WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Теорія виробництва - Реферат

Теорія виробництва - Реферат


Індивідуальна робота на тему:
"Теорія виробництва"
План
1. Виробництво та виробнича функція.
2. Закон спадної граничної продуктивності.
3. Заміщення факторів виробництва.
4. Зміна масштабу виробництва.
Література:
1. Задоя А.О. "Мікроекономіка". - Київ: "Знання", 2000 р. - ст.59-73.
Основні терміни і поняття:
1. Виробництво;
2. Затрати факторів виробництва;
3. Технологія;
4. Виробнича функція;
5. Короткотерміновий період;
6. Довготерміновий період;
7. Виробнича сітка;
8. Ізокванта;
9. Карта ізоквант;
10. Сукупний продукт змінного фактора;
11. Середній продукт змінного фактора;
12. Граничний продукт змінного фактора;
13. Закон спадної граничної продуктивності;
14. Гранична норма технологічного заміщення.
1. Виробництво - це процес використання праці та обладнання (капіталу) разом з природними ресурсами і матеріалами для створення необхідних продуктів та надання послуг. Виробничі послуги праці, капіталу, землі та підприємницьких здібностей називаються факторами виробництва.
Разом з тим, виробництво можна охарактеризувати і як певну систему відносин між людьми. Вони можуть носити організаційно-економічний (бригадир - робітник, директор підприємства - начальник цеху, робітник - робітник тощо) або соціально-економічний (власник - невласник, акціонер - акціонер, кредитор - позичальник тощо) характер. Наочно виробництво як поєднання продуктивної системи та системи відносин подано на рис.1.
Соціально-економічні відносини у виробництві визначаються насамперед пануючими відносинами власності. Їх вивченню присвячені спеціальні розділи курсу основ економічної теорії. Мікроекономіка вивчає, головним чином, виробництво як продуктивну систему, здатну постачати на ринок певну кількість товару, витративши при цьому деякі кошти та споживши певні обсяги ресурсів.
Здатність виробництва продукувати товари при відповідних затратах факторів виробництва визначається передусім технологією, що використовується у ньому.
Технологія - це практичне застосування знань про способи виробництва продуктів і послуг. Вона матеріалізується:
- у нових зразках обладнання;
- у нових методах виробництва;
- у новій організації праці;
- у підвищенні загальноосвітнього та професійного рівня підготовки пра-цівників.
У реальному житті технологія постійно вдосконалюється, що приводить до змін у виробничому процесі. Однак для спрощення моделі поведінки виробника на цьому етапі нашого аналізу припустимо, що технологічні зміни не відбуваються. Це припущення не змінить мотивів поведінки виробника, однак спростить процес пізнання.
Якщо технологія залишається незмінною, то можна обгрунтовано припустити, що існує стійка залежність між певною кількістю ресурсів, що використовується у виробничому процесі, та тим максимальним обсягом товару, який може бути вироблений за даних умов. Таку залежність демонструє виробнича функція.
Рис. 1. Виробництво як продуктивна система та система відносин
Виробнича функція - це відношення між будь-яким набором факторів виробництва та максимально можливим обсягом продукції, виробленим за допомогою цього набору факторів:
Q = f (L, K, M). (1)
Де Q - обсяг виробництва; L - затрати праці; К - затрати капіталу; М - матеріали.
При незмінній технології виробнича функція має ряд властивостей, що визначають співвідношення між обсягами випуску продукції та кількістю використовуваних ресурсів:
1. Існує межа для збільшення обсягів виробництва, яке може досягатися зростанням затрат одного ресурсу за інших незмінних умов: якщо, наприклад, К, М - const, а зростає тільки L, то Q ' 0.
2. Існує певна взаємна доповнюваність факторії виробництва, тобто ефективне функціонування кожного з них вимагає наявності певної кількості іншого. Разом з тим, є можливість без скорочення обсягів виробництва замінити деяку кількість одного фактора на певну кількість іншого. Однак така заміна має свої межі.
3. Зміни у використанні факторів виробництва більш еластичні в довготерміновому періоді, ніж в короткотерміновому.
Короткотерміновий період - це період виробництва, протягом якого деякі фактори виробництві не можуть бути змінені (найчастіше - капітал).
Довготерміновий період - це період, протягом якого виробник має достатньо часу для зміни всіх факторів виробництва.
Якщо дещо спростити виробничу функцію, аналізуючи залежність обсягів виробництва лише від кількості праці та капіталу, то можна скласти виробничу сітку - таблицю, що описує виробничу функцію для певного максимального обсягу продукції, який може бути здійснений при кожній комбінації факторів виробництва (табл.1).
Таблиця 1. Виробнича сітка
Затрати
Обсяг виробництва, шт., при затратах капіталу, маш.-год
люд.-год
100
200
300
400
100
20
З0
35
38
200
З0
85
150
210
300
55
150
210
270
400
65
180
250
315
Рис.2. Ізокванта
Легко помітити, що однакові обсяги продукції можуть бути отримані при різних співвідношеннях факторів виробництва: 150 шт. при К=300; L=200 та при К=200; L=300; 210 шт. при К=400; L=200 та при К=300; L=300 тощо. Можна графічно показати ті комбінації факторів виробництва, що дають однаковий виробничий результат. Отримана таким чином крива називається ізоквантою (рис.2).
Ізокванта - це крива, що відображає різні варіанти комбінацій ресурсів, які можуть бути використані для виробництва заданого обсягу продукції. Ізокванти подібні до кривих байдужості. Так само, як криві байдужості відображають альтернативні варіанти споживацького вибору, що забезпечують певний рівень корисності, ізокванти відображають альтернативні варіанти комбінацій затрат ресурсів для виробництва певного обсягу продукції.
Ізокванта показує, що співвідношення факторів, які відповідають координатам точок М та N, забезпечать обсяг виробництва 200 шт. Однак при комбінації М1 обсяг виробництва перевищить заданий. Через цю точку, як і через будь-яку іншу, можна провести свою ізокванту. Так ми отримаємо карту ізоквант (рис.3).
Рис 3. Карта ізоквант
Карта ізоквант - це ряд ізоквант, що відображає максимальний випуск продукції за будь-якого набору факторів виробництва. Як і криві байдужості, криві ізоквант на одній карті ніколи не перетинаються. Кожна ізокванта, розміщена на більшій відстані від початку координат, відповідає більшому обсягу
Loading...

 
 

Цікаве