WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Стратегія підприємств - Реферат

Стратегія підприємств - Реферат

прогнозування майбутнього здійснюється експертами, до яких звертаються за допомогою. Чотири найбільш розповсюджених якісних методи прогнозування - це думка жюрі, сукупний погляд збутовиків, модель очікуання споживача і метод експертних оцінок.
Думка жюрі. Цей метод прогнозування заключається в поєднанні та усередненні думок еспертів в релевантних сферах. Неформальним різновидом цього методу являється ''мозговий штурм'', під час якого учасники зпочатку намагаються генерувати як можна більше ідей. Тільки після закінчення процесу генерування деякі ідеї підлягають оцінці. Цей метод може віднімати багато часу, але часто дає корисні результати, особливо коли організація потребує багато нових ідей та альтернатив.
Сукупний погляд збутовиків. Досвідчені торгові агенти часто дуже добрепередбачають майбутній попит. Вони близько знайомі зі споживачами і можуть прийняти в розрахунок їх минулі дії швидше, ніж вдасться побудувати кількісну модель. Крім того, добрий торговий агент на визначеному часовому інтервалі часто ''відчуває '' ринок точніше, ніж кількісні моделі.
Модель очікування споживача. Як можна судити з назви, модель очікування споживача являється прогнозом, основаним на результатах опитувань клієнтів організації. Їх просять оцінити власні потреби в майбутньому, а також нові потреби. Зібравши всі отримані таким шляхом дані і зробивши корегування на пере- або недооцінку, виходячи з власного досвіду, керівник часто опиняється в стані точно передбачити сукупний попит.
Метод експертних оцінок. Він являється більш формалізованим варіантом методу колективного погляду. Першочергово метод був розроблений фітмою ''Ренд Корпорейшн'' для прогнозування подій, які цікавили воєнних. Метод експертних оцінок являє собою процедуру, яка дозволяє групі експертів дійти до згоди. Експерти, які заповнюють докладний опитувальний лист з приводу розглядаємої проблеми. Вони записують також свої погляди на неї. Кожний експерт потім отримує результати відповідей інших експертів, і його просять знову розглянути свій прогноз, і якщо він не співпадає з прогнозами інших, просять пояснити, чому це так. Процедура повторюється три або чотири рази, доки експерти не дійдуть до єдиного рішення.
2. Економічні відносини між окремими підрозділами підприємств різного типу.
Оскільки виробничі процеси - явище складне і багатогранне, тому неможливе функціонування окремого підприємства без взаємозв'язків з іншими підприємствами. Окрім цього, зв'язки відбуваються не тільки між самими підприємствами, а їхніми окремими підрозділами - цехами, відділами, органами управління, збуту, обміном науковими кадрами тощо.
Ці взаємозв'язки досить складні і відмінні як по своїй структурі, так і по типу.
Їхні види і типаж зумовлюються самими типами підприємств, які співпрацюють між собою. Також їх тип визначається способом фінансових розрахунків між підрозділами, які взаємодіють, терміном їхньої спільної співпраці тощо.
Тому тип відносин можна визначати в залежності від ознаки поділу.
За часом:
- довгострокові відносини;
- короткострокові.
За фінансовими розрахунками:
- кредитні;
- без кредитні;
- бартерні.
За типами власності:
- державні (між державними підприємствами, підрозділами);
- державно-приватні (між державним підприємством і приватним);
- приватні (між приватними підприємства, підрозділами).
В залежності від тих чи інших форм відносин ведеться планування і ведення стратегії того чи іншого підприємства.
3. Роль фінансового забезпечення стратегічного управління.
В умовах ринкових відносин, самостійності, відповідальності підприємств за результатами своєї діяльності виникає об єктивна необхідність визначення тенденцій фінансового стану, орієнтації і фінансових можливостей та перспективної оцінки фінансового стану інших господарюючих суб єктів. Підприємства зацікавлені в виробітки фінансової стратегії. Фінансова стратегія -це генеральний план дій по забезпеченню підприємства грошовими засобами. Вона охоплює питання теорії та практики формування фінансів, їх планування, вирішує задачі, які забезпечують фінансову стабільність підприємства в ринкових умовах господаювання. Теорія фінансової стратегії досліджує об єктивні закономірності ринкових умов господарювання, розробляє способи і форми виживання в нових умовах, підготовки та ведення фінансових операцій.
Фінансова стратегія підприємства включає в себе:
?аналіз фінансового стану;
?оптимізацію основних та оборотних засобів;
?розподіл прибутку.
Більш детальна інформація щодо складу фінансової стратегії наведена в додатку.
Фінансова стратегія підприємства згідно зі своєю стратегічною ціллю забезпечує :
?формування та ефективне використання фінансових ресурсів;
?виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках;
?відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;
?визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішаль- ної переваги над конкурентами;
?створення та підготовка стратегічних резервів;
?ранжування та поетапне досягнення цілей;
Таким чином успіх фінансової стратегії підприємства гарантується при взаєморівновазі теорії і практики фінансової стратегії, при співпаданні стратегічних цілей з реальним економічним та фінансовим можливостям через жорстку централізовану фінансову стратегію.
Завданнями фінансової стратегії є:
?визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансових можливостей;
?визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб єктами господарювання, бюджетом, банками, тощо.
?фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності;
?вивчення економічних та фінансових можливостей ймовірних конкурентів, розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості;
?розробка способів виходу з кризового стану та методів управління за
умов кризового стану підприємств.
Loading...

 
 

Цікаве