WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Підприємство як об'єкт і суб'єкт ринкової економіки - Реферат

Підприємство як об'єкт і суб'єкт ринкової економіки - Реферат

держава через своїх уповноважених керівників. А колектив при цьому є лише організованою сукупністю найманих ро-бітників, що частково, за бажанням власника в більшій чи меншій мері можуть бути допущені до управління виробництвом.
Якщо власником підприємства є трудовий колектив, акціонерне товариство, кооператив, то керівники таких підприємств обираються. Вищим керуючим органом таких підприємств є загальні збори власників майна. Виконавчі функції по управлінню колективним підприємством здійснює правління.
Правління підприємства обирається власниками майна на загальних зборах таємним голосуванням на альтернативній основі. Зі свого складу правління обирає голову і його чи заступників їхню роль виконують по черзі всі члени правління.
На всіх підприємствах, де використовується наймана праця, полягає колективний договір між власни-ком і трудовим колективом. Цим договором регулюються продуктивні, трудові й економічні відносини тру-дового колективу з адміністрацією підприємства, питання охорони праці, соціального розвитку, участі пра-цівників у використанні прибули підприємства й ін.
Трудовий колектив розглядає і затверджує проект колективного договору, вирішує відповідно до ста-туту підприємства питання самоврядування трудового колективу, визначає й затверджує перелік і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг.
На всіх підприємствах показником фінансового результату господарської діяльності є прибуток. По-рядок використання прибули визначається власником підприємства чи уповноваженим ним органом відпові-дно до статуту підприємства.
Державний вплив на вибір напрямків і обсягів використання прибули (доходу) здійснюється через по-датки, податкові пільги, а також економічні санкції відповідно до законодавства України.
Підприємство самостійне визначає фонд оплати праці без обмеження його збільшення з боку держав-них органів. Мінімальний розмір оплати праці не може бути нижче прожиткового мінімуму, що встановлю-ється законодавчими актами України. Підприємства можуть використовувати тарифні ставки, посадові окла-ди як орієнтири для диференціації оплати праці в залежності від професії, кваліфікації працівників, складно-сті й умов виконуваних ними робіт і послуг.
Підприємство самостійне здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капіта-льного будівництва через систему прямих угод (контрактів) чи через товарні біржі й інші посередницькі орга-нізації України.
Підприємство реалізує свою продукцію, майно за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно чи на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавчими актами України,( за державними цінами й тарифам. У розрахунках із закордонними партнерами застосовуються контрактні ціни, що формуються від-повідно до умов і цінам світового ринку. На продукцію підприємств, що займають монопольне положення на ринку товарів, що визначають масштаб цін в економіці і соціальній захищеності населення, допускається державне регулювання згодне з Законом України "ПРО ціни і ціноутворення". При цьому державне ціни пови-нні враховувати середньогалузеву собівартість продукції і забезпечувати мінімальний рівень рентабельності продукції, на яку вони поширюються.
Питання соціального розвитку, включаючи поліпшення умов праці, життя, здоров'я, гарантії обов'язко-вого медичного страхування, страхування членів трудового колективу і їх родин, зважуються трудовим ко-лективом при участі власника відповідно до статуту підприємства, колективному договору і законодавчим актам України.
2) Адаптація підприємств до ринкових відносин
Розвиток економіки на сучасному етапі, неминучість і необхідність перехідного періоду від однієї сис-теми господарювання до іншої, трансформації адміністративної системи й механізмів керування в ринкові ставлять перед підприємствами проблеми адаптації до нових умов. Від їхнього рішення залежать влаштова-ність, виживання підприємств, гнучкість їхнього реагування на зміни зовнішніх причин, на фактори нестабіль-ності і невизначеності, що властивому нинішньому перехідному періоду.
Тому необхідно розглянути основні проблеми, що стоять перед підприємництвом в умовах переходу до ринкових відносин, і побудувати для їхнього рішення механізми адаптації, що дозволять шляхом узго-дження цілей підприємства, інтересів власника, різних груп і категорій трудящих шляхом створення відпові-дних моделей і методів перебудови й розвитку систем підприємства забезпечити місце в ринковому середо-вищі й ефективне в ньому функціонування.
Насамперед необхідно поставити завдання створення таких перетворень, що б мали природний, орга-нічно їм властивий характер здійснення, а по-друге - теоретично сформульований (на рівні підприємства) загальний методологічний підхід до викорінювання застійних явищ в економіці, що лежить в основі дезинтег-рацї управління й виробництва, диференціації форм власності. Визначена сутність цього підходу, що врахо-вує монополізм виробників, що існують, сформовані ще до перехідного періоду, особливості системи керу-вання і господарювання, наявність фактично поки ще єдиної державної форми власності, і полягає в поділі дуже великих підприємств, процесів виробництва й управління й одночасному переході до змішаних форм власності.
Вихідною позицією в мотивації перебудови і розвитку систем підприємства є те, що кожна група й ка-тегорія трудящих повинна мати інтерес для досягнення цілком визначених конкретних цілей, що у сукупності забезпечують ефективне функціонування підприємства в умовах переходу до ринкових відносин і на довго-строкову перспективу при стабільній економічній ситуації. При цьому необхідно розглянути загальні елемен-ти мотивації, що відносяться до всіх груп і категорій трудящих, і спеціальні, що поширюються на окремі гру-пи й категорії.
Ефективність роботи підприємства, усіх його систем і механізмів багато в чому визначається зовнішні-ми факторами, що діють на мікрорівні. Необхідно розглянути два блоки питань з цієї сфери, що тісно зв'яза-ні з механізмами адаптації підприємства (керування якістю продукції, роздержавленням і приватизацією, а та-кож шляхи й методи їхнього удосконалення з метою створення для підприємств середовища найбільшого сприяння.
Особливо важливим стає питання використання нової функції управління для промислових підпри-ємств - прогнозування. Заслуговує вивчення розроблена прогнозуюча система і прогнозні моделі технічно--організаційного розвитку, а також методологія й методика моделювання взаємозалежної стратегії розвитку технічно-організаційної йорганізаційно-економічної системи підприємства.
Основними питаннями, що зажадають вирішення в процесі перебудови організаційно-економічної сис-теми підприємства, є:
- визначення моделі управління власністю підприємства і його структурних підрозділів;
- утворення системи обліку витрат і результатів роботи;
- управління внутрішньо фірмовим ціноутворенням і поділом результатів господарювання.
§ 1. Закон України про підприємства від 27.03.91
Закон України "ПРО підприємства"
Loading...

 
 

Цікаве