WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Підприємство як об'єкт і суб'єкт ринкової економіки - Реферат

Підприємство як об'єкт і суб'єкт ринкової економіки - Реферат

ринковою кон'юнктурою, що складається.
З викладеного випливає висновок, що на основі одного лише оточкування не можна створити систе-ми, що оптимально сполучать підприємства різних розмірів і різних функцій. Однією з найважливіших умов виходу України на рівень конкурентноздатності з підприємствами далекого зарубіжжя є створення найбільш сприятливих умов для формування такої маси малих підприємств, що у своїй сукупності здатні виконувати функції інфраструктури на конкурентній основі.
Це повинно бути малі підприємства із широким діапазоном соціальної орієнтації, розмірів і роду дія-льності. Це можуть бути підприємства з мінімальною чисельністю найманих робітників і без найманих робіт-ників узагалі ( сімейні підприємства. Малі підприємства можуть спеціалізуватися на виготовленні щодо не-складних елементах виробів, склад і номенклатура яких змінюються відповідно до вимог ринку. Необхідні Україні також підприємства, що на договірній основі здійснюють технічне обслуговування і ремонти устатку-вання, обчислювальної техніки, приладів і апаратури.
Уся ця велика зона малого бізнесу повинна бути такий, щоб усі підприємства, і в першу чергу великі і середні, мали можливість вибору постачальників і партнерів, продукція і послуги яких відрізняються висо-кою якістю, надійністю і стабільними цінами, доводячи тим самим переваги даної системи в порівнянні з по-руч підприємств замкнутого комплексу, що дісталися в спадщину від командно-адміністративної системи. Природно, створення такої мережі малого бізнесу вимагає визначених матеріально-технічних, фінансово--кредитних і організаційних передумов.
Додання процесу створення малих підприємств масового характеру веде до виникнення зони малого бізнесу, здатної успішно входити в інфраструктуру підприємств. Тим часом, в Україні цей процес зіштовху-ється з багатьма труднощами і проблемами.
За останні роки, зокрема, тут відбулися в цілому сприятливі зміни в механізмі створення нових підпри-ємств, у тому числі малих. Значно спрощений порядок проходження документів, зв'язаних з одержанням дозволів на підприємницьку діяльність. Це привело до істотного скорочення необхідних для цього термінів. Якщо раніш були потрібні численні візи посадових осіб, що затягувало час оформлення документів на бага-то тижнів і навіть місяці, то тепер цей час скоротився до декількох днів, а граничні терміни оформлення практично обмежені лише частотою засідань комісій виконавчих органів влади, що дають остаточне рішен-ня. Правда, слід зазначити завищені труднощі і складність заповнення необхідних документів. Але ці труд-нощі легко переборні, оскільки виникли фірми, за порівняно невелику плату, що беруть на себе весь процес оформлення.
При всім цьому, однак, залишаються численні фактори, що перешкоджають розвитку малого підпри-ємництва як особливої буферної зони ринкової економіки. Причому в першу чергу це відноситься до сфери виробництва і тієї її частини, що здатна виконувати функції інфраструктури підприємств. Зовсім недостатня інтенсивність цього процесу. Разом з тим у його напрямках спостерігаються явні деформації, що не відпові-дають потребам формування сучасної ринкової економіки.
Діючий порядок створення підприємств носить (як і колись) дозвільний характер. У законодавчих ак-тах перераховані види діяльності, щодо яких дозволене створювати підприємства. У результаті, якщо той чи інший вид діяльності не передбачений у переліку дозволених, тобто він є неординарним, апарат виконав-чих органів влади одержує широкі можливості для необґрунтованих заборон. Тим часом, сутності ринкової економіки відповідає така форма нормативних актів, коли перелічуються заборонені види діяльності.
Створенню нових підприємств, у тому числі і малих, перешкоджає практика стягування зборів, зв'яза-них з оформленням документів і дозволів. Плата за дозволи носить різноманітний характер. Необхідно пла-тити як за дозвіл займатися підприємницькою діяльністю взагалі, так і за право займатися кожним видом дія-льності особливо. Усі ці внески в остаточному підсумку збільшують витрати підприємств, скорочують їхні доходи і прибуток.
Особливо слід зазначити, що на шляху розвитку підприємництва в Україні коштує діючий порядок оподатковування підприємств. Формально відповідно до цього порядку податком обкладається лише при-буток підприємств. Причому розмір податку складає 30%, що відповідає прийнятому в ринковій економіці представленню про оптимальний рівень оподатковувань прибули. Але це ( лише оманна видимість. Підпри-ємства зобов'язані включати у свої витрати відрахування в різні фонди (їхній п'ять), що, по суті, є частиною доданої вартості. Тим самим рівень витрат істотно завищується, а прибуток відповідно скорочується.
Такий порядок оподатковування містить у собі глибоке внутрішнє протиріччя. Воно припускає відсут-ність конкурентного середовища, монопольне положення суб'єктів ринкової економіки, їхня здатність уста-новлювати ціни на витратній основі, тобто, по суті,( поява непрацюючих механізмів ринкового ціноутворен-ня. Якби ті ж підприємства діяли в нормальних ринкових умовах, у яких ціни встановлюються не на витрат-ній основі, а як рівноважні ціни механізму ринкової конкуренції, то напевно велика частина підприємств ста-ла б збиткової, утратила б головний мотив і основу своєї діяльності ( прибуток. У реальних економічних умовах України монопольне завищення цін не стільки розоряє діючі підприємства, скільки перешкоджає створенню нових і, що особливо істотно, неминуче веде до скорочення виробництва через невідповідність купівельної спроможності населення рівням цін.
Прийнята в Україні система оподатковування прибутку і відрахувань, що включаються у витрати, не тільки гальмує розвиток підприємництва, але і деформує його напрямку. Вільний капітал явно уникає сфери виробництва товарів і послуг, де необхідні відносно великі первісні капітальні вкладення з проблематичнимиперспективами окупності. Він спрямовується головним чином у торгово-посередницьку діяльність. Показо-во, що в цю же сферу переважно кинулася і зареєстрована індивідуальна трудова діяльність, значна части-на якої має у своїй основі вояжі так званих "човників".
У сучасній ринковій економіці податкові важелі вважаються найбільш ефективним інструментом її регу-лювання. В Україні ж ці важелі, по суті, практично не використовуються ні для розвитку підприємництва, ні для регулювання його напрямків. В даний час нові підприємства, у тому числі малі, не одержують прав на податкові пільги. Відсутні диференціація рівня податків із прибутку і розміру відрахувань у залежності від видів і напрямків підприємницької діяльності, а також від використання прибули. Немає знижок з податків, якщо прибуток використовується для створення нових робочих місць, технологічного відновлення виробни-цтва і т.д. (відзначимо, що ці й інші податкові пільги були скасовані на початку 1995 р.). Відсутня така форма державної підтримки малих підприємств, як пільгові умови їхнього кредитування (наприклад, шляхом забез-печення державних гарантій банкам, що надають
Loading...

 
 

Цікаве