WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Мета оцінки вартості виробничо-майнового потенціалу підприємства - Реферат

Мета оцінки вартості виробничо-майнового потенціалу підприємства - Реферат

21,2%. Оскільки показник ризику (21%) залишився незмінним протягом багатьох років, то ця цифра використовується при прогнозуванні ризику в майбутньому.
Деякі акції мають більший сумарний ризик ніж стандартне відхилення з ряду причин: через більшу нестабільність збуту, цін на товари, доходів або більшу частину постійних витрат серед усіх можливих витрат. Відповідно акції з більшим ступенем ризику можуть мати більший доход через те, що вкладники неохоче йдуть на ризик, а тому вимагають і більшу премію за ризик.
Сумарний ризик, що визначається як стандартне відхилення очікуваної норми прибутку на протязі певного періоду часу (наприклад, 5 років) можна розділити на дві сладові: систематичний ризик і залишковий ризик.
Систематичний ризик - відображає співвідношення доходу по акції і доходу по індексу курсу на ринку в певний період часу. Для визначення цього співвідношення необхідно порівняти надприбуток по акції з надприбутком ринку. Систематичний ризик, помножений на ризик фондової біржі є сукупним ризиком фондовоїбіржі.
2.ШІСТЬ ФУНКЦІЙ ГРОШОВОЇ ОДИНИЦІ ДЛЯ ОЦІНКИ.
Грошова одиниця в часі має різну вартість. При цьому певна сума грошей в даний момент має більшу цінність, ніж така ж сума в майбутньому.
Наприклад:
а) вкладник може поставити гроші в банк на депозит, чи купити облігацію і через певний період одержати на цю суму з певним прибутком. Чим більший вклад буде зроблено зараз, тим більший доход буде в майбутньому і навпаки;
б) деякі види активів зростають в ціні протягом часу, внаслідок зміни їх фізичних характеристик. Так, інвестор, вкладаючи кошти на закупку молодняка продуктивних тварин чи на закладку багаторічних насаджень може мати більшу їх вартість в майбутньому, ніж в даний момент. І чим більший первинний вклад, тим вищий майбутній доход;
в) гроші протягом часу мають схильність до зниження їх купівельної здатності внаслідок інфляції.
Для розрахунку вартості грошей в часі використовується шість функцій грошової одиниці, які розраховуються на основі складного процента.
Складний процент означає, що сума грошей, яка покладена на депозит, приносить проценти, включаючи проценти на проценти, які залишилися на рахунку. Наприклад, якщо інвестор поклав гроші на депозит в сумі 1000 гривень під 10% річних строком на 3 роки і протягом цього періоду не буде знімати процентів з депозиту, то після закінчення першого року сума вкладу становитиме 1000+(1000 0,1)=1100 гривень; після другого року вклад складе: 1100+(1100 0,1)=1210 гривень; після третього року загальна сума вкладу дорівнюватиме: 1331 гривень. Тобто, нарахування складного процента приносить доход інвестору в сумі 331 грн., тоді як нарахування простого процента ( при умові щорічного знімання з вкладу приросту доходу) приносить інвестору доход в сумі 300 грн.
Першою функцією грошової одиниці є майбутня вартість грошової одиниці, що покладена на депозит. Процент нараховується на суму початкового вкладу і раніше нарахованого проценту. Взаємозв'язок між нинішньою вартістю грошей майбутньою вартістю враховується з допомогою майбутньої вартості грошової одиниці за формулою:
МО = ( 1+к)
Де МО - майбутня вартість грошової одиниці;
п- кількість часових періодів;
к - ставка процента.
Майбутня вартість всієї поточної суми розраховується за формулою:
МС = ПС ( 1 + К ) ,
де МС - майбутня вартість грошей;
ПС - поточна вартість грошей.
Таким чином, перша функція грошей використовується в оцінці для прогнозування майбутньої вартості об'єкта оцінки, виходячи з його поточної вартості ринкової вартості.
Процес , при якому гроші рухаються від даного моменту до майбутнього, визначається як нагромадження. Для його розрахунку потрібно мати вихідну суму і ставку процента.
Наступна Функція грошової одиниці - нагромадження грошової одиниці за період. Вона показує майбутню вартість одиниці регулярних платежів при визначеній ставці процента, дає можливість дати відповідь на питання про те, яка сума буде депонована за встановлений строк.
Періодичні депозити, на які нагромаджується процент, можуть вноситися частіше, ніж раз в рік; відповідно частіше нагромаджується і виплачується процент. Для визначення фактора нагромадження при депонуванні 1 гривні за кожний період слід розділити ставку процента на кількість періодів в році і перемножити кількість років на частоту вкладу. Тобто, нагромадження грошової одиниці за період - це майбутня вартість одиниці періодичного депозиту при визначеній ставці порцента, яка визначається за формулою:
МО - 1,
К
Де МО - нагромадження грошової одиниці за період;
Якщо розглядається серія періодичних грошових надходжень, тобто ануїтет, його майбутня величина складає:
МСА = ПСВ МО ,
Де МСА - майбутня вартість ануїтету;
ПСВ - платіж в серії виплат.
Третя функція грошової одиниці - фактор фондовідшкодування є величиною періодичного інвестування, що необхідна для нагромадження грошової одиниці, включаючи нагромаджені проценти, показує грошову суму, яку необхідно депонувати в кінці кожного періоду для того, щоб через задану кількість періодів залишок склав, наприклад, 1 гривню. Даний фактор приймає до уваги процент, який одержують по депозитах.
Сума факторів фонду відшкодування і періодичного проценту дорівнює внеску на амортизацію 1 гривні. Це співвідношення показує, що процент доход на інвестиції; другий - відшкодування капітальних затрат, повернення інвестиційних коштів. Тобто фактор фондовідшкодування дає можливість розрахувати суму, яка необхідна для нагромадження на депозиті грошової одиниці за період і визначається відповідно за формулою:
1
МО ,
Де ФВ - фактор фондовідшкодування.
При необхідності розрахунку величини періодичного інвестування з метою нагромадження потрібної суми використовується формула:
МСІ =МСН ФВ,
Де МСІ - майбутня сума періодичного інвестування;
МСН -
Loading...

 
 

Цікаве