WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Основні напрямки розвитку науково-технічного прогресу - Курсова робота

Основні напрямки розвитку науково-технічного прогресу - Курсова робота

Міністерство освіти України
Київський державний лінгвістичний університет
Гуманітарний інститут
(кафедра соціально-економічних наук)
спеціальність 6050200 Допущено до захисту
Решетнік Н.І.
"__" _____ 2000 р.
Курсова работа
з економіки підприємтсва
на тему:
"Основні напрямки розвитку
науково-технічного прогресу".
Студента II курсу
206 групи
Масюкова Павла Сергійовича
Науковий керівник:
к.ек.н., доц. Решетнік Н.І.
Київ - 2000 р.
Зміст:
1.Вступ. 3
2.Основні напрямки розвитку науково-технічного прогресу. 6
2.1.Механізація виробництва. 6
2.2. Автоматизація виробництва. 12
2.3. Комп'ютерізація виробництва. 13
2.4. Електрифікація та енергозбережувальні технології. 18
2.5. Хімізація виробництва. 21
3.Показники ефективності НТП 22
4. Висновки: 24
5.Resume. 27
6.Cписок використанної літератури. 28
1.Вступ.
Науково технічний пргрес - це поступовий рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на оснві широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, це об'єктивна, постійнодіюча законмірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.
Методологічною основою дослідження сутності НТП. Може бути такий підхід до розвитку науки і техніки, коли в процесі аналізу їхньої ролі та значення у виробництві і взагалі в житті суспільства в центрі уваги ставитися трудова людська діяльність. При цьому розвиток техніки слід розглядати не як самостійний, сам по собі, а через призму людської активності, тобто як процес послідовної передачі виробничих функцій від виробника до техніки, як "заміну природніх виробничих інструментів" штучними. У результаті прогресу техніки дедалі більше функцій передається техніці, машині. Можливий такий стан, коли людина в кінцевому рахунку вийде з безпосереднього процесу виробництва і замість того, щоб бути головним елементом процесу виробництва, стані поряд із цим процесом. Отже, розглядаючи сутність НТП, необхідно врахувати цей бік явища, а саме заміну місця та ролі людини, в процесі виробництва, що відбувається в результаті технічного прогресу.
Слід звернути увагу на органічну єдність науки та техніки в процесі їхнього розвитку. Сучасна техніка та технологія немислемі без втілення в них наукових досягнень. Якщо в минулі часи наука виступала як самостійна сфера діяльності, незалежно від інших чинників суспільного життя, то з певного годині вона починає входити в тісний зв'язок з іншими сферами діяльності людини. Особливо зростає її зв'язок з виробництвом, технікою. Здійснюючи на них суттєвий вплив вона сама не може існувати без них.
Правда наукові відкриття не завжди стають оперативними надбаннями виробництва. Іллюстрацією можуть послужити такі дані. Відомо, що практична реалізація ідеї одержання фотографічного знімка відбувалась лише через 100 років (1727-1839), ідея телефону через 56 років, радіо через 35 років, радара 15 років, телебачення 14 років, атомна бомба була створена через 6 років після теоритичного обгрунтування можливостей її створення. транзистор пробивши собі дорогу протягом долі. Але, як бачимо спостерігається тенденція до скорочення годині реалізації наукових відкриттів.
У сучасних умовах процес здійснється з двох взаємопов'язаних напрямках. По-перше, результати наукових досліджень втілюються в техніці, технології, у матеріальному виробництві взагалі, тобто науки виконує так звану матеріально-технічну функцію. Подруге, наукові знання втілюються в самих виробниках, у людях, їхніх світоглядах, творчих здібностях, тобто шляхом особистої орієнтації науки. У ході розгортання науково-технічного прогресу все читкіше проявляється ця тенденція, все наочніше стає об'єктивна необхідність вдосконалення творчих здібностей особистості, все більше зростає значення духовного розвитку трудящих як вирішального чиннику матеріального виробництва. Без інтелектуального розвитку людини-робітника, інженера, техніка, організатора виробництва неможливий і успішний розвиток техніки, технології, їхнє використання у виробництві.
Таким чином, наука шляхом втілення її досягнень в техніці, в технологічних процесах, а також розвитку творчих здібностей, духовного вдосконалення учасників виробництва безпосередньо підсилює виробничі можливості людини і суспільства, а також, є безпосередньо продуктивною силою.
На підставі сказаного можна дати таке визначення сутності науково-технічного прогресу. НТП докорінне перетворення продуктивних сил на базі перетворення науки в безпосередню продуктивну силу, зміна місця та ролі людини у виробництві.
На думку вчених, НТП бере початок у середині 50-х років XX ст. з впровадженням комплексної механізації, з космізацією, оволодіння ядерною енергією, винайдення електронно-обчислювальної
машини.
Основні напрямки науково-технічного процесу. Сучасний етап НТП все більше пов'язується з такими її пріоритетними напрямками як: автоматизація, роботизація, розвиток мікроелектроники, інформатики, комплексна механізація виробництва, електризування виробництва та збереження електроенергії, хімізація виробництва.
Одним з найважливіших напрямків НТП на сучасному етапі служить комплесна механізація і автоматизація виробництва.
2.Основні напрямки розвитку науково-технічного прогресу.
2.1.Механізація виробництва.
Це широке впровадження взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих систем машин, апаратів, приладів, обладнання на всіх учатках виробництва, операціях і видах робіт. Вона сприяє інтенсифікації виробництва, зростанню продуктивності праці, скороченню частки праці у виробництві, полегшенню і поліпшенню умов праці, зниженню трудомісткості продукції.
Під терміном механізація розуміється головним чином витіснення ручного труда і заміна його машинним у тих ланках, де він ще досі залишається ( і в основних технологічних операціях, і у допоміжних, підсобних, транпортировочних, переміщувальних і інших трудових операціях).
У процесі розвитку механізація проходила декілька етапів: від механізації основних технологічних процесів, відмінних найбільшою трудомісткістю, до механізації практично всіх основних технологічних процесів і частково допоміжних робіт. При цьому склалася певна диспропорція, яка призвела до того, що тільки в машинобудуванні і металообробці більше за половину робочих місць зайнято на підсобних і допоміжних роботах.
Наступний етап розвитку комплексна механізація, при якому ручний труд замінюється машинним комплексно на всіх операціях технологічного процесу не тільки основних, але і допоміжних. Впровадження комплексності різко підвищує ефективність механізації, оскільки навіть при високому рівні механізації більшості операцій їх високу продуктивність може практично нейтралізувати наявність на підприємствідекількох немеханізованих допоміжних операцій. Тому комплексна механізація в більшій
Loading...

 
 

Цікаве