WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Податки на споживання - Реферат

Податки на споживання - Реферат

Податки на споживання.
Ознаками платоспроможності є не тільки доходи, майно та його приріст, а й загальні особливості витрат платника. На ідеї, що розмір та види споживання служать показниками платоспроможності, базується вся система непрямого (посереднього) оподаткування. Якщо прямі податки подоходні, по майнові, то непрямі - повитратні, залежать від обсягу споживання.
Вплив податків на загальний рівень цін - одне з найактуальніших питань. З точки зору загальної рівноваги запровадження непрямих податків (ПДВ, акциз, мито) викликає в економіці неоднозначні наслідки. При взаємодії на ринку продавців і споживачів додатковий тягар податку, створений для одних, тут же обертається додатковою вигодою для інших (10. С 237).
Податок примушує платників обмежувати своє споживання чи нагромадження або і те, й інше разом. Прямі податки не ведуть безпосередньо до підвищення цін, якщо тільки висота податку не змушує виробників скорочувати виробництво. У цьому випадку дія прямого податку на кон'юнктуру цін опосередкована через зменшення товарної маси.
Податок з доходу діє як дифлятор за умови, що вилучені кошти знову не спрямовуються через бюджет на фінансування споживання.
Податки на споживання безпосередньо пов'язані з ринковим механізмом. Тільки саме скорочення грошового обігу спричинене оподаткуванням широкого товарного асортименту, навіть за тієї ж суми доходів населення здатне викликати рух цін.
Ці спостереження і висновки одержані на основі аналізу взаємодії ринкових відносин і державної системи податків у період НЕПу, а частково такі ж результати дали емпіричні дослідження західних економістів.
Одержані в різні часи й у різних країнах вони перегукуються між собою, бо закономірності інтеграції податків на споживання у природні процеси ринку є універсальними.
Ніколи не зникала роздвоєність суспільної та наукової думки щодо податків на споживання та податків на доходи.
Марксизм виступив із беззаперечним осудженням податків на споживання як податків на бідних. Негативне ставлення до цієї групи податків простежувалось і в інших течіях.
Податки на споживання нічим не гірші і не кращі за податки на доходи, вони - інакші.
Податки не протистоять один одному лише тому, що для непрямих податків витрати попередній спосіб визначення платоспроможності за обсягом витрат на споживання.
Середній рівень податків на споживання по групі країн Організації економічного співробітництва й розвитку становить 9% ВНП, а прибуткових податків - 15%, при загальному обсязі податкових надходжень, еквівалентному 37% ВНП.
Податки на споживання мають в повній мірі переваги. Доходи зазнають циклічних коливань, витрати як об'єкт оподаткування значно стабільніші. Особисті доходи контролювати важко, а видатки - набагато легше. Тому податки на доходи більше пристосовані до ухилення, ніж податки споживання.
Дилема "заощадження-споживання" має важливі фіскальні наслідки. Американські економісти Г. Аарон і Х.Гапер проводячи розрахунки показали відношення податків на доходи, до податків на споживання.
За умовою (табл. 2.4) двоє платників податків мають одинакові доходи - по 1000 у.о.
Таблиця 2.4
Порівняльні ефекти оподаткування доходів та обсягу споживання
Умови оподаткування Доходи витрачені негайно Доходи резервовані по 12% для споживання через 35р
Обсяг
споживання Скорочення споживання через податок Обсяг споживання Скорочення споживання через податок
Без податку 1000 0 52810 0
Щорічний 50% прибутковий податок 500 50 3843 93
50% податок на споживання 500 50 26405 50
Цю суму можна витратити, а можна фінансувати її. У запропонованій ситуації один вибирає негайне споживанн, а інший використовує гроші як капітал. У зберігача через 35 років залишилась би (без податку) сума 52810у.о. При запровадженому податку обоє разово сплачують по 500 у.о. А комерсанту лишається на споживання 3843у.о.
Якщо для першого скорочуються доходи, що доступні для особистого витрачення наполовину, то для другого - на 93%.
Не дивлячись на те, що ці дані умовні, звідси очевидно, що для категорії платників непрямі податки більш справедливі та прийнятні, ніж пряме оподаткування доходів.
Розвиток непрямого оподаткування - результат раціональної необхідності. Розглянемо ці податки використовуючи практичні матеріали роботи Коломийської ОДПІ.
Одним з наймолодших у фінансовій історії є податок на додану вартість, який входить до групи податків на споживання.
Спершу він виступав у формі податку з продажу, чи податку з купівель (Данія, Великобританія) або податок на виробників обробної промисловості (Франція, Греція - 1985 рр.).
Цей податок яскраво виражає фіскальну функцію, і його особливість полягає в тому, що саме він справляє значний вплив на фінансово-господарську діяльність фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Його частка в бюджеті змінювалась так: 1993р. - 22,8%; 1994р. - 21,1%; 1995р. - 13,1%; 1996р. - 12,9%; 1997р. - 39,1%; 1998р. - 41,5%; 1999р. - 34,8%; 2000р. - 49,1%; 2001р. - 47%.
За економічною суттю ПДВ - непрямий податок на кінцеве споживання. Він включається в ціну товару, таким чином здійснюючи вплив на процеси ціноутворення.
Платниками податку є:
1) особи, обсяг оподаткування яких за будь-який період 12-ти останніх місяців перевищує 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і вони повинні зареєструватися не пізніше 20-го дня після закінчення місяця, починаючи з якого сума доходів буде перевищувати встановлену.
2) особи, що здійснюють торгівлю за готівку на митній території України, крім осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку встановленому законом.
3) особа, яка ввозить товар на митну територію України.
4) особа, що надає послуги пов'язані з транзитами пасажирів чи вантажів на митній території України.
5) Так станом на 31.12.01року Коломийською ОДПІ зареєстровано 809 платників ПДВ, з яких 312 - сплачують податок.
Об'єктами оподаткування є такі операції:
- продаж товарів (робіт, послуг) на митній території України;
- завезення товарів на митну територію України;
- вивезення товарів для їх споживання чи використання за межами території України.
Отже, об'єктом оподаткування є операції, пов'язані з продажами товарів (робіт, послуг) всередині держави, за їхнього експорту, чи імпорту.
Не вважаються об'єктами оподаткування такі операції:
- обмін цінних паперів на інші цінні папері;
- передача майна в оренду та його повернення після закінчення терміну договору оренди, сплата орендних платежів відповідно до договору;
- надання послуг з
Loading...

 
 

Цікаве