WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Нормативні документи, регламентуючі питання оплати праці - Реферат

Нормативні документи, регламентуючі питання оплати праці - Реферат

визначених пунктом 3 статті 1 цього Закону - 32% від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону;
3) для платників збору, визначених пунктом 1, 2 цього Закону - 32 відсотки суми винагород, які виплачуються фізичними особами за договорами цивільно-правового характеру;
4) для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього закону - 1% від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.
7. Порядок збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
Затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики від 3 жовтня 1997 року №4.
Платниками збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття є суб'єкти, визначені в Законі України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Об'єкти оподаткування також залишаються незмінні :
1. Платниками збору, визначені пунктами 1 та 2 цього Закону - 1,5% від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 1 статті 2 цього Закону.
2. Для платників збору, визначених у пункті 3 - 0,5% від суми доходу, яка обчислюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно законодавства України.
3. Для платників, визначених у пункті 4 - 0,5% від сукупного оподаткованого доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.
8. Про внесення змін і доповнень до "Порядку ведення касових операцій у народному господарстві України", затвердженого Правлінням Національного Банку України від 02.02.95р. №21.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України:
Кошти на виплати, пов'язані з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу), підприємства незалежно від форм власності (у тому числі колективні, сільськогосподарські та сілянські (фермерські) господарства), а також індивідуальні підприємці мають одержувати виключно з національних банків.
Готівка, видана під звіт на відрядження, але не витрачена, має бути повернена до каси підприємства не пізніше трьох робочих днів з дня видачі її під звіт і здана до каси банку не пізніше наступного дня.
Готівка, що видана під звіт, але не витрачена і не повернена до каси підприємства протягом 10 робочих днів з дня видачі її під звіт (за відрядження протягом 3 робочих днів після закінчення відрядження), починаючи з наступного дня, після закінчення зазначених строків, включаючи до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Одержана в результаті сума порівнюється зі встановленим лімітом залишків готівки в касі.
Уразі витрачення підприємством готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці і виплатою дивідендів (доходів), ці кошти включаються до фактичних залишків готівки в касі того дня, коли були здійснені таки виплати, з подальшим порівнянням одержаної суми із зазначеним лімітом каси.
Записи в касову книгу проводяться касиром відразу після одержання або видачі грошей за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом. Щодня з кінця робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає бухгалтерії як звіт касира другий відривний ордери (копію залишків у касовій книзі за день) з прибутковими касовими ордерами і видатковими документами під розписку в касовій книзі.
Видача грошей з каси, не підтверджена розпискою одержувача у видатковому документі, залишку готівки в касі не приймається. Ця сума вважається нестачею і стягується з касира.
Готівка, не виправлена прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком каси і зараховується в доход підприємства.
9. Постанова Кабінету Міністрів України №571 від 27.04.98р. м. Київ "Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності". Кабінет Міністрів України постановляє :
а) 100% середньої заробітної плати (доходу), розрахованої згідно з законодавством :
- робітникам, які мають загальний трудовий стаж 8 і більше років;
-робітникам, у яких тимчасова непрацездатність наступила внаслідок трудового увечія, або професійного захворювання;
- робітникам, які мають на утриманні трьох та більше дітей у віці до 16 років (учнів до 18 рокув);
-ветерани війни та особи, на яких розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
-робітникам, віднесе=им до 1 - 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
-дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців срочної служби;
-робітникам із числа бивших дітей-сиріт та дітей батьків, позбавлених батьківських прав;
б) 80% середньої заробітної плати (доходу) розрахованого згідно законодавства
робітникам, які мають загальний трудовий стаж від 5 до 8 років;
в) 60% середньої заробітної плати (доходу), розрахованого відповідно законодавства - робітникам, які мають загальний трудовий стаж до 5 років.
10. Закон України " Про колективні договори і угоди ".
Цим Законом передбачено складання угод трьох рівней : на державному - Державне, на галузевому - галузеві, на регіональному - регіональні угоди. На виробничому рівні ( підприємства, що мають права юридичної особи та використовують найману працю ) - укладаються колективні договори.
У відповідності з цим Законом сторонами переговорів з метою укладання угод з питань, пов'язаних із трудовими відносинами, на всіх рівнях виступають, з одного боку - власники ( власники майна підприємств ) або уповноважені ними органи, а з іншого -профспілки або інші представницькі організації працюючих, що мають відповідні повноваження.
Дія Генерального або галузевих угод на підприємства недержавних форм власності, не поширюються, якщо їх представники не приймали участі у переговорах, не підписали угоди, або не уповноважили на це інші органи.
11. Постанова від 8 лютого 1995 р.№ 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".
1. Цей порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:
а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням , додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
б) надання працівникам творчої відпустки;
в) виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;
г) проведення працівників на іншу легшу нижче оплачувану роботу за станом здоров'я;
д) переведення вагітних жінок і жінок , які мають дітей віком до трьох років , на іншу легшу роботу;
е) надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
є) виплати вихідної допомоги, збереження середньої заробітної плати вивільненим працівникам на встановлений чинним законодавством період їх працевлаштування;
ж) службових відряджень;
з) вимушеного прогулу;
и) направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
і) звільнення працівників-донорів від роботи;
ї) залучення працівників до виконання військових обов'язків;
й) тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
к) забезпечення допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та допомогою по вагітності та пологах;
л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Loading...

 
 

Цікаве