WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Вивчення мохоподібних району польової практики - околиць сіл Копили та Розсошенці - Курсова робота

Вивчення мохоподібних району польової практики - околиць сіл Копили та Розсошенці - Курсова робота

Спора, випадаючи на землю, при наявності достатньої кількості вологи проростає, утворюючи протонему, або передросток. Протонема складається з тонких гіллястих ниток, заповнених хлорофілом. Вона утворює верхівкову бруньку, з якої утворюються дорослі рослини зозулиного льону, причому одні протонеми утворюють тільки чоловічі, а інші тільки жіночі рослини. Хоча зовнішнього розходження між спорами немає, фізіологічно вони різняться. Після запліднення яйцеклітина розростається в безстатеве покоління у вигляді спорогона що росте на жіночому гаметофіті. У зозулиного льону гаметофіт за своїми розмірами переважає над спорофітом. Це рослина багаторічна. Після звільнення від сперматозоїдів чоловічі екземпляри не гинуть; вони продовжують рости і на наступний рік на верхівці їх знову утворюються антеридії. Не гинуть і жіночі екземпляри, після розсіювання спор спорогон відпадає, а рослини продовжують рости, і на наступну весну на верхівці стеблинки знову утворяться архегонії. [9]

Істотною відмінною рисою вищих рослин, до яких відносять і мохоподібних, від нижчих є наземний спосіб життя. У результаті тривалої еволюції вищі рослини вийшли з води і пристосувалися до життя в нових своєрідних наземних умовах. У процесі пристосування до наземного способу життя у них виробилося багато різних ознак і властивостей, відбулася диференціація органів і ускладнилась анатомічна будова, що сприяло нормальному способу життя у різноманітних умовах суші. Однією із гіпотез утворення мохоподібних є походження їх від водоростеподібних предків, Ймовірніше всього це була група зелених водоростей - археохарофіт (Рановський, 1979). При проростанні спор у мохів розвивається гілляста зелена нитка - протонема, що нагадує тіло нитчастих водоростей. Статевий процес у мохів здійснюється тільки у водному середовищі. Це вказує на споріднення мохів і водоростей.

Зозулин льон широко розповсюджений у вологих лісах, на луках, інколи на полях лісової зони. Низькорослі прямостоячі рослини нерідко утворюють щільний травостій. На стеблі багато листків, але знизу вони відсутні. Нижня частина стебла часто переходить у кореневище, що росте під землею горизонтально. Кореневище густо покриті ризоїдами, розростаючись, дають початок новим рослинам.

Схема циклу розвитку зозулиного льону (Polytrіchum commune):

1 - дорослі рослини зі зрілими спорогонами; 2 - спорогенна клітина; 3, 4, 5 - утворення спор (редукційний поділ); 6 - спори; 7, 8 - утворення чоловічої та жіночої протонем; 9 - чоловічій та жіночій гаметофіти; 10 - антеридії; 11 - сперматозоїд; 12 - архегоній з яйцеклітиною та сперматозоїдом; 13, 14 - розвиток спорогона.

Розділ 4. Мохоподібні лісових ценозів околиць сіл розсошенці та копили

В результаті наших досліджень встановлено, що в лісових масивах околиць сіл Розсошенці та Копили виявлено 19 видів мохоподібних. Вони належать до 8 родин, до 12 родів і 15 видів.

Таблиця 1.

Видовий склад зібраних мохоподібних

РОДИНА

Polytrichaceae

Dicranaceae

Funariaceae

Bryaceae

Mniaceae

Brachytheciасeae

Hypnaceae

Endodontaceae

ВИД

Polytrichum juniperinum Hedw.

Atrichum undulatum (Hedw) Beauv.

Dicranum scoparium Hedw.

Dicranum polysetum Sw.

Ceratodon purpureus (Hedw) Brid.

Funaria hygrometrica Hedw.

Pohlia nutans (Hedw) Lindb.

Mnium cuspidatum Hedw.

Brachythecium oldipodium B. S. G.

Eurhynchium hians (Hedw) Saegev.

Platygyrium repens (Brid) Bryol eur.

Pylaisia polyantha (Hedw) B. S. G.

Hypnum pallescens (Hedw) Beauv.

Hypnum cupressiforme Hedw.

Pleurozium schreberi (Brid) Mitt.

4.1 Морфолого-біологічні особливості зібраних мохів

Відділ Мохи (Bryophyta)

Клас Брієві мохи (Bryopsida)

Підклас Брієві (Brydae)

Прядок Політрихові (Polytrichales)

Родина Політрихові (Polytrichaceae)

Рід, вид Зозулин льон ялівцевий (Polytrichym juniperum Hedw)

Дернинки сизувато-зелені, густі. Стебла до 10см, прямостоячі. Листки при основі лінійно-ланцетні; часто із злегка загнутою всередину чи відігнутою назовні верхівкою. Край цілісний, широко завернений всередину. Жилка зверху на спинці зубчаста. Повздовжні пластинки листка з гладенькою, пляшкоподібною, краєвою клітиною. Внутрішні листки по краю широкі; білошкірі з довгою віссю.

Коробочка видовжена, призматична, з різко виділеною дископодібною шийкою. Зубців перистому 64. Ковпачок найчастіше довший за коробочку, волосистий.

По всій території України на відкритих, сухих місцях, пісках, в сухих хвойних чи листяних лісах, на скелях, камінні, на рівнині і в горах. [3] ; [10]

Цей мох був знайдений нами в околицях с. Копили, в сосновому лісі на згарищі.

Рід, вид Атріх хвилястий (Аtrichum undulatum (Hedw) Beauv) Одно - або дводомний. Дернинки рихлі, темно - або жовто-зелені. Стебло до 10 см висоти. Сухі листки - скручені і зігнуті всередину, вологі - прямостоячі, хвилясті, 5-10 мм, лінійно - язиковидні, загострені. Жилка закінчується у верхівці листка.

Спорогони зазвичай поодинокі, рідко на верхівці пагону розташовуються 2 (3) спорогона. Ніжка 2-4 см, червонувата або жовтувата. Коробочка зазвичай нахилена, близько 5 мм, червонувато - або темно-бура. Спороносить восени.

Широко поширений по всій лісовій смузі України; зазвичай на порушеному або незадернованому ґрунті в хвойних і змішаних лісах, рідше на луках і покритих гумусом каменях в горах.

Цей мох ми знайшли у листяному лісі.

Порядок Дикранові (Dicranales)

Родина Дикранові (Dicranaceae)

Рід, вид Дикран віничний (Dscranum scoparium Hedw)

Дернинки зелені, бурі, блискучі, пухкі. Стебло 3-5 см. висотою, просте або слабо галузисте. Листки до 2 мм завдовжки, рівномірно відстовбурчені в усі сторони, прямостоячі або серцевидно-односторонні; з широко-ланцетої основи до середини гостро пильчасті, шилоподібні. Жилка досягає верхівки листка, на нижньому боці з 2-3 низькими повздовжніми пластинками. Клітини основи пластинки листка бурі, зверху коротко-прозенхіматичні; внизу лінійні, утворюють вушка, вгорі короткі і шестикутно-ромбічні. Клітини вушок

коричневі, не доходять до жилки.

Коробочка циліндрична, нахилена, темно-коричнева, без жилок, гладенька, кришечка з дуже довгим дзьобиком. На Україні досить поширений вид в соснових лісах, на ґрунті, скелях.

Цей вид ми зустріли в околицях с. Копили в сосновому лісі на ґрунті. Часто.

Вид Дикран багатоніжковий (Dicranaceae polysetum S w) Дернинки м'які, рихлі, зелені або жовтувато-зелені, злегка блискучі. Стебло до 15 см висотою, зазвичай просте, з густою білуватою або бурою ризоїдною повстю. Листя до 1 см довжиною, обернені у всі або в один бік; пластинка яйцевидно-ланцетна, загострена, по краю в нижній половині пильчаста; бурі клітини в кутках основи листа не досягають жилки.

Спорогони по 1-5 з одного перихеція, з жовтими або червонуватими, до 4 см дов., ніжками. Коробочка нахилена або повисла, циліндрична, з маленьким зобиком, в сухому стані - скручена і борозенчаста. Кришечка з довгим дзьобиком. Спороносить влітку і восени.

На ґрунті і гниючих стовбурах в лісах, рідше на скелях і болотах. Характерний широко поширений вид лісової смуги. [8]

Loading...

 
 

Цікаве