WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Вплив кислотних опадів на плодові культури - Реферат

Вплив кислотних опадів на плодові культури - Реферат

Реферат на тему:

Вплив кислотних опадів на плодові культури

Кислотні опади (КО) - результат забруднення повітря кислими газами, що утворюються при спаленні палива, роботі промислових підприємств та автотранспорту. Найбільш сильне забруднення повітря цими газами виявляється у індустріальних центрах і промислових зонах, але полютанти здатні переноситися на великі відстані від джерела викиду (Galloway et al., 1987; Emberson et. al., 2001; Kang, 2004; Streets at al., 2000 та інші). У зв'язку з цим, КО нерідко фіксують навіть у сільськогосподарських районах південної Європи, Африки та Азії (Lacaux et al., 1992; Serengil, 2002). Плодові рослини є чутливими до забруднення повітря оксидами (Fogl, 1978; Huderian 1969), але вплив на них саме кислотних опадів вивчено недостатньо. В основному вивчення торкалося яблуні, винограду та цитрусових (Rinallo et al., 1993; Forsline et al., 1983; Proctor, 1983). Реакція кісточкових фруктових дерев до КО, які займають значні площі на півдні Європи, особливо представників роду Prunus, практично не вивчена. Відомо тільки, що вони більш чутливі до забруднення атмосфери кислими газами, ніж насіннячкові плодові культури (Hasebe, 1987; Poniedzialek, Nosal, 1985).

У зв'язку з цим, метою наших досліджень було вивчити вплив кислотного дощу різного хімічного складу на деякі види та сорти плодових дерев роду Prunus (персик, абрикоса, алича та слива) для встановлення зовнішніх симптомів впливу, змін росту, життєздатності пилку, зав'язування плодів, їх біохімічного складу, а також відносної стійкості видів і сортів (в межах одного виду).

Методи і об'єкти досліджень

В зв'язку з тим, що КО в природі – явище епізодичне і випадкове, поставлені задачі ми вирішували в багаторічних польових дослідах зі штучним кислотним дощем (ШКД) у Степовому відділенні Нікітського ботанічного саду.

Об'єктами досліджень були молоді та плодоносні дерева персика, абрикоси, аличі та сливи. Для кожної культури підбирали два сорти раннього та пізнього (середнього) строків достигання. Для персика це були: "Фаворіта Морєтіні" (ранній) і "Докторський" (середній), прищеплені на мигдалю; для абрикоси: "Пріусадєбний" (ранній) та "Кримський Амур" (пізній) на абрикосі; для аличі: "Субхі Рання" (ранній) та "Обільная" (середній) на аличі; для сливи: "Гілбєрт" (ранній) та "Стенлєй" (пізній) на сливі.

Загальний стан рослини, листя та характер уражень на них оцінювали через 3-4 дні після кожної обробки ШКД. Площу листового покриття і пошкоджень від ШКД вимірювали планіметром у пробі з 100 листків на варіант після закінчення активного росту пагонів у серпні. Ріст рослин визначали промірюванням всіх однорічних пагонів наприкінці вегетації.

Зав'язування плодів визначали урахуванням відсотка зав'язів від числа всіх квіток на молодих деревах і на трьох модельних гілках з різних сторін плодоносних дерев. Біохімічний склад плодів визначали за методикою держсортовипробування (1970).

Варіантами дослідів були рівні ШКД, які становили 2, 3, 4 і 5 одиниці, тому що це є найбільший розмах коливань природних опадів (Jacobson, 1980; Semerdjieva Z., 1993; Tokuchi, Iwatsubo, 1992; Wilson et. al, 1988). рН розчину задавали додаванням сірчаної та азотної кислот до дистильованої води. Контроль – дистильована вода з рН≈6. Дерева обприскували протягом трьох годин один раз на місяць в цілому протягом п'яти місяців вегетації з моменту повного цвітіння до початку листопаду. ШКД створювали за допомогою форсунки на висоті 1,8 м над землею в центрі дерева або модельної гілки. Розмір крапель в середньому 0,5 мм, інтенсивність дощу 2 мм за одне обприскування.

Життєздатність пилку (ЖП) визначали в лабораторному досліді на штучному середовищі, яке виготовлялося з розчинами кислот того ж хімічного складу і величини рН, що і у ШКД методом Транковського модифікованого В.П. Безсоновою та І.І. Лиженко (1990).

Відносну стійкість сортів плодових порід визначали по зміні загальної редукуючої активності (ЗРА) тканини при стресі в порівнянні з оптимальними умовами. ЗРА вимірювали за методикою Пета в модифікації Прокошена (1990).

Результати досліджень

1. Ураження квіток.

Вплив ШКД на плодові рослини під час цвітіння не викликав видимих пошкоджень пелюсток персика при всіх рівнях рН у обох досліджуваних сортів. У сорта "Фаворіта Морєтіні" ШКД сульфатного складу з рН=2 і 3 пошкоджував маточки. Загинуло 67 і 52 % маточок відповідно внаслідок висушування кислотою. У абрикоси сорту "Пріусадєбний" при обробці ШКД сульфатного складу з рН=2 з'являлися бурі плями на пелюстках більшості квіток та їх прив'ялість. Окремі бурі плями і точкові ураження відмічалися при рН 3 і 4.

У аличі обох сортів обробка квіток ШКД з рН=2 призводила до появи бурих дрібних плям на пелюстках, спостерігалося їх скручування, підсихання ("Субхі Рання"), а також червонуватий відтінок пелюсток з їх прив'ялістю ("Обільная"). При цьому відмічалося ураження маточок у цього сорту. Вони ставали бурими, після чого чорніли та обламувались. У сорту "Субхі Рання" при цій величині рН ШКД пестики та тичинки не змінювались. При інших величинах рН змін у стані квіток аличі також не відмічено. У обох сортів сливи не знайдено уражень пелюсток при всіх значеннях рН ШКД.

2. Стан листового аппарату.

Обприскування дерев впливало перш за все на листовий апарат. Ураження на листках повністю проявлялися через 3-5 днів після дії кислоти і мали вигляд плям та крапок від 1 до 5 мм в діаметрі. У персика вони були кольору слонової кістки з червонувато-бурим краєм. У абрикоси – бурі з темно-бурим краєм і плями некротизованої тканини діаметром 0,5-10 мм.

У аличі плями були червоно-бурими з бурим краєм. У всіх порід плями некротизованої тканини з часом випадали з утворенням дірок і рваного краю листка. Більшою мірою ураженню підлягали старі (нижні) листки, які незабаром жовтіли та опадали. Склад ШКД не впливав на характер уражень, мінялася лише їхня інтенсивність.

У персика видимі пошкодження листків ШКД сульфатного складу спостерігалися у обох сортів тільки при рН 3 і 2. При рН=3 площа їх була незначною. При рН=2 вони займали біля 2 % площі листового покриття у обох сортів, причому у "Фаворіта Морєтіні" листя було вражено сильніше (табл. 1).

Таблиця 1. Площа пошкоджень на листовому покритті у плодових культур в умовах ШКД сульфатного складу,

(1997-2000 роки).

Варіант

Персик**

Абрикоса***

"Фаворита Морєтіні"

"Докторський"

"Пріусадєбний"

"Кримський Амур"

Пошкодження, % від площі

Пошкодження, % від площі

Контроль

0

0

0

0

рН=3

1.35

0.13

1.68

0

рН=2

1.89

1.66

5.91

4.62

* різниця з контролем вірогідна на 95 % рівні;

** середнє за 3 роки (1997-2000);

*** дані за 2003 рік.

ШКД сульфатного складу з рН=3 викликав ураження листя абрикоси тільки у сорту "Пріусадєбний". При рН=2 площа, зайнята некротичними плямами, у сорту "Пріусадєбний" була більше, ніж у сорту "Кримський Амур" (табл. 1). ШКД нітратного складу виявив дещо слабший вплив на листя персика. Площа, зайнята ураженнями, була в 1,2-1,7 рази нижча, ніж при сульфатному складі дощу (Klymenko М.І., Klymenko O.E., 2003).

У аличі ураження тканин листа відмічені тільки при рН=2 у сорту "Обільная", які займали 1-2 % площі листового покриття. У "Субхі Pанньої" при цій величині рН ШКД плями та точкові ураження на листі не з'являлися, але нижні та середні листки набували жовтуватого відтінку, виглядали старими, такими, що дещо втратили колір. На листях сливи "Стенлєй" зовнішніх ознак ураження ШКД не виявлено.

Площа листового покриття при рН=3 практично не відрізнялася від контрольної у персика і абрикоси, при рН=2 знижувалася суттєво у всіх сортів цих двох культур на 6-7 % у персика і на 13-16 % у абрикоси (рис. 1).

Рис. 1. Зміна площі листкового покриття персика в умовах ШКД сульфатного (A), та нітратного (Б) складу

Loading...

 
 

Цікаве