WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Кукурудза – систематика, походження, ботанічний опис, селекція - Курсова робота

Кукурудза – систематика, походження, ботанічний опис, селекція - Курсова робота

Інтенсивність цвітіння залежить від температури повітря. В нормальних умовах волоть цвіте протягом дня з максимумом у ранкові та полуденні години. Цвітіння жіночого суцвіття при оптимальних умовах настає порівняно з чоловічим, на 1—5 днів пізніше. Приймочкові нитки в період цвітіння ростуть із швидкістю 1—3 см за добу. Всі вони з-під обгорток качана появляються протягом 5—10 днів. Раніше виходять ті, що розміщені в нижній частині качана. Довжина їх сягає 45 см і більше.

Запилення у кукурудзи здійснюється в основному за допомогою вітру (в природних умовах), а в селекції застосовують примусове нанесення пилку на приймочкові нитки, які появилися під пергаментними ізоляторами.

Вітром пилок переноситься на віддаль до 3000 м. Він зберігає життєздатність 2— 5 год. Щоб продовжити життєздатність пилку, застосовують різні методи — зберігають його в ексикаторах при температурі 2 °С, заморожують у вуглекислоті при температурі —78 °С, що дає можливість зберегти пилок до 14 днів. Розроблена також методика зберігання його в рідкому азоті протягом року.

Пилкові зерна, які потрапили на приймочкові нитки, прилипають до їх поверхні і починають проростати залежно від умов середовища за 5 хв. а іноді і через 2 год.

Після потрапляння пилку на приймочкову нитку пилякова трубка проростає через відповідну пору пилкового зерна.

У верхній частині зерен на приймочці кукурудзи приймочки проростає завжди більша кількість пилкових трубок, а в напрямку до її основи їх кількість зменшується і в зародковий мішок, за даними більшості дослідників, проникає тільки одна з них, вміст якої забезпечує подвійне запліднення. Суть його в тому, що при досягненні зародкового мішка пилкова трубка лопається, звідки виходять два спермії, один з яких зливається з ядром яйцеклітини, а другий — з полярним центральним ядром. Запліднена таким чином яйцеклітина називається зиготою і має подвійний набір хромосом (2n = 20) тому, що вона виникла внаслідок злиття спермія і яйцеклітини, які мали по 10 хромосом.

Після поєднання спермія з полярним ядром через деякий час відбувається злиття їх з іншим полярним ядром. Так утворюється основне (первинне) ядро ендосперму, вже триплоїдне (3n = 30). Цим можна пояснити явище появи ксеній у кукурудзи, які спостерігаються в ендоспермі зерна в рік проведення схрещування. Первинне ядро ендосперму (те, що виникло внаслідок злиття спермія з двома полярними ядрами) негайно починає ділитися і з нього утворюється ендосперм, а запліднене ядро яйцеклітини починає ділитися тільки через 20—30 год. після запліднення. Із заплідненого ядра яйцеклітини розвивається зародок.[4]

  1. СУЧАСНИЙ СТАН І ДОСЯГНЕННЯ СЕЛЕКЦІЇ

2.1 Коротка історія розвитку селекції кукурудзи в Україні і за кордоном

До плеяди визначних науковців, талановитих організаторів сільськогосподарської дослідної справи в Україні по праву відноситься Василь Якович Юр'єв — видатний учений-селекціонер, академік, заслужений діяч науки, доктор сільськогосподарських наук. Із його ім'ям нерозривно пов'язана історія Українського науково-дослідного інституту рослинництва. У 1912 році Василь Якович отримав відрядження до США і звідти привіз насіння кукурудзи сорту Мінезота 23, на основі якого вивів сорти кукурудзи Харківська 23 та Харківська біла зубовидна. Йому належить пріоритет у створенні скоростиглих зубовидних сортів кукурудзи, які до цього часу не втратили свого селекційного та виробничого значення.

Із сортів, створених В.Я. Юр'євим і його учнями, поширеними були зимостійкі сорти озимої пшениці Ферругінеум 1239 і Еритроспермум 917, які сприяли розширенню посівів цієї культури в північних і східних районах. Їх і нині використовують у селекції на зимостійкість. [2]

Селекційну роботу з кукурудзою в Україні розпочато ще в 1908 році В.В. Палановим, який почав вивчати сорти виведені у США. Кращими сортами для північної і центральної України були визнані Мінезота 23, Король Філіп, Грушівська. В східній Україні були поширені такі сорти: Розебергська, Бесарабська, Броункоті. Крім сортовипробувань, В.В.Паланов у 1910 році розпочав роботу по селекції кукурудзи методом добору із кращих місцевих та іноземних сортів.

Селекційну роботу по одержанню міжсортових гібридів організував у 30-х роках XX століття Б. П. Соколов у Дніпропетровську на базі Інституту кукурудзи. В 1932 р. на державне сортовипробування був переданий перший міжсортовий гібрид Первенець, а в 1933 — перші міжлінійні гібриди Дніпропетровський і Прогрес.

Упродовж тисячоліть примітивна селекція дала хороші результати і сприяла створенню цінних форм культурних рослин, які дуже важко поліпшити, навіть застосовуючи сучасні методи селекції. Так, М.І.Вавилов (1927) наводить приклади вирощування в Перу сортів кукурудзи, об'єднаних в групу "Куско", з великими зернами, що в 3-4 рази більші за відомі нині форми.

У 1945 році були широко розгорнуті роботи по селекції кукурудзи на Чернігівській обласній державній сільськогосподарській дослідній станції, де В.О. Козубенко створив міжсортовий ранньостиглий гібрид Буковинський 1 та сортолінійні – Буковинський 2 та Буковинський 3, які в свій час займали найбільші посівні площі на території України, а також за її межами.

В 1932 році на державне сортовипробування був переданий перший міжсортовий гібрид Первинець, а в 1933 – перший між лінійні гібриди – Дніпропетровський і Прогрес.[5]

2.2. Досягнення в селекції культури

В Україні селекція кукурудзи ведеться в Інституті кукурудзи, Селекційно-генетичному інституті, Інституті землеробства, Інституті рослинництва, Інституті фізіології та генетики рослин АН України, Інституті зрошуваного землеробства, Українському державному аграрному університеті, Вінницькому сільськогосподарському інституті, Закарпатській, Луганській, Черкаській і Чернівецькій обласних державних сільськогосподарських дослідних станціях.

Кукурудза — це одна із небагатьох культур, селекції якої надають в Україні такої уваги. Це пов'язано з тим, що тут найбільш сприятливі умови для вирощування різних сортів і гібридів цієї культури, як за вегетаційним періодом, так і з давніми традиціями. В Україні одержані одні з перших міжсортові та міжлінійні гібриди.

З 2006 року виробництву України рекомендовано 353 сорти і гібриди кукурудзи. З них 45% української селекції, а решта – зарубіжної.

Значна увага в селекції кукурудзи приділяється створенню нового вихідного матеріалу з широкою генетичною різноманітністю. Впровадження в селекційну практику методику генотипової класифікації самозапильних ліній відкрило можливість цілеспрямованого батьківських пар для створення високогетерозисних гібридів та синтетичних популяцій.[3]

3. ЗАВДАННЯ І НАПРЯМИ СЕЛЕКЦІЇ, МОДЕЛЬ СОРТУ

3.1. Завдання і напрями селекції

Завдання і напрями селекції рослин зумовлюються різноманітністю грунтово-кліматичних умов України, а також зростаючими вимогами сільськогосподарського виробництва до сортів. Тому селекціонер повинен не тільки добре розуміти вимоги до сорту вданий момент, а й уміти передбачати зміни на десятки років наперед, оскільки створений ним генотип призначається для майбутнього виробництва. Крім того, селекційні програми визначають напрями використання конкретної культури.

Основними напрямами в селекції є підвищення врожайності та якості продукції, стійкості проти хвороб, шкідників та несприятливих умов зовнішнього середовища (посухостійкість, зимостійкість, стійкість проти вилягання), створення сортів, придатних для вирощування за інтенсивними технологіями з повною механізацією усіх процесів, а саме:

1. Селекція на високу врожайність

2. Селекція на ранньостиглість

3. Селекція на холодостійкість

4. Селекція на посухостійкість

5. Селекція на інтенсивність росту рослин та здатність пригнічувати розвиток бур'янів

6. Селекція на низькорослість рослин

7. Селекція на придатність до механізованого збирання

8. Селекція на реакцію до густоти рослин

9. Селекція на швидкість висихання зерна

10. Селекція на високу якість продукції

11. Селекція на стійкість проти хвороб та шкідників

12. Селекція на чоловічу стерильність

13. Селекція на рентабельність насінництва

Детальніше розглянемо такий напрямок селекції як "Селекція на ранньостиглість" так, як це є темою курсового проекту.

Селекція на ранньостиглість — одна із найбільш важливих проблем в Україні. Вирощування таких гібридів дасть можливість розширити посіви під цією культурою.

Крім того, раннє збирання дає змогу більш якісно підготувати грунт під урожай наступного року. Набір різних за вегетацією гібридів у господарстві дає можливість збирати їх в оптимальні строки, що істотно впливає на зменшення втрат урожаю. Групу стиглості в кукурудзи можна визначити за кількістю листків на рослині: чим їх більше, тим пізніше достигає зерно. Так, по 12—13 листків у ранньостиглих, 14—16 —середньоранніх, 17—19 — у пізньостиглих. Незручність користування цим методом у тому, що перші 1—5 листків у різні роки всихають ще до цвітіння кукурудзи, тому селекціонеру необхідно робити помітки п'ятого листка, а потім вести підрахунки, коли появиться останній листок.

Loading...

 
 

Цікаве