WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Учені-біологи України (Реферат) - Реферат

Учені-біологи України (Реферат) - Реферат

Учені-біологи України

Сучасні досягнення біології є результатом наполегливої праці вчених, навіть короткі відомості про життя та діяльність яких становлять безперечний інтерес.

Автори намагалися розповісти про найвідоміших українських учених, які зробили внесок у розвиток біології та суміжних галузей науки. Це академіки та члени-кореспонденти НАН України, а також учені – засновники науково-дослідних інститутів і лабораторій, нових напрямів досліджень.

Учителі біології знайдуть у статті інформацію про вчених свого регіону і зможуть використати її як на уроках, так і позакласних заняттях. Якщо їх зацікавлять життя та наукові надбання окремого ученого, ми подамо список літератури про нього, підготуємо окремий матеріал.

Альперн Данило Євсійович (1894 – 1968). Народився в Харкові. Закінчив Харківський університет. Працював у Харківському медичному інституті, Українському психоневрологіч-

ному інституті та Українському інституті експериментальної медицини. Основні наукові праці присвячено патофізіології нервової системи, питанням патогенезу алергічних реакцій. Встановив трофічний вплив нервової системи на проникливість судин та тканин. Указав на роль хімічних факторів і нервового збудження в патогенезі деяких захворювань. Член-кореспондент АН України.

Амосов Микола Михайлович (нар. 1913 р.). Народився в с. Ольхово (тепер – Вологодська обл.). Закінчив Архангельський медичний інститут та Всесоюзний заочний індустріальний інститут.

Очолював клініку грудної хірургії Українського науково-дослідного інституту туберкульозу та грудної хірургії, працював у Київському інституті вдосконалення лікарів, Інституті кібернетики АН України, був директором Інституту серцево-судинної хірургії. Основні наукові праці присвячено грудній хірургії, анестезіології та біокібернетиці. Розробляв питання хірургічного лікування захворювань легень та серця, штучного кровообігу, фізіології серця. Запропонував модифікації апарата штучного кровообігу і протезів клапанів серця. Займається проблемами біологічної та медичної кібернетики моделюванням основних психічних функцій мозку. Академік НАН України.

Анненков Микола Іванович (1819 – 1889). Народився в Москві. Закінчив Московський університет. Більше 10 років працював директором Уманського училища землеробства та садівництва, Царициного саду (колишня назва дендропарку „Софіївка"). Основні наукові праці присвячено флористиці, питанням акліматизації рослин, лісівництву. Досліджував дикорослі та садові рослини. Автор „Ботанического словаря", в якому назви рослин подано п`ятьма мовами, наведено відомості про використання рослин.

Білокінь Іван Петрович (1914 – 1975). Народився в с. Кожанка (тепер – Київська обл.). Закінчив Київський університет. Працював викладачем у Київському університеті, а також директором ботанічного саду Київського університету. Основні наукові праці присвячено фізіології рослин та історії природознавства, дослідженням у галузі фізіології водного режиму рослин. Автор нарисів життя та діяльності К. А. Тімірязєва, М. Г. Холодного, С. Г. Навашина, М. О. Максимовича та інших видатних біологів.

Богач Петро Григорович (1918 – 1981). Народився в с. Соколівка (тепер – Хмельницька обл.). Закінчив Ніжинський педагогічний інститут. Працював у Київському університеті, директором Інституту фізіології тварин при Київському університеті, близько 10 років був проректором Київського університету. Основні наукові праці присвячено вивченню регуляції діяльності травного тракту, роботі м`язів. Академік АН України.

Богомолець Олександр Олександрович (1881 – 1946). Народився в Києві. Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Працював у цьому та Саратовському університетах, Московському медичному інституті. Організатор і директор Інституту експериментальної біології та патології України та Інституту клінічної фізіології АН України. Основні праці присвячено питанням патологічної фізіології, ендокринології, онкології, проблемам довголіття. Академік АН України, понад 15 років був її президентом. Один з найкрупніших організаторів науки в Україні. Його ім`я носить Інститут фізіології НАН України.

Бузанов Іван Феоктистович (1903 – 1984). Народився в с. Нова Прага (тепер – Кіровоградська обл.). Закінчив Одеський сільськогосподарський інститут. Працював у Науково-дослідному інституті цукрового буряку в Києві, понад 30 років був його директором. Займався питанням фізіології рослин, цукристістю цукрового буряку. З`ясував закономірності залежності фізіології цукрового буряку від чинників зовнішнього середовища. Брав участь у виведенні сортів з однонасінними плодами.

Буланкін Іван Миколайович (1901 – 1960). Народився в с. Теньки (Татарстан). Закінчив Харківський інститут народної освіти. Працював у Харківському та Томському університетах. Понад 15 років був ректором Харківського університету. Займався біохімією білків, віковою та порівняльною біохімією. Розробив методи добування очищених препаратів жилатину та консервованої крові. Академік АН України.

Вавилов Микола Іванович (1887 – 1943). Народився в Москві. Закінчив Московський сільськогосподарський інститут. Академік АН України. Був директором Інституту прикладної ботаніки та нових культур, а також директором Генетичної лабораторії, перетвореної потім на Інститут генетики АН СРСР. Основні наукові праці присвячено питанням генетики, селекції. Був ініціатором створення нових науково-дослідних інститутів. Встановив центри походження культурних рослин, створив вчення про імунітет рослин до інфекційних захворювань. Сформулював закон гомологічних рядів у спадковій мінливості. Його спадщина належить світовій науці. Член багатьох академій світу. Його ім`я носить Товариство генетиків та селекціонерів.

Вернадський Володимир Іванович (1863 – 1945). Народився в Петербурзі. Закінчив Петербурзький університет. Працював в Україні. Академік АН України, її перший президент. Заснував Хімічну лабораторію АН України, реорганізовану в Інститут загальної т неорганічної хімії АН України. Основоположник науки геохімії. Вивчав міграцію хімічних елементів у земній корі. Створив теорію про провідну роль живих істот у геохімічних процесах. Вивчав хімічний склад тваринних та рослинних організмів. Вперше дав визначення біосфери, засновник вчення про біосферу. Член багатьох академій науки та наукових товариств.

Власюк Петро Антипович (1905 – 1980). Народився в с. Чемериське (тепер – Черкаська обл.). Закінчив Уманський та Ленінградський сільськогосподарські інститути. Працював у Науково-дослідному інституті цукрового буряку в Києві, Інституті ботаніки АН України, понад 20 років був директором Інституту фізіології рослин АН України, Президентом Української академії сільськогосподарських наук. Основні наукові роботи присвячено питанням агрохімії, фізіології рослин та ґрунтознавства. Розробляв систему живлення й удобрення найважливіших сільськогосподарських культур.

Вотчал Євген Пилипович (1864 – 1937). Народився в с. Борзна (тепер – Чернігівська обл.). Закінчив Казанський університет. Працював під керівництвом К. А. Тімірязєва. Професор Київського політехнічного інституту. Один із організаторів Науково-дослідного інституту цукрового буряку в Києві. Обґрунтував теорію пересування води в рослинах з допомогою кореневого тиску. Вивчав асиміляцію вуглекислого газу, транспірацію цукрового буряку. Заклав основи польової фізіології, теорії врожайності. Заснував школу українських ботаніків-фізіологів.

Висоцький Георгій Миколайович (1865 – 1940). Народився в с. Микитівні (тепер – Сумська обл.). Закінчив Петровську сільськогосподарську академію. Працював під керівництвом В. В. Докучаєва. Працював у Таврійському університеті в Сімферополі, Харківському інституті сільського та лісового господарства. Основні праці присвячено вивченню впливу лісів на водний режим місцевості, що відіграли велику роль у розвитку лісівництва та вивчення еволюції лісів в наслідок діяльності людини. Академік АН України.

Гамалея Микола Федорович (1859 – 1949). Народився в Одесі. Закінчив Новоросійський університет в Одесі та Військово-медичну академію в Петербурзі. Працював у Парижі у Л. Пастера, разом з І. І. Мечниковим заснував в Одесі Бактеріологічну станцію. Керував протиепідемічними заходами під час епідемії чуми в Одесі. Заснував Бактеріологічний інститут в Одесі. Основні наукові праці присвячено розробці питань загальної патології, імунології. Створив протихолерну та противіспову вакцини, розробив санітарно-профілактичні засоби боротьби з чумою, холерою, тифом та іншими захворюваннями.

Loading...

 
 

Цікаве