WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Вища психічна діяльність людини - Реферат

Вища психічна діяльність людини - Реферат

Реферат Вища психічна діяльність людини План 1. Прояви психічної діяльності. 2. Умовні та безумовні рефлекси. 3. Значення вищої психічної діяльності. Кора великого мозку та підкоркові утворення - це вищі відділи НС. Вони відповідають за важливі рефлекторні реакції, що становлять основу вищої нервової діяльності (поведінки) людини. Свідомість - це суб'єктивний світ людини від найпростіших елементарних відчуттів до абстрактного мислення. Свідомість допомагає людині пізнати властивості, якості предметів, явищ, зрозуміти їх внутрішні закономірності, відділити справжнє від несправжнього. Завдяки свідомості людина може цілеспрямовано організовувати свою працю, для людини відкриваються широкі можливості спілкування з навколишнім світом. Свідомість виникає тільки на вищих етапах її розвитку у людини. Для свідомості характерно активне відображення навколишньої справжності. Для виникнення свідомості необхідна дія подразників зовнішнього світу на рецептори організму. Пам'ять - здатність живих організмів сприймати, обробляти, зберігати і використовувати інформацію для формування поведінкових реакцій. Пам'ять являється основною частиною психічної діяльності. Вона допомагає Звірям і людині використовувати свої минулі навики і пристосовуватися до умов існування. Одним з механізмів пам`яті є умовні рефлекси. Діяльність кори, як і інших відділів ЦНС, має рефлекторний характер. Уявлення про рефлекторну діяльність вищих відділів головного мозку вперше висунув і широко розвинув І.М. Сєченов у книзі "Рефлекси головного мозку". В основі вищої нервової діяльності лежать умовні та безумовні рефлекси. Умовні рефлекси - це реакції, набуті організмом у процесі індивідуального розвитку. Вони забезпечують пристосування його постійно мінливих умов навколишнього середовища. Умовні рефлекси не мають готових рефлекторних дуг. Вони не постійні і залежно від певних умов можуть вироблятися на будь-які сприйняті подразнення (світло, звук, хімічні речовини тощо), закріпитися або зникнути, коли немає підкріплення, і знову з`явитися в результаті впливу нових подразників. У виникненні умовних рефлексів провідна роль належить корі великого мозку. Матеріальним підґрунтям безумовних і умовних рефлексів є нервовий процес. Умовні рефлекси виробляються на базі безумовних за певних умов: поєднання в часі дії умовного та безумовного подразника, їхньої повторюваності, інтенсивності, а також рівня збудження нервової системи. Наприклад, формування умовного слиновидільного рефлексу у тварин на світловий подразник може бути досягнуто лише тоді, коли умовний сигнал (загорання лампочки) підкріплюється безумовним подразником (поданням їжі). Без харчового підкріплення орієнтувальний рефлекс назасвічування лампочки (поворот голови, тулуба, рух очей на світло) буде зменшуватися, а потім зникне. Якщо ж умовний сигнал (загорання лампочки) збігається з безумовним подразником (поданням їжі), то після кількох повторень таких поєднань загорання лампочки спричинить виділення слини без харчового підкріплення. У тварини буде вироблений слиновидільний умовний рефлекс на світло. При цьому в корі великого мозку (у кірковому кінці аналізатора та кірковому представництві центру безумовного рефлексу) встановиться тимчасовий функціональний зв'язок за принципом сильнішого вогнища збудження (домінанти). Таке встановлення зв'язку І.П. Павлов назвав замиканням, або "торуванням", шляху. Сильніше вогнище збудження здатне притягувати до себе нервові імпульси з інших вогнищ. За І.П. Павловим, умовні рефлекси виникають як на природні якості безумовних подразників, наприклад на запах і вигляд їжі (природні умовні рефлекси), так і на найрізноманітніші штучні подразнення (світло, звук, зміни температури тощо) - штучні умовні рефлекси. На базі встановлених умовних рефлексів виробляються рефлекси вищого порядку, на новий умовний сигнал без підкріплення безумовним подразником - умовні рефлекси наступних порядків (у людини залежно від віку - до 6-9-го порядку). Умовні рефлекси не тільки виробляються, а й згасають або зникають за певних умов. Безумовні рефлекси є природженими, тобто такими, що передаються спадково і проявляються з моменту народження (рефлекс смоктання, ковтання, слиновиділення тощо). Вони можуть бути простими (наприклад, рефлекс слиновиділення) та складними (статевий рефлекс). Складні безумовні рефлекси називають інстинктами. Інстинкти забезпечують життєво необхідні функції організму - харчування, захист, розмноження, підтримання постійності внутрішнього середовища. Характерними їхніми особливостями є ланцюговість реакцій, залежність від гормональних і метаболічних факторів. Так, виникнення травного інстинкту залежить від тих змін обміну речовин, які розвиваються, коли бракує їжі. Безумовні рефлекси успадковані від предків, вони мають готові рефлекторні дуги. Вони відносно постійні, виникають унаслідок дії певних подразників зовнішнього та внутрішнього середовища і мають величезне значення для регуляції вегетативних функцій (кровообігу, дихання, трав-лення, обміну речовин, виділення, терморегуляції тощо). Проте вони не можуть забезпечити пристосування організму до мінливих умов навколишнього середовища. Список використаної літератури 1. Анатомія та фізіологія людини - Л.І. Старушенко (Київ "Здоров`я", 2003р.). 2. Физиология - С.А. Георгиева (Москва "Медицина", 1986р.).
Loading...

 
 

Цікаве