WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Поняття про гормони - Реферат

Поняття про гормони - Реферат

Реферат на тему: Поняття про гормони План 1. Гормони. Визначення, значення. 2. Природа та властивості гормонів. 3. Поняття про гіпо- та гіперфункцію. На відміну від залоз зовнішньої секреції ендокринні залози не мають вивідних проток, у них формуються активні хімічні речовини - гормони (hormao - збуджую), які з міжклітинних щілин надходять у кров, лімфу або спинномозкову рідину. До ендокринних залоз належать: гіпофіз, шишкоподібне тіло, щитоподібна залоза, при щитоподібні залози, загруднинна залоза, надниркові залози, ендокринна частина підшлункової залози, внугрішньосекреторна частина статевих залоз. Підшлункова та статеві залози - це змішані залози: у них утворюються як секрети, так і інкрети - гормони. Всі ендокринні залози функціонально пов'язані між собою і становлять єдину систему. У цій системі провідна роль належить гіпофізу. Гормони мають специфічні особливості та високу фізіологічну активність. Дія їх проявляється за найменших доз (у концентраціях від 10-8 до 10-12), на великих відстанях від місця утворення (дистантна дія). Кожний гормон впливає на відповідну функцію організму. У процесі обміну гормони змінюються функціонально та структурно (швидко руйнуються тканинами, частково утилізуються клітинами організму, виводяться із сечею). Гормони є переносниками інформації між клітинами організму. На організм людини гормони діють по-різному: змінюють інтенсивність обмінних процесів, активність ферментних систем, впливають на гомеостаз, будову та функції окремих органів тощо. Гормони справляють регулювальну дію не лише на ті чи ті органи, а й на самі ендокринні залози, тобто здійснюють хімічну регуляцію. Крім того, існує тісний взаємозв'язок гормонів і нервової системи, який має двобічний характер. По-перше, залози добре іннервовані (мають безліч нервових закінчень) автономною нервовою сис-темою, по-друге, секрет залоз діє через кров на нервову систему, тобто здійснює нейрогуморальну регуляцію. Інтенсивність інкреторного процесу в тій чи тій ендокринній залозі може бути підвищеною, при цьому утворюється і виділяється в кров збільшена кількість гормону (гіперфункція), або зниженою - продукція гормону зменшена (гіпофункція). Порушення функціонального стану та діяльності ендокринних залоз призводить до розвитку ендокринних захворювань. Велике значення при цьому мають стресові ситуації, процеси, щовідбуваються в період росту та розвитку організму, особливо в період статевого дозрівання. Ті чи ті функціональні зміни в стані ендокринних органів виявляють за допомогою суб'єктивних (оцінка нервово-психічного статусу), об'єктивних (визначення стану шкіри і волосяного покриву, розмірів і форми кінцівок, скелета, обличчя і шиї, структури кісток, особливо черепа, основного обміну, рівня глюкози в крові тощо) та спеціальних методів дослідження. Сучасні методи безпосереднього визначення найменшої концентрації гормонів у рідинах організму дають змогу з більшою ймовірністю діагностувати хвороби органів ендокринної системи (метод визначення імунореактивного інсуліну; імуноферментативний метод виявлення гормонів за допомогою ферменту-маркера, який свідчить про наявність комплексу антиген - антитіло; метод гістохімічного дослідження на грунті імунофлюоресценції мембрани клітин, які продукують гормон). За хімічними властивостями гормони розподіляють так: 1) стероїди (альдостерон, кортизол, прогестерон, естрадіол, тестостерон); 2) деривати амінокислот (тироксин, адреналін, мелатонін); 3) пептиди (окситоцин, вазопресин, активуючі рилізинг-гормони травного каналу); 4) поліпептиди (інсулін, глюкагон, паратгормон, пролактин); 5) глікопротеїди (фо-лікулостимулювальний гормон - фолітропін, лютеїнізу-вальний - лютропін, лактотропний гормон - пролактин); 6) похідні жирних кислот (простагландини). Назва більшості гормонів визначається за їх дією (наприклад, тиреотропний гормон, що стимулює щитоподібну залозу, - ТТГ), за місцем утворення (наприклад, гастрин), за хімічною будовою (наприклад, трийодтиронін). Для кожного гормону прийнято міжнародне визнане скорочення: гіпоталамічні активуючі рилізинг-гормони (RH) або активуючі фактори (RF), які мають закінчення "-ліберин" (наприклад, кортиколіберин - кортикотропний активуючий фактор - CRF), гіпоталамічний інгібітор (НЕММ), гормон ІН із закінченням "-статин" (ІН соматотропного гормону - соматостатин - СН або SIF), а також гормони передньої частки гіпофіза, що мають закінчення "-тропін" (гормон росту - соматотропін). Список використаної літератури 1. Анатомія та фізіологія людини - Л.І. Старушенко (Київ "Здоров`я", 2003р.). 2. Физиология - С.А. Георгиева (Москва "Медицина", 1986р.).
Loading...

 
 

Цікаве