WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Щеплення рослин дині на різних підщепах в умовах зимових скляних теплиць - Реферат

Щеплення рослин дині на різних підщепах в умовах зимових скляних теплиць - Реферат

дині Рада F1 на підщепах різних видів з родини Cucurbitaceae починався
Найкращою підщепою для дині протягом 2004-2005 року виявлено гарбуз фіголистий, за умови виконання щеплення на 3- 4 добу після появи сходів. Середнє значення зразків, які прижилися і росли, в цьому випадку становило 95 % і наближалось до контролю. Дещо нижчим цей показник був у дині, щепленої на лагенарію, бенінказу і люфу (від 84 до 88 діб). Найгірше зростались рослини гібрида Рада F1 із циклантерою - 78 %.
Гарбуз фіголистий та крупноплідний на час щеплення мають більш щільне стебло порівняно з іншими підщепами, яке після зробленого розрізу лезом ножа не розпадається на 2 частини, менше травмується. Щоб вставити туди прищепу потрібно двома пальцями лівої руки злегка надавити на стебло підщепи: одним від себе, іншим до себе. в результаті надавлювань в протилежні сторони розріз розкривається у вигляді щілини. Для інших підщеп достатньо обережно відвести в протилежні сторони сім'ядольні листочки і він розкриється. у циклантери стебло найбільш ніжне і обводнене, має найменше механічних тканин, а діаметр підсім'ядольного коліна рідко співпадає з динею, тому під час щеплення виникають значні труднощі із вкладанням зрізаної прищепи в підщепу та її фіксацію. Місце щеплення травмується.Пошкоджені рослини в більшості випадків гинуть, або тривалий час зростаються, що негативно впливає на приживлюваність.
Температура на час приживання щеплених рослин не може бути нижчою за 25 °C та вищою 30 °C. За інших умов, процент приживання в дині на підщепі зменшується, а сам період - у першому випадку подовжується, а в другому - скорочується.
Дещо інша закономірність спостерігалась під час щеплення рослин старшого віку. Так, диня, щеплена на бенінказу, люфу на 9-10 добу після сходів має вищий процент приживання, ніж на 3-4 добу, порівняно з іншими підщепами. Це пояснюється тим, що стебло в цей час має більше механічних тканин, грубішає, потовщується, що значно полегшує процес вставляння прищепи дині в нього та фіксацію фольгою. За таких умов зразки менше травмуються, а кількість рослин, які вижили, зростає.
Кількість приживлених зразків дині на бенінказі і люфі в середньому за 2004-2006 роки, щеплених на 9-10 добу після появи сходів, становить 94 і 93 %, що перевищує на 6 та 9 % аналогічний варіант досліду, коли щеплення виконують на 3-4 добу. Фаза сім'ядолей для цих рослин триває 10-12 діб, тобто клітини тривалий період залишаються молодими, а сам процес зростання проходить краще. Найгіршим цей показник був для циклантери та ехіноциста - від складав від 77 до 79 %. Причини цього у циклантери описані вище, а для ехіноциста це можна пояснити тим, що для нього, як і інших підщеп характерний швидкий розвиток, в результаті чого диференціація та старіння молодих клітин, здатних до посиленого поділу, проходили швидко. Ехіноцист - одна з швидкорослих підщеп, яка уже на 3-4 добу утворює перший справжній листок. Подібне не спостерігалось у всіх інших підщеп, окрім циклантери. Тому для ехіноциста необхідні ще додаткові дослідження щодо строків сівби підщепи та прищепи.
Проміжний показник зростання дині з різними видами родини Cucurbitaceae після щеплення на 9-10 добу після сходів мала лагенарія у всі роки проведення досліджень. Середня кількість рослин, що прижилися, дорівнювала 85 %. Цей показник менший у всіх варіантах (окрім бенінкази і люфи) на 1-5 %, порівняно із щепленням на 3-4 добу після появи сходів. У гарбуза крупноплідного та фіголистого він нижчий відповідно на 5 та 3 %, що свідчить про процес швидшого старіння клітин.
За результатами досліджень приживлюваності, кращими підщепами за щепленням дині на 3-4 добу після сходів є: гарбуз фіголистий та крупноплідний. Найбільший процент приживання рослин гібрида дині Рада F1, щеплених на 9-10 добу після появи сходів, мали бенінказа, люфа.
Висновки
Вперше в Україні в умовах скляних зимових теплиць вивчено елементи техніки щеплення дині на різних підщепах родини Cucurbitaceae. Початок росту дині, щепленої на підщепах лагенарії, гарбуза крупноплідного та фіголистого, циклантери, бенінкази, люфи, ехіноциста спостерігався на 7-10 добу після щеплення.
Найкращі результати щодо приживлюваності рослин дині, щеплених на 3- 4 добу після появи сходів, мали такі підщепи, як гарбуз фіголистий та крупноплідний, а на 9-10 - бенінказа та люфа.
Список літератури:
1. Буркин И. А. Дыни и арбузы в Нечерноземье // Картофель и овощи. - 1982. - № 5. - С. 32
2. Груздов С. Ф. Прививка растений. - М .: Сельхозгиз, 1954. - 144 с.
3. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. - М.: Колос, 1985. - 352 с.
4. Краєвий І. М. Міжвидове щеплення гарбузових рослин // Сад та город. - 1939. - № 10. - С. 9 - 10.
5. Краєвий І. М. Нові поліпшені сорти овочево-баштанних культур і методи їх створення // 25 років роботи Київської овочево-картопляної дослідної станції. - К.: Держ. вид. с. - г. літератури УРСР, 1963. - С. 10 - 17.
6. Лебедева С. П. Внедрение дыни в северные районы СССР (Прививка дыни на тыкву) - М.: Сельхозиздат, 1942. - 50 с.
7. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві / За ред. Г. Л. Бондаренка, К. І. Яковенка. - Харків: Основа, 2001 - 370 с.
8. Мойсейченко В. Ф. Основы научных исследований с овощными культурами в защищенном грунте. - К.: УСХА , 1990. - 76 с.
9. Определитель высших растений Украины / Д. Н. Доброчаева, М. И. Ко-тов, Ю. Н. Прокудин и др. - К.: Наукова думка, 1987. - 548 с.
10. Романенко В. В. Вегетативна гібридизація однорічних рослин. - К.: Радянська школа, 1951. - 16 с.
11. Федоров А. В., Тутова Т. Н. Прививка тыквенных культур // Овощеводство. - 2005. - № 12. - С.50 -52.
Loading...

 
 

Цікаве