WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Роль трав’яних рослин у культурах сосни звичайної - Реферат

Роль трав’яних рослин у культурах сосни звичайної - Реферат

для росту деревних рослин різко погіршуються. У цей період дерева починають відрізнятися за висотою, що супроводжується відпаданням значної кількості ослаблених особин. Це найважливіший період у формуванні культур сосни на бідних піщаних ґрунтах в умовах борів.
У літературі добре висвітлені питання вивчення ґрунтових умов під лісовими насадженнями, але питання впливу на ґрунти трав'яних рослин висвітлено недостатньо. Щодо значення фізичних властивостей легких піщаних ґрунтів існують різні погляди.
Ретельний обробіток ґрунту під лісові культури та догляд за ним до змикання крон саджанців суттєво впливають на зменшення розростання трав'яних рослин і поліпшення мінерального живлення сосни, а в кінцевому результаті - на ріст і продуктивність штучних насаджень. Останнім часом з'явилась велика кількість робіт про мінеральне живлення деревних рослин. Дослідники дійшли єдиної думки, що в лісовій зоні живий надґрунтовий покрив пригнічує деревні рослини за рахунок погіршення мінерального живлення. Покрив із трав'яної рослинності залучає до біологічного кругообігу значну кількість азоту (до 26 кг/га), кальцію (16,6 кг/га), калію (36,1 кг/га), кремнію (7,1 кг/га). Слід враховувати це при визначенні поглинення та повернення цих елементів. Згідно з нашими спостереженнями [4], у липні куничник наземний знизив поглинення сосною фосфору порівняно з контрольною ділянкою в 6,5 раза, тимофіївка - в 3,5 раза. Найбільшу кількість фосфору в червні поглинули куничник наземний і вероніка дібровна. В липні енергія поглинення фосфатів у трав'яних рослин зменшилась в середньому в 3 рази, наприклад у пирію, проте залишилась значно вищою, ніж у сосни. Вітчизняні та зарубіжні дослідники довели, що трав'яний покрив збільшує нестачу азоту в ґрунті, перехоплюючи його у деревних порід. Більше того, трав'яні рослини створюють у ґрунті умови для втрати азоту, оскільки їх кореневі системи потребують більшої кількості кисню, і цим самим сприяють процесам денітрифікації [5].
Найбільша кількість азоту з ґрунту виноситься у сосни з хвоєю з віком насаджень, причому цей показник зростає. Така ж закономірність спостерігалась щодо інших елементів. Дуже багато азоту виносить з ґрунту трав'яний покрив. Якщо сосна за 5 років накопичує 26,0 кг/га азоту, то трав'яна рослинність лише за один рік виносить 40,8 кг/га цього елемента. З ростом культур сосни баланс поживних речовин складається на користь деревних порід. Вже було відмічено, що трав'яна рослинність негативно впливає на мінеральне живлення культур сосни. Тому не дивно, що із знищенням конкурента, транспірація сосни змінюється, оскільки в ґрунтовому розчині виявляється більша кількість елементів живлення й у деревних рослин відносно зменшується потреба у волозі.
У лісових насадженнях різного віку трав'яна рослинність є головним конкурентом деревних рослин за вологу й елементи мінерального живлення. Особливо це помітно в молодих лісових культурах. Але з віком негативний вплив не послаблюється, він лише дещо нівелюється за рахунок більших розмірів деревних рослин та інтенсивнішого розвитку їх кореневих систем. Проте не слід нехтувати негативним впливом трав'яних рослин у цей період, особливо враховуючи повноту та видовий склад деревостанів.
На наш погляд, дуже важливим і недостатньо вивченим є питання розвитку кореневих систем трав'яних рослин у деревостанах, особливо злаків, вплив їх на розростання кореневих систем деревних рослин, що підтверджують роботи М.І.Крилова [8] та А.П.Модестова [9].
Суттєво впливає на вологість ґрунту в насадженнях одного типу лісу та одного віку зімкненість крон штучного деревостану, яку можна регулювати проведенням доглядових рубань. А.П.Тольський [13] неодноразово вказував на висушення ґрунту в рідких деревостанах. Він чітко формулював думку, що в зімкнених насадженнях ґрунт більш вологий, ніж у зріджених. Це явище спостерігається у лісах, під покривом яких є добре розвинута трав'яна рослинність. До підвищення втрат вологи з ґрунту призводить також збільшення маси хвої на деревах, що залишаються після зрідження. Кількість хвої настільки різко збільшується, що в деревостанах з повнотою 0,5 її нерідко буває скільки ж, як і в повних штучних насадженнях такого самого віку. Підвищене висушення ґрунту в зріджених лісах А.А.Молчанов [10] пояснює зміною умов освітлення поверхні ґрунту та інтенсивним розвитком після доглядових рубань трав'яної рослинності, яка сильно витрачає ґрунтову вологу. Проте створення культур сосни високої густоти дає змогу забезпечити їх раннє змикання, що запобігає пригніченню бур'янами і створює сприятливі умови для росту деревних рослин. Водночас треба брати до уваги, що в рослин у будь-яких умовах місцезростання і в будь-який період розвитку існує чітка кореляційна залежність між надземною частиною та кореневою системою. Зменшення надземної частини рослин спричиняє зменшення їх кореневої маси і навпаки. Цю особливість треба враховувати, вирощуючи лісові культури, зокрема під час механізованого догляду за ґрунтом у міжряддях.
У роботах А.А. Молчанова [10] є посилання на те, що на ґрунтах з трав'яною рослинністю випаровування відбувається інтенсивніше, ніж на голих, оскільки одночасно з випаровуванням значна кількість вологи витрачається на транспірацію рослинами. Витрати вологи на сумарне випаровування знаходяться у тіснійзалежності від росту і розвитку рослинності протягом вегетаційного періоду. Найбільші витрати пов'язані з періодом утворення квіток і процесом цвітіння. На площах, де проводиться скошування, сумарне випаровування після скошування різко зменшується і, в міру появи свіжої трави, підвищується знову. Найбільше випаровує куничник наземний - 283 мм, полин гіркий - 258 мм, а фізичне випаровування з голого піску становить 200 мм. Г.М.Висоцький [3] вказує, що поверхня ґрунту більше висушується там, де вона найбільше відкрита,тоді як власне ґрунт - під заростями трав'яних рослин і найменше - під молодими культурами, в яких проводиться обробіток ґрунту.
Отже, дослідники в різні часи вивчали залежність продуктивності культур від їх повноти. Але в усих цих роботах йдеться про якийсь один склад культур або їх вік, повноту, опрацювання з урахуванням кліматичної зони або умов місцезростання. Проте робіт, підготовлених на підставі систематичного і всебічного вивчення сукцесії трав'яних рослин на зрубах, у культурах до зімкнення гілок і в насадженнях всіх вікових груп аж до рубок головного користування, впливу трав'яних рослин на ґрунт, стану деревних рослин, продуктивності культур, немає.
Результати наших досліджень та аналіз літературних джерел дозволяє зробити висновок про негативний вплив трав'яних рослин на приживлюваність, ріст, розвиток, біологічну стійкість та продуктивність лісових культур.
Список літератури:
1. Бельков В.П., Омельяненко А.Д., Мартынов А.М. Регулирование травяного покрова в лесу. - М.: Наука, 1974. - 127 с.
2. Бельков В.П., Семенова А.К. Влияние травяного покрова на продуктивность лесных насаждений. - М.: Изд-во ЦБНТИ, 1973. - 22 с.
3. Высоцкий Г.Н. О геологическом и метеорологическом влиянии лесов.- М.-Л.: Гослесбумиздат, 1952. -; 42 с.
4. Гордієнко М.І. Ковалевський С.Б. Догляд за ґрунтом в культурах сосни звичайної - К.: Урожай, 1996. - С. 107-156, 201-247.
5. Крамер Т.Д., Козловский Т.Т. Физиология древесных растений. - М., Лесная пром-сть, 1983. - С. 136-142, 186, 190, 330.
6. Ковалевський С.Б. Біохімічна взаємодія деревних і трав'яних рослин у культурах сосни звичайної // Наук. вісн. НАУ. Лісівництво. - К.,2004. - Вип. 72. - С. 250-255.
7. Ковалевський С.Б. Вміст елементів мінерального живлення у ґрунті соснових культур за умови розростання трав'яного покриву // Наук. вісн. НАУ. Лісівництво. - К.,2004. - Вип. 70. - С. 150-159. Крылова Н.И. Подземные органы некоторых лесных травянистых растений в разных типах леса // Тр. Брянского лесохоз. ин-та, 1953. - 218 с.
8. Модестов А.П. Корневая система травянистых растений. - Вып. 1. - 1915. - 138 с.
9. Молчанов А.А. Гидрологическая роль сосновых лесов на песчаных почвах. - М.: Наука, 1952. - 488 с.
10. Морозов Г.Ф. Будущность наших сосняков в связи с типами насаждений в зависимости от хозяйства в них. - С.Пб., 1909. - Т.23. - С. 4-9.
11. Сукачев В.Н., Дылис Н.В. Основы лесной биогеоценологии. - М.: Наука, 1964. - 574 с.
12. Тольский А.П. Материалы по изучению строения и развития корней у отдельных сосен // Тр. по лесн. опыт. делу в России // С.Пб., 1911. - Вып. XXXII. - С. 39.
13. Уайльд С.А. Влияние сорной растительности на прирост лесных насаждений // Лесоведение. - 1969. - №1. - С.43-53.
Loading...

 
 

Цікаве