WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Роль трав’яних рослин у культурах сосни звичайної - Реферат

Роль трав’яних рослин у культурах сосни звичайної - Реферат


Реферат на тему:
Роль трав'яних рослин у культурах сосни звичайної
Взаємодія рослин відноситься до ряду найважливіших факторів, які визначають і регулюють видовий склад, чисельність популяцій, будову, продуктивність і біологічну стійкість лісових фітоценозів. Встановлення суті зв'язків між окремими життєвими формами та видами рослин дозволяє також визначити їх роль і місце в рослинному угрупуванні.
У процесі філогенезу формування рослинності на різних ділянках Землі пов'язане з біологічною конкурентною здатністю рослин. Наприклад, дерева вищі, краще освітлені і мають розвинутішу й глибшу кореневу систему, що забезпечує не тільки високу індивідуальну, а й високу конкурентну здатність. Трави мають менші розміри, переважна частина їх зростає під наметом дерев, але їм властива ширша екологічна амплітуда. Вони можуть рости на абсолютно сухих і надмірно зволожених субстратах, на відкритому місці і під наметом зімкнутих насаджень. Наступна для більшості видів трав'яних рослин специфічна особливість полягає в тому, що за масою надземна частина у них у 4-5 разів менша, ніж коренева система, а у деревних рослин це співвідношення знаходиться у межах 1:2. Щоб вижити, деякі види трав виділяють у ґрунт за життя і після відмирання інгібітори, що затримують проростання насіння і ріст кореневих систем інших рослин [6].
Ліс - складна екологічна система, біогеоценоз, в якому тісно взаємопов'язані і взаємодіють всі складові частини, тому при його вивченні не можна проводити дослідження лише якихось його окремих елементів. Не можна також визначати стан деревних рослин лише за енергією росту й розвитком надземної частини, не враховуючи особливостей кореневої системи, ґрунтових і кліматичних умов, в яких знаходиться рослина або рослинне угрупування. Ще на початку минулого століття Г.Ф.Морозов [11] зазначав, що під лісом слід розуміти не лише деревостан, а й іншу рослинність, фауну і мікроорганізми, ґрунт, гідрологію та атмосферу.
Невід'ємною складовою лісового біогеоценозу є трав'яна рослинність (живий ґрунтовий покрив). Дослідження трав'яного покриву в лісових насадженнях, його вплив на ріст, розвиток і продуктивність деревних рослин проводили багато дослідників. Але стосуються вони або одного вузького питання, або окремого регіону, або окремих вікових періодів насадження і, переважно, не враховують взаємовпливу деревних і трав'яних рослин, інші присвячені вивченню розвитку трав'яного покриву в лісових культурах до моменту змикання їх крон. У деяких публікаціях розглядаються питання розвитку дерев і кущів. Проте продуктивність лісів залежить від багатьох факторів - лісорослинних умов, видового складу, вікової структури, стану насаджень, системи ведення лісового господарства та інтенсивності розвитку і складу живого ґрунтового покриву.
Трав'яні рослини у багатьох випадках є причиною незадовільного стану та загибелі лісових штучних насаджень. Знищення трав'яних рослин - один з важливих елементів комплексу робіт з питань догляду за лісовими культурами. Термін бур'яни - умовний, особливо відносно лісових об'єктів, де різні рослини живого надґрунтового покриву відіграють не лише негативну, а й позитивну роль. Тому більш правильно говорити не про знищення трав'яних рослин у лісі, а про регулювання живого надґрунтового покриву.
Догляд за культурами на початковій стадії їх росту шляхом механічного знищення трав'яних рослин застосовується давно. Ще в середині минулого століття М.Є.Ткаченко і В.М.Сукачов [12] звертали увагу лісівників на необхідність вивчення живого ґрунтового покриву, який може впливати на продуктивність деревостанів. Проте досі в дослідженнях увага приділяється головним чином розвитку трав'яної рослинності в культурах під час проведення догляду за ґрунтом до змикання крон. У зв'язку з цим склалась традиційна оцінка ролі трав'яних рослин, відповідно до якої вважається, що надмірна кількість злаків на зрубах і в розріджених деревостанах впливає негативно, а живий надґрунтовий покрив, представлений типовими лісовими травами - позитивно на ріст насаджень завдяки накопиченню органічної речовини, збагаченню ґрунту елементами мінерального живлення, розпушенню ґрунту корінням тощо. Деякі кількісні показники впливу трав'яних рослин на продуктивність лісових насаджень наведено в роботах С.А.Уайльда [14], В.П. Белькова [1], В.П.Белькова і А.К.Семенова [2]. В них показано, що живий ґрунтовий покрив впливає на продуктивність деревостанів безпосередньо та опосередковано.
Прямий вплив трав, мохів і кущиків на ріст насаджень зумовлений, головним чином, конкуренцією за поживні речовини та вологу, а також виділенням у ґрунт інгібіторів. За деякими даними, трав'яний покрив у змішаних соснових лісах різного віку при високій зімкнутості намету (0,7-0,8) витрачає на транспірацію стільки ж води, скільки й деревостан. С.А.Уайльд [14] вважав, що саме поглинання великої кількості ґрунтової вологи трав'яними рослинами і є причиною пропорціонального погіршення росту деревостану.
Непрямий вплив рослин живого надґрунтового покриву на продуктивність культур проявляється переважно в їх участі у накопиченні органічних речовин ґрунту. Поглинаючи елементи мінерального живлення, вони акумулюють їх після відмирання надземної частини [7]. Накопичуючи в ґрунті та на його поверхні органічні речовини, рослини живого надґрунтового покриву збільшують його потенційну родючість через утворення та розклад лісової підстилки. Проте в умовах інтенсивного розкладу лісової підстилки дерева можуть отримати лише частину зольних елементів і азоту, що вивільняється при її мінералізації, оскільки решту знову поглинають корені живого надґрунтового покриву.
Вплив живого надґрунтового покриву на продуктивність культур не вичерпується вище зазначеним, їх можна прийняти лише як основні. Базуючись на деяких наведених та інших даних, можна розраховувати на покращення забезпечення культур водою за рахунок усунення всіх або частини рослин живого надґрунтового покриву.
Значно складніше відповісти на запитання про можливість підвищення забезпеченості культур азотом і зольними елементами регулюванням живого надґрунтового покриву. Подвійний, а іноді й суперечливий вплив рослин живого надґрунтового покриву на актуальну та потенційну родючість ґрунту, а також напруженість конкурентних відносин між деревними і трав'яними рослинами, що змінюється у часі, не дозволяє дати однозначну відповідь.
Регулювати розповсюдження трав'яних рослин у лісових насадженнях можна двома шляхами: зміною їх складу та обмеженням ступеня розвитку. Можливе також поєднання цих способів.
Відомо, що різні види рослин виділяють у ґрунт різні за складом хімічні речовини, які відрізняються за ступенем і вибірковістю фітотоксичної дії на рослини. Не викликає сумніву, що при регулюванні розвитку трав'яної рослинності з метою підвищення продуктивності лісових насаджень варто враховувати їх видовий склад.
Найбільш негативний вплив трав'яних рослин проявляється у надмірномувисушуванні ґрунту та пригніченні росту кореневих систем деревних порід.
Вони знижують приживлюваність саджанців майже до їх повного витіснення в посушливі роки. Приріст вцілілих саджанців сосни під впливом трав знижується на 20-30 % і навіть більше, а їх загальна маса зменшується більше ніж на 40 % порівняно з контролем, де проводиться догляд за ґрунтом [4]. Трав'яні рослини підвищують всмоктувальну силу кореневих систем у 1,5-2,0 рази, знижують інтенсивність транспірації саджанців ( у деяких випадках понад 50 %). Під впливом трав у всіх органах саджанців сосни завжди, навіть при достатній кількості вологи у ґрунті, спостерігається водний дефіцит. Безумовно, що все це разом взяте призводить до зниження приросту саджанців і культур в цілому та збільшує відпад рослин.
Інтенсивність росту і розвитку деревних порід зумовлена віковими фазами, у межах яких виділяють окремі періоди. У період індивідуального росту дерев, що включає фазу приживлюваності та фазу, яка передує змиканню культур, інтенсивність росту й розвитку залежить від макрокліматичних факторів і кількості та якості посівного і садивного матеріалу на одиниці площі, агротехніки підготовки ґрунту і технології створення культур, а також від догляду за ними до змикання. Родючість ґрунтів, в яких недостатньо поживних речовин, впливає на розвиток рослин лише на голих, не задернілих або слабко задернілих пісках з малим вмістом фізичної глини та й то не в перші роки їх життя. Ріст культур у ранній період залежить, насамперед, від рівня зволоження верхніх шарів ґрунту впродовж вегетаційного періоду. Якщо в ґрунті не вистачає поживних речовин і продуктивної вологи, умови
Loading...

 
 

Цікаве