WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Роль лісомеліоративного облаштування агроландшафтів при їх оптимізації - Реферат

Роль лісомеліоративного облаштування агроландшафтів при їх оптимізації - Реферат

сільськогосподарських угідь.
2. Структура агроландшафтів до та після оптимізації, га
Площа угідь Природно-сільськогосподарський район
Олевський Лугинський Овруцький Малинський Коростенський Красилівсько-
Ушомирський Баранівсько-
Червоноарм. Черняхівський Брусилівський Всього
Фактична
С.-г. угіддя 132885 78833 22563 126033 164937 128108 223108 119912 77373 1073752
Орні землі 76068 46537 17061 96383 114368 80580 164658 96986 64549 757190
Природні кормові угіддя:
-всього 49977 27964 8167 28125 39803 37851 55283 22781 9922 279873
-на 1 га орних 0,66 0,60 0,48 0,29 0,35 0,47 0,34 0,23 0,15 0,37
Лісомеліоративні насадження (ЛМС):
-всього 776 522 195 540 1242 804 11537 581 1014 17209
-на 1000 га с.-г. угідь 5,8 6,6 8,6 4,3 7,5 6,3 51,7 4,8 13,1 16,0
Після оптимізації
С.-г. угіддя 127067 76080 19566 106471 162403 124836 213379 114073 75385 1019261
Орні землі 61401 40659 14504 75025 105451 70869 145724 90271 60394 66298
Природні кормові угіддя:
-у с.-г. використанні 58826 31089 7700 29921 46186 44290 64488 23657 12089 318274
-законсервованих 775 1824 1581 7164 652 1645 3446 3769 650 21506
-на 1 га орних 0,96 0,76 0,53 0,40 0,44 0,62 0,44 0,26 0,20 0,48
Лісомеліоративні насадження (ЛМС):
-всього 7687 1773 2511 14538 6085 3096 18786 4175 2589 61239
-на 1000 га с.-г. угідь 60,5 23,3 128,3 136,5 37,5 24,8 88,0 36,6 34,3 60,1
Враховуючи те, що законсервовані природні кормові угіддя та залужені прибережні захисні смуги також виконують стабілізуючу роль в агроландшафтах, їх площу (21506 га) теж доцільно враховувати при розрахунку співвідношення угідь. У такому разі на 1 га ріллі припадатиме 0,51 га природних кормових угідь.
Аналізуючи показник лісомеліоративної облаштованості сільськогосподарських угідь, який також відображає питому вагу елементів культурних ландшафтів, встановили, що в деяких ПСГР він залишається у 1,5-2,0 рази нижчим за нормативний (56 га на 1000 га). На нашу думку, морфометрична складність території, тобто часте чергування невеликих за розмірами ділянок природних та сільськогосподарських угідь (на Житомирському Поліссі немає суцільних масивів сільськогосподарських угідь площею 1000 га, які б не містили природних територій - лісу, води, боліт), дозволяє прийняти такий показник за оптимальний.
Певну інформативність щодо відповідності нормам екологічного землекористування забезпечують показники сільськогосподарської освоєності території, розораності, лісистості, коефіцієнта еколого-господарського стану - відношення площ земель інтенсивного використання до площ природних територій (табл. 3).
Порівняння відносних показників з фактичними показало, що в цілому співвідношення угідь в агроландшафтах, а також структура всього земельного фонду покращуються і майже в усіх природно-сільськогосподарських районах можуть бути прийняті за нормативні.
Ситуація в Черняхівському та Брусилівському ПСГР (за коефіцієнтом еколого-господарського стану) залишається напруженою, але може бути виправлена на наступному етапі робіт за рахунок оптимізації структури посівних площ.
3. Відносні показники використання земельного фонду за оптимізованою структурою
ПСГР Сільсько-
господарська
освоєність, % Розораність
с.-г. угідь, % Лісистість,% Коефіцієнт
еколого-
господарського
стану, К1
Олевський 25,2 48,3 67,2 5,8
Лугинський 40,1 53,4 49,6 3,1
Овруцький 18,1 74,1 65,4 5,1
Малинський 38,4 70,5 45,3 2,1
Коростенський 59,1 64,9 29,8 1,2
Красилівсько-
Ушомирський 54,3 56,8 35,5 1,8
Баранівсько-
Червоноармійський 57,3 68,3 32,8 1,3
Черняхівський 61,6 79,1 29,5 0,9
Брусилівський 72,7 80,1 18,5 0,6
Усього 45,4 65,2 44,0 1,9
Поряд з лісомеліоративним облаштуванням агроландшафтів велику роль в оздоровленні навколишнього середовища відіграють землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення [6]. Вони слугують ареалами гарантованого збереження генофонду фауни і флори, забезпечують різноманіття природних екосистем. Особливий режим використання земель природоохоронного призначення сприяє покращанню їх екологічного стану, що позитивно впливає на буферні властивості та здатність стабілізувати прилеглі території.
За даними Науково-дослідного інституту статистики [2], щорічно в Житомирській області гине 300-500 га лісових насаджень, 80 % усіх лісових масивів мають ознаки погіршання фізіологічного стану дерев, 4,2 % лісів пошкоджені хворобами та шкідниками. Ці показники щороку зростають. Така ситуація вимагає не лише проведення регулярного лісового моніторингу, а ще й розробки механізму охорони та відтворення лісів. У цьому аспекті вбачається доцільним заходом тимчасова консервація (реабілітація) лісів на основі прорахунку економічної ефективності залучення тих чи інших лісових ресурсів у господарське використання.
Показники сучасної заповідності територій та прогнозована можливість її збільшення наведені в табл. 4.
4. Пропозиції щодо формування екологічної мережі на базі земель природоохоронного призначення
ПСГР Загальна площа
району, тис.га Землі природо-
охоронного
призначення Площа
боліт
усього,
тис.га Потрібно віднести
до природно-
заповідного фонду:
площа,
тис.га % боліт,
тис.га лісів,
тис.га
Олевський 509,9 46,9 9,2 17,2 - -
Лугинський 192,1 5,6 2,9 8,3 0,5 -
Овруцький 108,8 7,9 7,3 3,5 - -
Малинський 281,5 1,6 0,6 6,9 6,9 0,5
Коростенський 278,9 2,4 0,9 7,7 6,5 -
Красилівсько-
Ушомирський 233,6 5,4 2,3 8 2,1 -
Баранівсько-
Червоноармійський 378,6 3,0 0,8 8,8 8,8 0,3
Черняхівський 188,4 0,7 0,4 3,9 3,9 1,4
Брусилівський 105,6 0,14 0,1 2,1 2,1 1,1
Усього 2277,4 73,64 3,2 66,4 30,8 3,3
Питома вага земель природоохоронного призначення має велику амплітуду за ПСГР: від 0,1 % у Брусилівському ПСГР до 9,2 % в Олевському ПСГР. У середньому на Житомирському Поліссі цей показник дорівнює 3,2 %. Для того, щоб довести площі природно-заповідного фонду в районах, де вони менші, до середньорегіональної величини необхідно віднести відкриті болота площею 30,8 тис. га до єдиної екологічної мережі, правовий статус якої забезпечує їх збереження й покращання водорегулювальної здатності, та законсервувати для наступного заповідання землі лісового фонду площею 3,3 тис.га.
У наведеній таблиці запропоновані мінімально необхідні обсяги розширення заповідних територій. Проте, зважаючи на велике значення болотних масивів Полісся в живленні багатьох річок, які відносяться до басейну головної водної артерії України - Дніпра, в майбутньому доцільно всім болотам надати статус заповідних територій.
Висновки
Аналіз природно-економічних умов досліджуваного регіону свідчить про доцільність саме лісомеліоративного напряму трансформації деградованих, малопродуктивних і радіоактивно забруднених земель. Регіональні особливості прояву деградаційних процесів зумовлюють суттєві переваги лісомеліоративного захисту земель серед інших. Завдяки високій еколого-економічній ефективності лісомеліоративне облаштування агроландшафтів Житомирського Полісся посідає чільне місце у комплексі заходів щодо вдосконалення структури земельного фонду та локалізації деградаційних процесів. У сучасних умовах реформування земельних відносин оптимізація агроландшафтів, у тому числі шляхом лісомеліоративного облаштування, потребує вдосконалення економічних механізмів здійснення.
Список літератури:
1. Временные указания по определению смыва почв и почвозащитной эффективности противоэрозионных мероприятий в проекте внутрихозяйственного землеустройства. - К.: Укрземпроект, 1985. - 21с.
2. Еколого-економічні проблеми довкілля Житомирщини / Наук.-досл. Ін-т статистики; Держ. Упр. Екол. та прир. Рес.; Під ред. П.П.Михайленка. - Житомир, 2001. - 320 с.
3. Ерозія і дефляція грунтів та заходи боротьби з ними: Навч. посібн. / Під ред. І.Д.Примака. - Біла Церква: БДАУ, 2001. - 392 с.
4. Земельні відносини в Україні. Організаційно-правовий механізм / Під ред. А.С.Даниленка. - К.: К.І.С., 2001. - 128 с.
5. Канаш О.П., Леонець В.О., Осипчук С.О., Мельник О.В. Основні положення концепції екологічного нормування у землекористуванні // Матер. Міжнар. Наук.-практ. Конф. "Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХІ століття". - К.: Інститут землеустрою УААН. - 2001. - С. 138-141.
6. Социально-экологическая значимость природно-заповедних территорий Украины / Т.Л.Андриенко. П.Г.Плюта, Е.И. Прядко и др. - К.: Наук. думка, 1991. - 160 с.
Loading...

 
 

Цікаве