WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Результати санітарної селекції клонів сортів винограду - Реферат

Результати санітарної селекції клонів сортів винограду - Реферат


Реферат на тему:
Результати санітарної селекції клонів сортів винограду
Санітарна селекція на клонодослідних ділянках є однією з головних складових технології отримання сертифікованого садивного матеріалу винограду [1, 2, 3]. Саме тут шляхом застосування комплексу методів оцінки визначається санітарний статус клону (відносно вірусної інфекції).
Прийоми та методи санітарної селекції, які застосовуються під час клонового добору, розмноження та санітарної сертифікації садивного матеріалу винограду в виноградарських країнах світу, є достатньо відомими [2, 3, 4]. Проте аналіз ефективності їх застосування щодо клонового матеріалу української селекції не проводився.
Метою роботи була оцінка ефективності санітарної селекції клонів винограду. Для цього слід було вирішити такі задачі:
оцінити ефективність і результати санітарних заходів на етапах вивчення кущів-кандидатів у клони та двох вегетативних поколінь клонів винограду;
визначити технологічні етапи, на яких збільшується ймовірність ураження та засоби запобігання цьому;
проаналізувати результати санітарної оцінки стану клонів у відношенні прихованого ураження вірусами, отримані за допомогою різних методів.
Дослідження проведено в Центрі клонової селекції ННЦ "ІВіВ ім. В.Є. Таїрова" протягом 1985 - 2006 рр. (наукові керівники робіт у 1985-2000 рр. - д.б.н. Мілкус Б.Н., у 2001-2006 - к.б.н. Мулюкіна Н.А.)
Роботу було здійснено на клонах, відібраних у різні роки в регіонах України. Вони являли собою різноманітний та складний матеріал для санітарної селекції через різну епідеміологічну ситуацію в цих регіонах. Всебічне вивчення клонів проведено протягом 15 - 20 років.
Первинний матеріал був представлений понад 500 вихідними кущами-клонами прищепних і підщепних сортів, з них у подальшому відібрали і розмножили 230 клонів першого вегетативного покоління, на яких застосовано повний комплекс польових і лабораторних методів санітарної селекції. Особливу увагу приділяли лабораторному тестуванню близько 50 клонів другого вегетативного покоління.
Основні санітарні вимоги до клонодослідних ділянок щодо вірусної інфекції поягали у використанні грунтів, в яких не було нематод-переносників НЕПО-вірусів та просторовій ізоляції від промислових насаджень плодових культур та виноградників [2].
Щодо методики клонової селекції і комплексних технологічних завдань зі створення здорового садивного матеріалу перед закладанням ділянок клонодослідження першого вегетативного покоління кущі-родоначальники клонів (або П0) проходили попередню перевірку на приховане ураження найбільш шкідливими вірусами - коротковузлям і скручуванням листя винограду. Це дозволило запобігти занесенню небезпечних хвороб на клонодослідні ділянки та зберегти грунти на ній у відповідному санітарному стані.
Санітарні заходи включали візуальну санітарну селекцію (двічі на рік) та повне проходження всіх видів польового і лабораторного тестування на етапі першого вегетативного покоління (П1).
На етапі другого вегетативного покоління (П2) здійснювали повторне лабораторне тестування перспективних клонів, або проводили ті діагностичні процедури, що не використовували за тестування першого вегетативного покоління.
Тестування клонів, проведене в Центрі клонової селекції Національного наукового Центру "ІВіВ ім. В.Є. Таїрова" можна розподілити на чотири основних етапи (табл. 1).
Табл. 1. Тестування клонового матеріалу винограду на приховане ураження вірусною інфекцією
Тип тестованого матеріалу Періоди тестування та кількість тестованих клонів (або вихідних кущів-клонів)
1985-1990 рр. 1991-1995 рр. 1996-2000 рр. 2001-2006 рр.
Клони прищепних сортів 131 клон66-ти сортів 376 клонів81-го сорту 45 клонів21-го сорту 28 клонів 23-х сортів
Клони підщепних сортів 17 клонів3-х сортів 59 клонів 5-ти сортів 18 клонів трьох сортів 7 клонів 3-х сортів
Перший етап тривав, з 1985 до 1990 року, характеризувався переважним тестуванням вихідних кущів клонів і клонів першого вегетативного покоління. Тестування базувалось на індексації щепленням і серологічних методах. На початку робіт для виявлення вірусної інфекції застосовували тест віробактеріальної аглютинації, з 1987 р. для тестування почали широко використовувати імуноферментний аналіз (ІФА), діагностичні набори для проведення якого отримували в лабораторії вірусології та мікробіології ННЦ "ІВіВ ім. В.Є. Таїрова" [5].
На другому етапі, з 1991 до 1995 рр. тестування проходили, головним чином, клони першого вегетативного покоління. Для перевірки на приховане ураження вірусною інфекцією використовували ІФА (діагностичні набори власного виробництва та з 1995 року - діагностичні набори виробництва фірми "Агрітест" (Італія)) [5, 6]. Як допоміжні методи неспецифічного скринінгу використовували аналіз електрофоретичних профілів дволанцюгової РНК (длРНК) та молекулярну гібридизацію з длРНК-зондами [7, 8].
З 1991 до 1995 рр. було тестовано найбільшу кількість клонів, через технологічні особливості процесів клонової та санітарної селекції на етапі першого вегетативного покоління [2].
З 1996 до 2006 рр. перевагу в тестуванні отримують клони другого вегетативного покоління рекомендовані для розмноження, та рослини банку клонів, що зменшило вибірку тестування. Тим самим закінчуються етапи вивчення клонів, які були відібрані в 1981-1990 рр. Головним методом для виявлення вірусів залишається імуноферментний аналіз, хоча для вибіркового контролю санітарного стану клонів використовується аналіз електрофоретичних профілів длРНК та молекулярна гібридизація.
Санітарний стан перспективних клонів щодо вірусної інфекції остаточно визначали на підставі результатів, отриманих кількома різними методами. Це важливо, особливо із урахуванням того, що перелік вірусних хвороб, на які проводилося тестування лабораторними методами, розширювався поступово, із збільшувався доступної методичної бази сертифікованого розсадництва в світі. Так, на перших двох етапах, зазначених в табл. 1, серологічна діагностика проводилася, головним чином, на віруси коротковузля і скручування листя (без визначення серотипу останнього) та обмежено - на вірус мозаїки резухи. Застосування індексації щепленням дозволило певною мірою скорегувати недостатній перелік вірусів у серологічній діагностиці, а також виявити хвороби, які навіть тепер серологічно не виявляються (наприклад, некроз жилок). Неспецифічне виявлення вірусної інфекції за допомогою аналізу длРНК та молекулярної гібридизації з длРНК-зондами також зробило свій внесок у вірогідність результатів оцінки санітарного стану клонів.
З третього етапу перелік вірусів, на які проводиться тестування, розширюється за рахунок використання імпортних діагностикумів. На цьому етапі визначали вірус коротковузля винограду, перший та третій серотипи вірусу скручування листя, а також вірус мармуровості, віруси А і В винограду.
На четвертому етапі визначали сім вірусів винограду (коротковузля, мозаїки резухи, перший, другий татретій серотипи вірусу скручування листя, вірус
Loading...

 
 

Цікаве