WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Природне насіннєве поновлення під наметом природних насаджень сосни звичайної в свіжих суборах та судібровах лісопаркової частини міста Києва та боярс - Реферат

Природне насіннєве поновлення під наметом природних насаджень сосни звичайної в свіжих суборах та судібровах лісопаркової частини міста Києва та боярс - Реферат


Реферат на тему:
Природне насіннєве поновлення під наметом природних насаджень сосни звичайної в свіжих суборах та судібровах лісопаркової частини міста Києва та боярської ЛДС
Ліс є природним багатством України. Раціональне використання його дарів і відтворення - одне з головних завдань лісівників.
Проблема відновлення вимагає комплексних досліджень та розробки науково обґрунтованої системи заходів щодо поновлення головних лісоутворюючих і господарсько цінних деревних порід.
Сосна звичайна найбільш поширена лісоутворююча та господарсько цінна деревна порода. На території України її насадження займають понад 33% вкритої лісом території [4].
Сосна займаючи широку екологічну амплітуду від сухих борів до вологих дібров, найбільш поширена в свіжих суборах та судібровах Полісся, де переважають дерново-слабопідзолисті піщані та глинисто-піщані ґрунти. На території вкритих лісовою рослинністю земель дослідних об'єктів насадження сосни звичайної займають 90% площ, з долею участі сосни не менше 10% від складу насадження [11].
У природних умовах хвойні деревні види розмножуються лише насінням, а листяні - насінням, паростками від пеньків, а деякі паростками кореневої системи [2]. Заміну старого лісу новим називають його поновленням.
Десятки мільйонів насінин щороку падають на підстилку, деякі з них не досягнувши ґрунту залишаються в траві і не дають сходів, частину їх з'їдають гризуни, птахи та комахи, але сотні тисяч насінин потрапляють на мінеральний шар ґрунту, проростають і утворюють самосів [2]. Отже, процес природного поновлення відбувається спонтанно і залежить від кількості насіння.
У лісах стиглого віку природного походження, де не проводяться господарські заходи, дерева поступово всихають і гинуть як від стихійних явищ, так і хвороб. Це призводить до утворення вікон і галявин, в яких створюються сприятливі умови для появи самосіву і формування нового покоління лісу при наявності насіння. В наслідок доброго збереження самосіву та його подальшого розвитку поновлення насаджень може продовжуватись вічно при сприятливих факторах зовнішнього середовища.
Природним поновленням сосни займалися цілий ряд вчених: П.М. Мегалінський, [8,9], С.Н. Санников, [12], В.Н. Абрамов, [1], В.П. Тимофеев, [14], М.И. Сахаров, [13], В.Н. Забелин, [5], С.Б. Ковалевський, [6] та ін.
П.М. Мегалінський вказував на те, що природне відновлення виправдовуватиме себе лише за умов короткого періоду відновлення (2-3 роки), оскільки при тривалому, яке може тривати десятиріччя, відбувається втрата деревини [9]. А також вказував, що за наявності кількості підросту на 1га понад 100 тисяч природне поновлення було незадовільним. Причинами цього він вважав вплив материнського намету, випасання худоби, згрібання лісової підстилки [9], а також кількості опадів протягом року [8].
Трав'яна рослинність негативно впливає на поновлення головних лісоутворюючих порід зокрема сосни звичайної, як на зрубах, так і під наметом у культурах і природних насадженнях [1, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 12, 13,14].
Основною причиною незадовільного відновлення під наметом насаджень є товстий шар підстилки, а в деяких насадженнях розвиток трав'янистих рослин, на зрубах і в часткових культурах - інтенсивне задерніння ґрунту. Відновлення сосни при великій кількості насіння, враховуючи наведені вище фактори, стає незадовільним через недостатнє освітлення [7,12].
З метою екологічного відновлення природних екосистем та встановлення зв'язків між складовими компонентами виникає необхідність вивчення природного насіннєвого поновлення корінних лісостанів.
Свіжі субори є характерним місцем для зростання сосни звичайної, в яких вона має високі показники продуктивності. В свіжих судібровах остання також добре росте, але ці умови більш характерні для покритонасінних деревних видів.
Об'єкти та методика досліджень. Серед закладених тимчасових пробних площ у природних насадженнях вибрали такі, на яких по-різному була розміщена трав'яна рослинність як на площі, так і за видовим складом. Облікові площадки для визначення природного поновлення сосни звичайної закладалися на тимчасових пробних площах, відібраних з бази даних Укрдержліспроекту та при їх візуальному обстежені. Облікові площадки мають вигляд сітки розміром 10х10м, поділенної на вікна вікнах розміром 2х2м. На пробній площі в характерних місцях, закладалося п'ять облікових площадок. Самосів і підріст обраховувався за породами і віком. Роботу проводили в переважаючих типах умов місцезростання В2 в переході С2
Результати досліджень. Під наметом природних соснових ділянок лісу дослідних об'єктів природне поновлення сосни незначне. Самосів сосни більшою мірою зустрічається ближче до межі виділу, де більше світла і менша рясність надґрунтового покриву, до середини виділу - поодиноко або зовсім відсутній. Частіше зустрічається самосів супутніх і підгінних порід - береза, дуб, ясен, клен.
У цих умовах росту на розподіл та кількість поновлення вагомо впливає розповсюдження живого надґрунтового покриву.
У Жорнівському лісництві (кв. 41, вид. 20), центральну частину насадження займають зарості ожини та малини, які переважають на площі і займають близько 30-50% виділу. Проективне покриття їх за чотирьох бальною шкалою [10], середнє, що встановлено візуально. Загальне покриття рослин складає 90-95% площі виділу. Біля межі виділу в глибину однієї висоти насадження та в розріджених ділянках деревостану де сформувалися невеликі галявини близько 6 м у діаметрі, в рослинному покриві зустрічаються рослини надґрунтового покриву, представлені в табл. 3.
У Конча-Заспівському лісництві переважає зірочник ланцетолистий, Пуща-Водицькому - осокові та злакові що пов'язано із зімкнутістю намету дерев сосни звичайної, у Дарницькому - розрив-трава дрібноквіткова, а інших видів рослин у надґрунтовому покриві невелика частка (табл. 3).
Про негативний вплив трав'яної рослинності можна говорити тоді, коли вона формує майже суцільний покрив. У Жорнівському лісництві рослинне покриття ожини і малини сприяє затіненню ґрунту і під ним немає інших рослин, як і самосіву.
Трав'яна рослинність при великому проективному покритті під наметом лісу створює велику конкуренцію за вологу та поживні речовини.
Вміст вологи в верхніх горизонтах ґрунту на дослідних об'єктах досить низький. Він змінюється від 5 до 15% протягом вегетаційного періоду і його недостатньо для доброго проростання насіння в першу чергу сосни звичайної внаслідок розростання рослин надґрунтового покриву. Самосів не витримує конкуренції оточуючих рослин і гине.
Таблица 1. Проективне покриття живого надґрунтового покриву.
Назва рослини Проективне покриття у лісництвах за 4-бальною шкалою
Дарницьке Конча-Заспівське Жорнівське Пуща-Водицьке
Agropyrum repens P.B. - - - до 0,1
Agrostis alba L. - - - 0,4 - 0,6
Agrostis vinealis L. - - до 0,1 до 0,1
Alltaria officinalis Andrz. - до 0,1 - -
Asparagus officinalis L. до0,1 - до 0,1 до 0,1
Asplenium filix femina Bernh. до 0,1 - до 0,1 -
Betonica officinalis L - - до 0,1 до 0,1
Calamagrosris epigeios (L.) Roth. - - до 0,1 до 0,1
Campanula patula L. - - до 0,1 до 0,1
Carex digitala L. - - - 0,1 - 0,3
Carex praecox Schreb. - - - 0,1 - 0,3
Centaurea sumensis Kalen. - - - до 0,1
Chelidonium majus L . до 0,1 до 0,1 до 0,1 до 0,1
Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. ex Woloszcz.) - - до 0,1 до 0,1
Charophyllum temulum L. - - до 0,1 до 0,1
Convalaria majalis L. 0,1 -
Loading...

 
 

Цікаве