WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Підбір травосумішок для створення високопродуктивних сіножатей в умовах правобережного лісостепу України - Реферат

Підбір травосумішок для створення високопродуктивних сіножатей в умовах правобережного лісостепу України - Реферат

Посів - весняний, безпокривний, суцільний рядковий. Повторення - чотириразове. Загальна площа ділянки - 36 м2, облікової - 30 м2. Використовували 34%-ну аміачну селітру, 20%-ний гранульований суперфосфат і 56%-ний хлористий калій. Фосфорно-калійні добрива в дозі P45K60 вносили щорічно восени і P45K60 - навесні на мерзло-талий ґрунт. Третину дози азотних добрив вносили щорічно весною на мерзло-талий ґрунт та по третині після першого і другого укосів.
Дослідження проводили за загальноприйнятими методиками згідно зі схеми, наведеної в таблиці.
Результати досліджень. Важливим інтегральним показником оцінки ступеня дії досліджуваних факторів на травостій є його урожайність.
Нашими дослідженнями встановлено (табл. 1), що врожайність травостоїв залежала від рівня мінерального удобрення сіяної сіножаті та видового складу травостою.
табл. 1. Урожайність травостою культурної сіножаті, ц/га сухої речовини
Варіант досліду Роки досліджень
Травосумішка Удобрення 2004 2005 Середнє
Люцерна посівна Без добрив (контроль) 40,4 45,4 42,9
Р90 К 120 52,6 53,7 53,2
N30Р90К 120 61,3 63,7 62,5
N60Р90К 120 70,1 72,5 71,3
N90 Р90К 120 75,8 77,9 76,9
N120Р90К 120 80,2 82,4 81,3
N150Р90К 120 79,6 80,5 80,1
Люцерна посівна +тимофіївка лучна Без добрив (контроль) 54,2 56,3 55,3
Р90 К120 62,7 65,4 64,1
N30Р90К 120 67,3 71,7 69,5
N60Р90К 120 73,1 75,8 74,4
N90 Р90К120 78,4 80,3 79,3
N 120Р90К 120 86,7 88,9 87,8
N150Р90 К 120 84,4 86,9 85,7
Люцерна посівна +грястиця збірна Без добрив (контроль) 57,3 59,8 58,6
Р90 К 120 65,8 68,7 67,3
N30Р90 К 120 71,3 74,1 72,7
N60Р90 К 120 76,2 79,6 77,9
N90 Р90 К 120 81,5 83,3 82,4
N 120Р90 К 120 87,7 90,7 89,2
N150Р90 К 120 86,4 87,9 87,2
Люцерна посівна +костриця очеретяна Без добрив (контроль) 55,4 57,7 56,5
Р90 К 120 63,7 66,2 64,9
N30Р90 К 120 68,9 72,3 70,6
N60Р90 К 120 74,3 76,8 75,5
N90 Р90 К 120 79,1 81,4 80,3
N 120Р90 К 120 87,3 89,7 88,5
N150Р90 К 120 85,7 87,9 86,8
Люцерна посівна +стоколос безостий Без добрив (контроль) 60,4 63,2 61,8
Р90 К 120 72,5 74,3 73,4
N30Р90 К 120 76,7 78,2 77,4
N60Р90 К 120 79,3 81,6 80,4
N90 Р90 К 120 83,5 85,7 84,6
N 120Р90 К 120 92,7 94,3 93,5
N150Р90 К 120 91,4 92,7 92,1
Люцерна посівна +очеретянка звичайна Без добрив (контроль) 56,3 61,4 58,8
Р90 К 120 67,2 71,5 69,3
N30Р90 К 120 73,4 76,8 75,1
N60Р90 К 120 76,3 78,9 77,6
N90 Р90 К 120 81,7 83,4 82,5
N 120Р90 К 120 89,2 91,8 90,5
N150Р90 К 120 87,8 89,2 88,5
З даних таблиці видно, що травосумішки вирощені без застосування добрив (контроль) формували найнижчу врожайність сухої маси в усіх варіантах (42,9 до 61,8 ц/га). Внесення під травостої фосфорно-калійних добрив (Р90К120) сприяло зростанню цього показника на 8-12 ц/га сухої речовини. Із збільшенням норми азотних добрив на фосфорно-калійному фоні (Р90К120) врожайність агрофітоценозів поступово зростала. Найвищу врожайність сухої речовини формували досліджувані агрофітоценози в усіх варіантах при внесенні повного мінерального добрива у нормі N120Р90К120 (81,3-93,5 ц/га сухої речовини). Внесення N150 на фосфорно-калійному фоні (Р90К120) сприяло зменшенню збору сухої речовини з одиниці площі порівняно з варіантами, де використовувались N120Р90К120. Це очевидно пов'язане з тим, що азот в нормі N150 на цьому фоні пригнічував ростові процеси у досліджуваних фітоценозах.
Найменший вихід сухої речовини за три укоси (в середньому за 2004-2005 рр.) формували одновидові травостої люцерни посівної на ділянках без внесення мінеральних добрив (42,9 ц/га). Слід відмітити, що у цьому варіанті листки на рослинах розташовувалися не рівномірно і, в основному, займали верхній ярус. Листки в нижньому та середньому ярусах агрофітоценозу мали світле забарвлення та менші розміри листкових пластинок. Це в свою чергу і вплинуло на те, що одновидовий травостій люцерни посівної формував найменшу врожайність у досліджуваних нами травостоях. У варіантах без застосування добрив найвищий вихід сухої речовини за три укоси (61,8 ц/га) за 2004-2005 рр. травосумішка, яка складалася з люцерни посівної та стоколосу безостого.
Травостій був вирівняний з великою кількістю листків темно-зеленого кольору. Цей агрофітоценоз значно переважав за цим показником усі досліджувані нами травостої.
Висновки
Формування врожайності досліджуваних травостоїв тісно пов'язане з рівнем його мінерального удобрення і видовим складом агрофітоценозів.
Найвищу врожайність надземної фітомаси формували усі досліджувані травостої при застосуванні повного мінерального добрива у нормі N120Р90К120.
Найменший збір сухої речовини формували одновидові травостої люцерни посівної.
Список літератури:
1. Боговін А.В., Слюсар У.Т., Царенко М.К. Трав'янисті біоценози, їхнє поліпшення та раціональне використання. К.: Аграрна думка, 2005, - 360с.
2. Кузьмин В.Д. Смешанные посевы. - Саратов: Приволж. кн. изд-во, 1968. - 56 с.
3. Минина И.П. Луговые травосмеси. - М.: Колос, 1972. - 288 с.
4. Рижук С.М., Слюсар У.Т. Агроекологічні основи ефективного використання осушуваних грунтів Полісся: Лісостепу України. К.: Аграрна наука, 2006, - 424 с.
5. Сайко В.Ф. Проблеми раціонального використання земельного фонду України // Землеробство. -1996. -Вип. 71. - С. 3 - 11.
6. Травы и травосмеси для улучшения сенокосов и пастбищ. - М.: Колос, 1971- (Б-чка по производству кормов.) . - 128 с.
Loading...

 
 

Цікаве