WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Особливості росту захисних лісових насаджень та їх вплив на властивості еродованих ґрунтів овруцько-словечанського кряжу - Реферат

Особливості росту захисних лісових насаджень та їх вплив на властивості еродованих ґрунтів овруцько-словечанського кряжу - Реферат

участі сосни звичайної 7-9 одиниць) захисними лісонасадженнями становить у 20 років - 2,4 %, у 30 - 11 % і в 50 років - 10 %. Різниця у запасі між чистими і мішаними (з часткою сосни 3-6 одиниць) насадженнями становить у 20 років - 49 %, у 30 - 64 % і в 50 років- 31 %. Така різниця пояснюється неврахуванням запасу супутніх деревних порід (берези, дуба тощо). Мішані насадження з лісівничої точки зору мають незаперечну перевагу (високопродуктивні та біологічно стійкі).
Мішані насадження (особливо із участю основних лісоутворюючих порід - сосна звичайна, дуб звичайний, береза повисла) безсумнівно переважають чисті (за висотою, бонітетом і запасом). Так, мішані соснові насадження (проба 14, 18) у 20 років мають висоту (Н) відповідно 11,9 та 11,8м, бонітет - Ів і запас (М) - 153 і 158 м3/га, а чисті (проба 8) у віці, А - 22 роки - Н - 11,1м, бонітет - Іа, М -154 м3/га.
Мішані соснові насадження (проба 9) у 38 років мають Н - 15,4 м, бонітет - Іа, М - 336 м3/га; чисті (проба 12) - Н - 13,3 м, бонітет - ІІ, М - 182 м3/га. Як правило, мішані захисні лісові насадження мають бонітет (продуктивність) Іа-Ів, а чисті - І-ІІ, рідше Іа. Таким чином, складні за формою та мішані за складом лісонасадження мають продуктивність на 1-2 класи вищу, ніж одноярусні чисті насадження.
На ріст сосни звичайної за висотою (за модельними деревами) на яружно-балкових землях впливає еродованість схилів, крутизна, експозиція, а також склад насаджень і наявність чагарнику. Переважають мішані (або за участю чагарнику) лісові насадження (проба 9, 14, 16), які розташовані на пологіших схилах та експозиціях північних румбів (Пн, ПнЗ, ПнС). Вони мають бонітет Іа-Ів.
Відносно інтенсивний ріст має чисте насадження (проба 8), яке розташоване на ділянці з невеликою крутістю (нахил 2-4°) південно-східної експозиції. У 22 роки висота насадження становить 11,1 м, бонітет - Іа.
На сильноеродованих схилах (нахил 6-8°; південна інсольована експозиція) лісонасадження (проба 12) відрізняється найменш інтенсивним ростом; у 38 років сосна має висоту 13,3 м, бонітет - ІІ.
Таким чином, наведені вище 3 групи лісових насаджень з покращенням лісорослинних умов мають таку продуктивність - бонітети ІІ-Іа-Ів.
Захисні лісонасадження захищають ґрунт від водної ерозії (змиву та розмиву) і покращують фізико-хімічні, водно-фізичні, фізичні та агрохімічні властивості ґрунту. Так, у 10-20 років об'ємна маса становить 1,2-1,3 г/см3, а у 60-70 років - близько 0,9 г/см3.
Із збільшенням віку лісонасаджень запаси гумусу в ґрунті (1-метровий шар) зростають: у 20 років - близько 80 т/га, у 70 років - 150 т/га. У відносних показниках запаси гумусу ґрунту (у тому ж шарі) також із віком лісонасаджень збільшуються: у 20 років на 40 % (в 1,4 раза), а у 70 років - на 120 % (у 2,2 раза).
Інтегральне (середнє, сумарне) грунтопокращення (Кr, %) залежно від віку лісонасаджень (А; х, років) моделює рівняння:
у = -0,0186 х2 + 3,367 х - 9,4085; R2 = 0,908.
Так, у 10 років воно складає близько 20 % (в 1,2 раза), а у 70 років - 140 %, (в 2,4 раза). Переважають складні за формою (1-й і 2-й яруси, чагарник) та мішані за складом.
Лісові породи. З урахуванням різноманітності категорій лісомеліоративних площ, лісорослинних умов (ТУМ) яружно-балкової системи, необхідності ефективної боротьби з ерозією грунтів і забезпечення біорізноманіття створюваних лісонасаджень, рекомендуються такі лісові породи: сосна звичайна та дуб звичайний (основні, на міжяружних ділянках), береза повисла, акація біла та вільха сіра (на відкосах ярів з виходом материнської породи та сильноеродованих схилових землях), вільха чорна, верба біла та тополя (канадська, бальзамічна, осика) (у нижній частині гідрографічної мережі); супутні - липа дрібнолиста та клени гостролистий і польовий, груша звичайна і яблуня лісова; чагарники - ліщина, бузина чорна і червона, скумпія, кизильник блискучий, терен, обліпиха і маслинка. Підготовка грунту - смугами, площадками, шурфи (ямки). Кількість рослин (посадкових місць, тис.шт/га): 4,0 (2,5х1,0м) - 13,3 (1,5х0,5м).
На схилах балок, розчленованих лінійними формами ерозії (промоїни, яри), або на схилах з крутизною понад 12°, захисні лісонасадження створюють площадками (ширина - 0,5м, довжина - 1,5-2м), які розташовують у шаховому порядку впоперек схилів (чи відкосів ярів) рядами (віддаль між центрами площадок в ряду - 2,5-3м, між рядами площадок - 1,5-2м); на одній площадці - 3-4 рослини (через 50 см), кількість рослин на 1 га - 6,0-8,8 тис. шт.
На схилах менше 12° і при довжині гонів понад 30-50м захисні лісонасадження створюють рядами впоперек схилів (з частковою підготовкою ґрунту); віддаль між рядами - 1,5-2м, між рослинами в ряду - 0,7-1м; кількість рослин на 1 га - 5-9,5 тис. шт.
На суглинкових слабо- і середньозмитих ґрунтах: головна лісоутворююча порода - дуб звичайний; супутні - клен гостролистий та польовий, липа дрібнолиста, граб звичайний, чагарники - бузина чорна і червона, ліщина та ін. На середньо-, сильнозмитих і змитих ґрунтах: головні породи - сосна звичайна, акація біла, береза повисла.
Схеми змішування. Варіант 1. 3-5 рядів площадок - сосна звичайна; 1 ряд площадкок - береза повисла (1-2 рослини в центрі), по краях площадкичагарник (бузина чорна, ліщина, терен тощо) і т.д.
Варіант 2. 3-5 рядів - сосна звичайна, 1 ряд - береза повисла + чагарник.
Список літератури:
1. Бодров В.А. Полезащитное лесоразведение (Теоретические основы). - К.: Урожай, 1974. - 200 с.
2. Высоцкий Г.Н. Защитное лесоразведение. Избранные труды. - К.: Наукова думка, 1983. - 208 с.
3. Довідник з агролісомеліорації (за ред. П.С. Пастернака). - К.: Урожай, 1988. - 288 с.
4. Докучаев В.В. Избранные сочинения. - М.: Сельхозгиз, 1949. - Т.2.- 427 с.
5. Дударець С.М. Вплив соснових та дубових насаджень на водно - фізичні властивості еродованих грунтів // Науковий вісник НАУ. - К., 1999. - Вип. 19.- С. 235-238.
6. Закон України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" // Урядовий кур'єр. - № 207. - С. 3-16.
7. Зыков И.Г. Особенности роста хвойных пород в культурах на эродированных землях степи УССР // Лесоводство и агролесомелиорация. - К., 1970. - Вып. 20. - С. 84-90.
8. Калиниченко Н.П., Ильинский В.В. Лесомелиорация овражно-балочных систем. - М.: Лесная промышленность, 1976. - 200 с.
9. Малюга В.М. Лісівничі особливості та меліоративна роль протиерозійних і водоохоронних насаджень // Науковий вісник НАУ. - К., 1997. - Вип. 8. - С. 154-158.
10. Малюга В.М., Радучич М.І. Зміна фізико-хімічних властивостей грунту під дією захисних лісових насаджень // Науковий вісник НАУ. Лісівництво. - К., 2004. - Вип. 71. - С. 184 - 190.
11. Пилипенко А.И. Лесоводственные особенности и мелиоративное влияние полезащитных лесных полос в условиях черноземной Степи Украины (Теоретическое и экспериментальное обоснование оптимальных конструкций лесополос). - К.: Изд-во УСХА, 1992. - 75 с.
12. Пилипенко О.І., Юхновський В.Ю. Ліс і поле - єдина екологічна система // Вісник аграрної науки. Спеціальний випуск, НАУ - 100 років, 1998. - С. 91-93.
13. Радучич М.І. Протиерозійні лісові насадження на землях Словечансько-Овруцького кряжу // Науковий вісник НАУ. Лісівництво. - К., 2002. - Вип. 54. - С. 258-264.
14. Соболев С.С. Развитие эрозионных процессов на территории Европейской части СССР и борьба с ними. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1948. - 308 с.
15. Сурмач Г.П. Водорегулирующая и противоэрозионная роль насаждений. - М.:Лесная промышленность, 1971. - 110 с.
16. Юхновський В.Ю. Лісоаграрні ландшафти рівнинної України: оптимізація, нормативи, екологічні аспекти / За ред. О.І. Пилипенка - К.: Інститут аграрної економіки, 2003. - 273 с.
Loading...

 
 

Цікаве