WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Особливості росту захисних лісових насаджень та їх вплив на властивості еродованих ґрунтів овруцько-словечанського кряжу - Реферат

Особливості росту захисних лісових насаджень та їх вплив на властивості еродованих ґрунтів овруцько-словечанського кряжу - Реферат

(D) - 7,1-22,6 см, суму площ перерізів (G) - 15,5-39,2 м2/га, повноту (P) - 0,47-1,08, запас (М) - 77-336 м3/га. Переважна більшість лісових насаджень мають розвинутий підлісок або підріст.
У таблиці наведено лісівничо-таксаційну характеристику пробних площ з головною породою - сосною звичайною.
1. Лісівничо-таксаційна характеристика захисних лісових насаджень
Номер проби Екс
пози
ція Нахил, градус Т У М Склад Вік,
роки N,
шт./га D,
см Н, м Бо
ні
тет Повнота Запас м3/га
G,
м2/га Р
8 ПдС 2-4 С2 10Сз 22 3373 11,6 11,1 Іа 35,7 0,8 154
9 ПнЗ 8-10 С2 9Сз1Бп 38 1830 17,2 15,7 Іа 39,2 1,1 336
Сз 38 1523 16,1 15,4 30,9 0,8 271
Бп 38 307 18,5 16,5 8,3 0,3 65
11 Пн 4-5 С2 10Сз 32 1330 17,8 17,2 Ів 33,1 0,8 298
12 Пд 6-8 С2 10Сз 38 1255 15,7 13,3 ІІ 24,3 0,7 182
14 С 1-2 С2 10Сз+Бп 20 1761 13,5 11,9 Ів 25,2 0,8 153
С 20 1616 13,9 12,0 24,4 0,7 148
Бп 20 145 8,7 10,0 0,9 0,1 5
18 С 6-8 С2 7Сз2Вч1Бп 20 2454 12,5 11,9 Ів 28,3 1,0 178
Сз 20 1771 12,4 11,8 20,2 0,6 123
Вч 20 316 13,7 12,1 4,4 0,3 26
Бп 20 367 11,5 12,3 3,7 0,1 29
2 я. Чз 20 633 7,3 7,0 2,7 0,2 9
Мішані насадження, особливо із участю основних лісоутворюючих порід (сосна звичайна, дуб звичайний, береза повисла) безсумнівно переважають чисті (за висотою, бонітетом і запасом).
Так, для мішаних соснових насаджень (проби 14, 18) у 20 років характерна висота (Н) відповідно 11,9 та 11,8 м, бонітет - Ів і запас (М) - 153 і 158 м3/га, а для чистих (наприклад, поба 8) у віці, А - 22 роки - Н - 11,1 м, бонітет - Іа, М -154 м3/га.
Крім цього, мішані соснові насадження (проба 9) у 35 років мають Н - 15,4 м, бонітет - Іа, М - 336 м3/га; чисті соснові насадження (проба 12) у старшому віці (А - 38 років) - Н-13,3, бонітет - ІІ, М - 182 м3/га.
Як правило, бонітет (продуктивність) мішаних захисних лісових насаджень Іа-Ів, а чистих - І-ІІ (рідше Іа). Таким чином, продуктивність складних за формою та мішаних за складом лісонасаджень на 1-2 класи вища, ніж одноярусних чистих.
Динаміка росту за висотою сосни звичайної у протиерозійних насадженнях за модельними деревами (узагальнені дані) представлена рівнянням
у = -0,0109 х2 + 0,9615 х - 3,105; R2 = 0,996, (7)
де у - висота (Н), м; х - вік (А), роки.
Аналіз ходу росту за висотою сосни звичайної свідчить, що у 5 років насадження мають бонітет І, у 10 років - Іа, 20-25 років - Ів, 30-40 років - Іа.
Захисні лісові насадження запобігають водній ерозії ґрунту (змиву та розмиву) і покращують його фізико-хімічні властивості - кислотність (актуальну, обмінну і гідролітичну), суму ввібраних основ, ємність вбирання катіонів, склад обмінних катіонів, ступінь насичення ґрунту основами; фізичні - об'ємну і питому вагу, пористість, структуру, механічний склад; водно-фізичні - водопроникність, вологість ґрунту, польову вологоємкість, запас продуктивної вологи; агрохімічні - азотний, фосфатний і калійний режим, вміст гумусу [5, 11, 17].
Результати досліджень властивостей грунту свідчать про позитивний захисний вплив лісонасаджень. На початкових етапах росту активні зміни відбуваються у верхніх шарах ґрунту, потім, з віком, поширюються вглиб. Наприклад, об'ємна маса суттєво поліпшується внаслідок інтенсивного розвитку кореневих систем (їхньої розпушуючої дії), а також завдяки нагромадженню органічної речовини (лісової підстилки) та діяльності фауни (дощові черв'яки, жуки тощо).
Аналізуючи експериментальний матеріал нами був використаний коефіцієнт грунтопокращення (інтегральне грунтопокращення), який запропонував О.І.Пилипенко [11].
Вплив захисних лісонасаджень на зміну об'ємної маси (абсолютна величина, г/см3) 0-10-сантиметрового шару ґрунту залежно від віку можна представити рівнянням:
у = 1,4409 е-0,0078х; R2 = 0,993, (8)
де у - об'ємна маса, г/см3;
х - вік (А) лісонасаджень, роки.
Отже, у віці 10-20 років об'ємна маса становить 1,2-1,3 г/см3, а у 60-70 років - близько 0,9 г/см3.
Таким чином, грунтопокращення (за об'ємною масою) у 10-20 років складає близько 5 % (по відношенню до контролю - еродований схил), з віком насаджень воно зростає, і у 60-70 років досягає 40 % (в 1,4 раза).
Зміни запасів гумусу в 1-метровому шарі ґрунту під впливом захисних лісових насаджень на яружно-балкових землях залежно від віку дерев представлені рівнянням:
у = 26,548 Ln(x) + 17,078 ; R2 = 0,725, (9)
де у - запас гумусу, т/га ;
х - вік (А) лісонасаджень, роки.
Отже, у 20-річних насадженнях запас гумусу в ґрунті становить близько 80 т/га, а у 70-річних - 150 т/га.
Вплив захисних лісонасаджень на збільшення запасів гумусу (%) в 1-метровому шарі ґрунту залежно від віку (А; х, роки) визначається рівнянням:
у = 53,468 Ln(х) - 115,2; R2 = 0,797, (10)
де у - запас гумусу, %;
х - вік (А) лісонасаджень, роки.
Отже, у віці 20 років збільшення запасів гумусу складає близько 40 % (в 1,4 раза), а у 70 років - 120 % (у 2,2 раза).
Вплив захисних лісонасаджень на вміст елементів живлення свідчить про позитивні зміни у підвищенні родючості ґрунту [10].
Так, вміст гідролізованого азоту від дуже низького ступеня забезпеченості (1,19-2,20 мг на 100г ґрунту в контролі) зростає до середнього і навіть високого (4,57-8,34 мг на 100 г ґрунту) рівня у верхніх шарах ґрунту мішаного соснового деревостану віком 65 років. Чисті насадження з участю дуба звичайного (головна порода) мають низьку і середню (3,50-4,54 мг азоту на 100 г ґрунту), а мішані дубові у 40 років - середню і високу забезпеченість (5,00-7,40 мг азоту на 100 г ґрунту) у верхніх шарах ґрунту.
Забезпеченість доступними формами фосфору змінюється від низького ступеня (1,40-3,72 мг на 100 г ґрунту, контроль) до середнього (6,17 мг на 100 г ґрунту) в чистому і підвищеного (10,2-14,2 мг на 100 г ґрунту) у мішаному 65-річному сосновому насадженні, а також до середнього (8,26-10,0 мг на 100 г ґрунту) ступеня в 40-річному дубовому лісостані.
Забезпеченість обмінним калієм змінюється від дуже низького ступеня (1,08-3,0 мг на 100 г ґрунту,контроль) до низького (3,04-6,38 мг на 100 г ґрунту) у чистих сосновому і дубовому насадженнях; до підвищеного (12,9 - 14,0 мг на 100 г ґрунту) у мішаному 65-річному сосновому та середнього (8,56-9,60 мг на 100 г ґрунту) ступеня в 40-річному дубовому насадженні.
Інтегральне грунтопокращення (Кr, %) - середньозважена величина за показниками: запаси гумусу та рухомих форм азоту, фосфору і калію в 1-метровому шарі ґрунту та інші, під захистом лісонасаджень залежно від їх віку можна представити рівнянням:
у = -0,0186 х2 + 3,367 х - 9,4085; R2 = 0,908, (11)
де у - інтегральне грунтопокращення, %;
х - вік (А) лісонасаджень, роки.
Так, у віці 10 років воно складає близько 20 % (в 1,2 раза), у 20 років - 50 %; з віком грунтопокращення зростає, у віці 50 років - 110 %, тобто в 2,1 раза порівняно з контролем (відкритим еродованим схилом).
Висновки
Територія Овруцько-Словечанського кряжу характеризується ерозійно-небезпечними ґрунтами та інтенсивним розвитком ерозійних процесів (глибина місцевого базису ерозії - 60-120 м, розчленування території - 1,1-1,2 км/км2, максимальна інтенсивність злив - 3-5 мм/хв).
Динаміка росту за висотою сосни звичайної (за даними матеріалів лісовпорядкування). Наведений аналіз свідчить про перевагу мішаних соснових насаджень у молодому віці (10-20 років) та у 50 років мішані лісові насадження мають висоту близько 18 м (І бонітет), чисті - 17м (ІІ бонітет), що можна пояснити лісорослинними умовами та малим кругообігом поживних речовин залежно від складу лісонасаджень.
Динаміка росту за запасом. Запас сосни у чистих соснових лісонасадженнях у 50 років становить 236 м3/га, мішаних - 180 м3/га. Різниця у запасі між чистими (10С) і мішаними (з часткою
Loading...

 
 

Цікаве