WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Особливості росту захисних лісових насаджень та їх вплив на властивості еродованих ґрунтів овруцько-словечанського кряжу - Реферат

Особливості росту захисних лісових насаджень та їх вплив на властивості еродованих ґрунтів овруцько-словечанського кряжу - Реферат


Реферат на тему:
Особливості росту захисних лісових насаджень та їх вплив на властивості еродованих ґрунтів овруцько-словечанського кряжу
В Україні площа еродованих земель займає 18,5 млн га (31% території держави), у тому числі сильно еродовані - 6,23 млн га (які необхідно вивести з ріллі і одну половину залісити, а другу - залужити), дефлірувані - 5,5 млн га, яри - 362 тис. га. Водна і вітрова ерозія ґрунтів ускладнюється посухами і суховіями. Останні десятиліття два-три роки з п'яти є посушливими. В результаті ерозії ґрунтів держава втрачає щорічно понад 10-12 млн т зерна. В Україні на сільськогосподарських землях створено 1,4 млн га захисних лісових насаджень (ЗЛН), в т.ч. полезахисних лісових смуг (ПЛС) - 440 тис. га. Проте їх оптимальна площа повинна становити: ЗЛН - близько 5 млн га, в т.ч. ПЛС - 900 тис. га, або відповідно в 4 і 2 рази більше наявної. Нині середня загальна лісистість території України складає 15-17 %, а необхідно - близько 25 % [12].
Згідно з Законами України "Про меліорацію земель" (14.01.2000 р.; № 1389 XIV) і "Про національну екологічну мережу" (21.09.2000 р.; № 1989 - ІІІ) та Державною програмою сталого розвитку лісової галузі, до 2015 р. на еродованих сільськогосподарських землях необхідно створити лісомеліоративні насадження першої черги на площі 1,7 млн га, в т.ч. ПЛС - 174 тис. га [6].
Результати досліджень щодо боротьби з ерозією ґрунту на системній основі (в т.ч. лісомеліоративними методами) представлені в наукових роботах Українського НДІ лісового господарства і агролісомеліорації (м. Харків), Всеросійського НДІ агролісомеліорації (м.Волгоград), Українського НДІ землеробства (смт. Чабани Київської області), Українського НДІ гірського лісівництва, кафедри лісової меліорації НАУ (м. Київ) та інших вітчизняних і зарубіжних наукових і навчальних установ і лабораторій [1,2,4,5,7,8,10,11,14,15,16].
Особливості лісівничо-таксаційної будови ЗЛН та їх вплив на ґрунтовідновлення (властивості ґрунту, протиерозійна роль) на яружно-балкових землях Овруцько-Словечанського кряжу в науковій літературі взагалі не висвітлені.
Дослідження проводили в умовах Овруцько-Словечанського кряжу в захисних лісонасадженнях Овруцько-Народицького спецдержлісгоспу (СДЛГ) Житомирської обл. За даними УкрНДІ лісового господарства і агролісомеліорації [3], об'єкт досліджень віднесений до ХІІІ агролісомеліоративного району. Переважаючі ґрунти - сірі-лісові, світло-сірі лісові, дерново-середньо- і слабопідзолисті суглинкові та супіщані. Глибина місцевого базису ерозії - 60-120 м, розчленування території - 1,1-1,2 км/км2 [3]. Середньорічна сума опадів - 568 мм, випаровуваність - 450 мм, коефіцієнт зволоження - 1,0-1,3. Максимальна інтенсивність злив - 3-5 мм/хв. Кліматичні ресурси Житомирської області: сума температур понад 10 °С - 2300-2600; кількість днів з температурою понад 10 °С - 150-160; тривалість безморозного періоду - 140-165 днів; сума опадів за рік - 470-610 мм.
Отже, природно-кліматичні та ґрунтові умови сприяють інтенсивному розвитку ерозійних процесів.
Під час дослідження в умовах цього регіону вивчено природно-кліматичні і ґрунтові умови; зроблено аналітичний огляд літератури; проаналізовано динаміку росту ЗЛН за даними лісовпорядкування; виявлено особливості лісівничо-таксаційної будови та росту ЗЛН різного складу й форми; проведено аналіз грунтів (вплив лісонасаджень на властивості ґрунту); здійснено пошук оптимальних математичних моделей росту ЗЛН та їх впливу на властивості грунту.
Виконаний такий об'єм досліджень:
за матеріалами лісовпорядкування 1995 р. проаналізовано 379 виділів лісових насаджень;
закладено 25 тимчасових пробних площ у ЗЛН;
для вивчення ходу росту (за висотою, діаметром і об'ємом) основних лісоутворюючих порід проведена рубка 20 модельних дерев;
ґрунтові дослідження здійснені на 50 ґрунтових зразках.
Вивчення лісівничо-таксаційної будови і росту захисних лісових насаджень, а також дослідження ґрунту проводились за типовими методика-ми лісівництва, лісової таксації, лісової меліорації та ґрунтознавства.
Результати досліджень. Площа лісового фонду Овруцько-Народицького СДЛГ становить 90,21 тис.га, в т.ч. вкрита лісовою рослинністю - 76,53 тис.га (84,8 %), лісомеліоративної ділянки яружно-балкової системи - 4,66 тис.га (5,2 % від площі лісового фонду), в т.ч. вкриті лісовою рослинністю - 4,43 тис.га (93 % від площі лісомеліоративної ділянки).
Площа насаджень за переважаючими породами становить:
сосна звичайна - 1,86 тис. га (42 %),
дуб звичайний - 0,49 тис. га (12 %),
акація біла - 0,68 тис. га (15%),
береза повисла - 0,92 тис. га (21 %).
Середній клас боні-тету всіх насаджень спецдержлісгоспу - І,7 (в межах переважно І-ІІІ бонітетів), у т.ч. лісомеліоративних насаджень - І,2 (переважно Іа-ІІ). Середня повнота всіх насаджень, у т.ч. лісомеліоративних - 0,71. У лісовому фонді переважають молодняки (49,6%) і середньовікові насадження (40,2%).
За матеріалами лісовпорядкування нами вивчено динаміку росту соснових, березових, акацієвих та дубових насаджень за висотою і запасом.
На основі математичного моделювання виявлені закономірності росту соснових насаджень (рис. 1). Результатом моделювання росту за висотою стали відповідні рівняння:
для чистих соснових (10С) насаджень
y= -0,0064 x2+ 0,7738 x - 5,3617; R2 = 0,887, (1)
де у - висота (Н), м; x - вік (А), роки;
мішаних соснових (частка сосни звичайної у складі 7-9 одиниць)
y= -0,0048 x2+ 0,6613 x - 3,3665; R2 = 0,926, (2)
мішаних соснових (частка сосни у складі 3-6 одиниць)
y= -0,002 x2+ 0,4961 x - 1,83; R2 = 0,941, (3)
Наведені дані свідчать про перевагу мішаних соснових насаджень, особливо у молодому віці (10-25 років), в яких частка участі сосни у складі становить 7-9 одиниць. Мішані лісові насадження у віці 50 років мають висоту близько 18 м (І бонітет), чисті - 17м (ІІ бонітет), що можна пояснити лісорослинними умовами та малим кругообігом поживних речовин залежно від складу лісонасаджень.
Динаміка росту насаджень за запасом рівняннями:
чистих соснових (10С)
y = -0,127 x2 + 13,917 x - 142,54; R2 = 0,739, (4)
де у - запас (М), м3/га; x - вік (А), роки;
мішаних соснових (частка сосни у складі 7-9 одиниць)
y = -0,0918 x2 + 10,834 x - 97,271; R2 = 0,732, (5)
мішаних соснових (частка сосни у складі 3-6 одиниць)
y = -0,0005 x2 + 4,1455 x - 25,886; R2 = 0,795, (6)
Запас сосни у чистих лісонасадженнях у 50 років становить 236 м3/га, а у мішаних - 180 м3/га. За нашими даними, різниця у запасі між чистими (10С) і мішаними (з часткою сосни звичайної 7-9 одиниць) захисними лісонасадженнями у віці 20 років - 2,4 %, у 30 - 11 і в 50 років - 10 %, а між чистими і мішаними (із часткою участі сосни 3-6 одиниць) насадженнями становить відповідно 49, 64 і 31 %. Мішані насадження з лісівничої точки зору мають незаперечну перевагу (високопродуктивні та біологічно стійкі).
Урезультаті проведених досліджень на 25-ти пробних площах (ПП) встановлено, що на яружно-балкових землях переважаючими лісо-утворюючими породами є: сосна звичайна, береза повисла, акація біла, дуб звичайний і червоний, вільха чорна та супутні породи - клен гостролистий і ясенелистий, черемха звичайна. Чагарникові породи (підлісок) - бузина червона і чорна, свидина біла, бруслина європейська, ліщина; роль підліску виконує також підріст головних і супутніх деревних порід.
Досліджувані ЗЛН розташовані переважно на схилах гідрографічної мережі (різні експозиції) з похилом до 10°. Переважаючими типами умов місцезростання (ТУМ) є свіжі та вологі судіброви - С2 - С3.
За даними пробних площ, у віці 18-52 роки насадження мають висоту (І ярус) 8,5-19,8м, бонітет ІІ - І - Іа - Ів. Кількість дерев на 1 га - 0,61 - 3,88 тис. шт., середній діаметр
Loading...

 
 

Цікаве