WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Оптимізація агроландшафтів як шлях збереження біорізноманіття в Лісостепу України - Реферат

Оптимізація агроландшафтів як шлях збереження біорізноманіття в Лісостепу України - Реферат

ґрунтозахисних і водорегулюючих природних.
Висновки
Внаслідок антропогенезу природних екосистем у рослинному покриві протікають динамічні процеси; відбувається реструктуризація території земельного фонду різної власності; в державному секторі зростає рівень природних комплексів, а в приватному - штучних агрофітоценозів.
Під впливом господарської діяльності людини збіднюється флористичний склад, внаслідок чого лише на природних кормових угіддях під загрозою зникнення вже тепер знаходяться близько 10, а на болотах і заболочених землях до 20 видів.
Випадання видів з флористичного складу призводить не тільки до зниження флористичного насичення фітоценозів до 10-20 %, але й одночасно до ценотичного збіднення та зменшення ценотичної різноманітності. Крім того, флористичне збіднення є умовою спрощення структурної організації фітоценозів та їхніх екосистем.
З метою збереження і примноження біорізноманіття пропонується провести такі доступні оптимізаційні заходи:
максимально зберегти небезпечні в протиерозійному відношенні природні флороценотичні комплекси для обмеження процесів водної ерозії;
створити буферні зони в місцях розвитку ярусної ерозії, які б стимулювали розвиток природних комплексів і не руйнували ґрунтовий покрив і разом з тим збагачували б природні екосистеми фіторізноманіттям;
впроваджувати на ґрунтозахисних територіях еталонні багатокомпонентні еталонні рослинні угруповання, придатні для закріплення ярів, схилів, зсувів та інших загрозливих антропогенно порушених територій;
в існуючий рослинний покрив провести підсів злакових, бобових трав і видів різнотрав'я, що мають фітомеліоративні властивості;
найнебезпечніші в протиерозійному плані території передати до складу природоохоронних об'єктів з метою моніторингу;
оптимізувати до кращих європейських зразків співвідношення природних і штучних екосистем у структурі лісостепових агроландшафтів.
Важливим кроком оптимізації біорізноманіття, на нашу думку, може бути створення буферних або охоронних зон навколо масивів орних земель, які є доцільними та ефективними у верхів'ях балок, у присхилових умовах, приозерних, природоохоронних та в інших об'єктах. Завдяки їх створенню можна зберегти цілісність і стійкість природних непорушних екосистем, які дійсно виконують роль охоронних зон різної потужності та протяжності. За рахунок їх переходу від природних незайманих до порушених штучних ці зони немов нівелюють силу антропогенного тиску на природні екосистеми. В цьому сенсі вони дійсно виконують буферну роль, беручи на себе ударну силу антропогенного дегратогенного фактора. Буферні зони можуть слугувати місцями для маневру техніки при польових роботах, а в період вегетації - місцем для випасання худоби або сінокосів, для рекреації тощо. Завдяки буферним зонам частково збагачується фіторізноманіття, його продуктивність, створюються умови для поселення нових видів, розширення існуючих площ, умови для шляхів міграції видів.
Список літератури:
1. Александрова В.Д. Изучение смен растительного покрова // Полевая геоботаника. - 1964. - Т.3. - С. 300-447.
2. Афанасьєв Д.Я. Заплавні луки середнього Дніпра та заходи їх поліпшення. - К.: Вид-во. АН УРСР, 1950. - 63 с.
3. Бабко І.А. Диференціація рослинного покриву степів південної частини Лівобережного Лісостепу України: Автореф. дис…. канд. біол. наук. - К.; 1999. - 19 с.
4. Бірук Л.А. До питання проектування протиерозійно-грунтозахисноупорядкованого агроландшафта в умовах малого Лісостепу // Агрохімія і грунотознавство. - 1998. - Ч.4. - С.23-25.
5. Булыгин. К вопросу о системе нормативов почвоохранных агроландшафтов // Агрохімія і ґрунтознавство. - 1996. - Вип. 58. - С. 18-26.
6. Геоботаническое изучение лугов. Сборник бот.раб., вып.IV. / Под ред. И.Д. Юркевича и Е.А. Кручановой. М.: Изд-во АН Белорусской ССР, 1962.- 146 с.
7. Добряк Д.С., Осипчук С.О., Шквир М.І., Погурельський С.П. Економіко-екологічна оптимізація агроландшафтів Канівського району Черкаської області // Вісник аграрної науки. - 2000. - №3. - С.46-49.
8. Кудрявцев В.Ф. Заплавні луки р.Жерев та їх господарське значення // Укр.ботан.журн. - 1983. - 40. - № 2. - С.86-90.
9. Куземко А.А. Рослинний покрив долини нижньої течії р. Рось та шляхи його збереження // Укр.ботан.журн. - 2000. - 57, №5. - С. 523-533.
10. Лавренко Е.М. Основные закономерности растительности сообществ и пути их изучения // Полевая геоботаника. Т.1. - М.: Изд-во АН СССР, 1959. - С. 13-75.
11. Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Соломещ А.И. Современная наука о растительности. - М.: Логос, 2001. - 264 с.
12. Лопырев М.И., Яхненко И.В., Салий И.К. Ландшафтное земледелие Воронежской области. // Кормопроизводство. - 1999. - №4. - С.14-15.
13. Маликов М.М.. Кормопроизводство в системе адаптивно-агроландшафтного земледелия. // Кормопроизводство. - 2000. - №11. - С.15-16.
14. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. - К.: Наук. думка, 1987. - 548с.
15. Панченко С.М. Флора, рослинність та популяції модельних видів Старогутського лісового масиву (Сумська обл.): Автореф. дис…. канд. біол. наук. - К., 2000. - 19 с.
16. Полевая геоботаника. / Под общ. ред. Е.М. Лавренко и А.А.Корчагина Т.1,2,4. - М.-Л.: Изд.-во АН СССР, 1959. - 444 с., 1960, 499 с., 1972, 336 с.
17. Работнов Т.А. Изменчивость луговых ценозов и её значение для практики геоботанических исследований / Геоботаническое исследование лугов / Минск: Изд.-во АН БССР, 1967. - С.5-17
18. Работнов Т.А. О динамичности структуры полидоминантных луговых ценозов. // Ботан.журн. - 1965. -50, № 10. - С. 1396-1408.
19. Сипайлова Л.М., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Лучна рослинність заплав річок рівнинної частини України // Укр. фітоцен. зб. - К., 1996. - Сер. А, вип.1. - С. 28-40.
20. Соломаха В.А. Заплавні луки р.Ворскли // Укр.ботан.журн. - 1982. - 39, №4. - С.30-35.
21. Толмачов А.И. Изучение флоры при геоботанических исследованиях. Полевая геоботаника. - М.: Изд-во АН СССР, 1959. - т.1. - С. 369-383.
22. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Афанасьев Д.Я., Соломаха В.А., Абрамова Л.М., Міркін Б.M. Характеристика фітоценотипів заплавних лук р.Дніпра // Укр.ботан.журн. - 1981. - 38, №2. - С.16-31.
23. Фіцайло Т.В. Структурно-порівняльна оцінка диференціації ценофлор Київського плато: Автореф. дис…. канд. біол. наук. - К., 2000. - 17 с.
24. Яворська О.Г. Адвентивна фракція синантропної флори Київської міської агломерації: Автореф. дис…. канд. біол. наук. - К., 2002. - 20 с.
25. Якубенко Б.Є. Сучасний стан та перспективи поліпшення природних кормових угідь Лісостепу України // Наук.вісник НАУ. - №7. - 1998. - С.96-103.
26. Якубенко Б.Є. Синатропізація заплавних лук Дніпра в околиці м.Києва та прилеглих територій. // Наук. вісник Ужгородського університету. Біологія. - 2004. - Вип. 15.- С.34-39.
27. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vaskular Plants of Ukraine. A Nomenclatural Checklist. - Kiev: National Academy of Sciences of Ukraine M.G. Kholodny Institute of Botany, 1999. - I-XXIII, 1-346 p.
Loading...

 
 

Цікаве