WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Валер'яна лікарська, конвалія звичайна, звіробій звичайний - Реферат

Валер'яна лікарська, конвалія звичайна, звіробій звичайний - Реферат

Лікарські рослини
та їх застосування
(Валер`яна лікарська,
Конвалія звичайна,
Звіробій звичайний)
ВАЛЕРІАНА ЛІКАРСЬКА
VALENANA OFFICINALIS L.
Багаторічна трав'яниста рослина з коротким товстим кореневищем, густо вкритим численними бурувато-жовтнми коренями. Стебло пряме, циліндричне, борознисте, всередині порожнє (дудчасте), заввишки 0,7-1,5 м, вгорі розгалужене. Листки непарнопірчасті, розсічені, супротивні, при корені - черешкові, верхні - сидячі. Квітки дрібні, блідо-рожеві або блідо-фіолетові, пахучі, зібрані півзонтиками на верхівках стебел і бічних гілок. Плід - дрібна довгасто-яйцевидна сім'янка.
Цвіте у червні-липні.
Росте на будь-яких грантах у різних районах, але переважно у вологих місцях, на лісових галявинах, у чагарниках, понад річками, на болотяних луках, в ярах, на схилах гір і в горах, на субальпійських луках.
Райони поширення - всюди на території СРСР, крім Крайньої Півночі і районів пустелі Середньої Азії.
Основні райони збирання і заготівлі - Україна (Полісся.. Лісостеп, Карпати), Молдавія, Кавказ, Воронезька і Ростовська області, Краснодарський край. Культивують її у багатьох областях СРСР.
Для виготовлення ліків використовують кореневища разом з коренями.
Запах валеріани гострий, своєрідний, ароматний. Смак пряний, гірко-солодкий.
Збирають кореневища разом з коренями восени (у вересні-жовтні), після цвітіння рослини, коли стебла побуріли і засохли, а підземна частина - товсті м'ясисті корені - містить найбільше лікувальних речовин.
На Кавказі валеріана відцвітає дуже рано і тому збирати її починають у липні.
Викопані кореневища разом з коренями старанно очищають від землі, мигать у воді (у кошиках), підв'ялюють 1-2 дні на повітрі, а потім сушать у затінку, в теплому приміщенні, на горищі, на печі або у сушарках при температурі 35° С (не вищій ніж 40° С). Свіже кореневище біле, майже без запаху, під час сушіння темніє, набуває темно-бурого забарвлення та характерного запаху.
Кореневище валеріани містить ефірну валеріанову олію (1-3%), дубильні речовини, смоли і алкалоїди (валсрнн і хатинін), крохмаль, цукор, кислоти (яблучну, мурашину, оцтову і валеріанову). Ефірна олія валеріани складається з борнеолу та валеріанової кислоти і діє па організм заспокійливо, зніжуючи збудливість центральної нервової системи.
Препарати валеріани часто призначають у поєднанні з бромом та іншими заспокійливими засобами. Експериментальне встановлено посилення гальмівних процесів у головному мозку при введенні з організм настоїв валеріани.
Застосовують: 1) як заспокійливе при безсонні і неврозах серцево-судинної системи - п'ють восьмигодинний настій 1 десертної ложки розтертого валеріанового кореня на 1 склянці теплої води по 2 столові ложки 3 рази на день (в аптеках продають готовуспиртову настойку валеріани з конвалією і ефірну настойку валеріани, які треба пити по 20-ЗО крапель тричі на день); 2) при спазмах гладком'язовнх органів, частому головному болю п'ють З рази на день теплий "лікарський чай", приготовлений з суміші сухих подрібнених лікарських рослин: 6 столових ложок деревію звичайного кип'ятять 10 хв в 1 л води, в цей гарячий відвар додають 1 столову ложку гіркого полину, 2 столові ложки листків холодной м'яти, 1 столову ложку дрібно посіченого кореня валеріани і все кип'ятять 1/2 год; 3) іаблетки-драже з екстракту кореневищ валеріани приймають по 1-2 шт. З-4 рази на день Препарати валеріани не спричинюють ніяких ускладнень.
КОНВАЛІЯ ЗВИЧАЙНА
CONVALLARIA MAJALIS L.
Для лікування використовують квіти і листя або всю надземну частину.
Хімічний склад: глікозиди конвалятоксин (0,3-0,4%) і конвалямарин, ефірна олія, конваляринова кислота, сапоніни, аспарагін, нукор, крохмаль, органічні кислоти (лимонна, яблучна).
Фармакологічні властивості. Конвалія регулює діяльність серця, підвищує його працездатність, збільшує діурез.
Показання до призначення: аритмія, невроз серця, екстрасистолія, біль у ділянці серця, хронічний ендокардит, значне фізичне навантаження, нервові потрясіння, епілепсія, безсоння, тіреотоксикоз, хвороби очей, використовується як сечогінний, заспокійливий й легкий проносний засіб.
Способи застосування. Внутрішньо-настій (6 г квітів на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці або спиртову настойку- по 10-15 крапель на прийом 3 рази на день.
Для промивання очей застосовують настій (15 г квітів на 200 мл окропу).
?
ЗВІРОБІЙ ЗВИЧАЙНИЙ
HYPERICUM PERFORATUM L.
Родина звіробійні
Багаторічна трав'яниста рослина 30 - 60 см заввишки, з прямим, голим, угорі гіллястим стеблом. Листки супротивні, сидячі, цілокраї, овальні або видовжені, з багатьма темними залозками. Квітки правильні, жовті, з 5-членною оцвітиною, зібрані в щитковидну волоть або нещільну китицю. Плід - багатонасінна коробочка. Цвіте у червні - серпні. Росте на лісових галявинах, узліссях, на луках, серед чагарників, на схилах, узбіччях доріг.
Важлива лікарська рослина. Збирають квітучі пагони. Препарати з них використовують у медицині як в'яжучий, антибактеріальний, протизапальний і тонізуючий засіб. Пагони збирають під час цвітіння, зрізаючи їхні верхівки 25 - 30 см заввишки ножем або серпом. Сушать на горищі, під наметом або в сушарці при температурі до 40 °С. Звіробій звичайний - добра медоносна та фарбувальна рослина. Потребує особливо бережного використання. Під час збирання звіробою не можна виривати рослини з коренями. Треба обов'язково залишати незайманою частину рослин для природного їх відтворення.
Loading...

 
 

Цікаве