WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Живлення і формування урожайності культур зерно-бурякової сівозміни на лучно-чорноземному карбонатному грунті лісостепу України - Реферат

Живлення і формування урожайності культур зерно-бурякової сівозміни на лучно-чорноземному карбонатному грунті лісостепу України - Реферат

54,5 56,2 34,54 50,25 41,0 45,3 12,1
Фон+N90Р80К80 60,5 42,4 2.453, 6.2 57,8 54,2 21,0
Фон+N135Р120К120 65,3 - 8 62.1 67,1 62,9 29,7*
N90Р80К80 56,2 44,3 35,0 54,8 50,7 47,6 14,7
* Без урожаю 1999 р.
Збір білка з урожаєм пшениці після бобових попередників без добрив був вищим, ніж після кукурудзи на силос. За роки досліджень урожайність озимої пшениці після гороху без добрив коливалась від 27,6 до 42,4 ц/га, після багаторічних трав - від 23,8 до 43,8, а після кукурудзи на силос - від 28 до 41,3. ц/га. Залежно від застосування добрив урожайність досягала після багаторічних трав 89,6, а по кукурудзі на силос - 81,4 ц/га.
Добрива збільшують вміст глутамінів і проламінів у зерні озимої пшениці. Обприскування озимої пшениці сечовиною за результатами ґрунтової і листкової діагностики дає можливість одержувати зерно з вмістом білка 14% і більше з високими хлібопекарськими показниками. Вирощування сталих урожаїв озимої пшениці доброї якості (40-67 ц/га) можливе при внесенні 80-135 кг/га азоту. Така кількість азоту значно менша винесеного з зерном і соломою озимої пшениці. Фосфор також впливає на метаболізм азоту. Він дещо знижує вміст білка в зерні за умови оптимального забезпечення водою, а за нестачі вологи може навіть підвищувати його. Покращання якості зерна відбувається відповідно до зміни вмісту білка до 16 %, після чого спостерігається зниження технологічних показників якості, незважаючи на високий вміст білка.
Застосування засобів захисту рослин на фоні основного удобрення і дрібного внесення азоту під час кущення, трубкування і колосіння сприяє підвищенню врожайності озимої пшениці на 6-12 ц/га проти 42 ц/га на контролі. Білковість зерна від поєднаного застосування добрив і деяких фунгіцидів зменшується, тому застосування фунгіцидів потребує прогнозування можливого їх впливу на біосинтез білка.
Розроблено моделі, які дають можливість прогнозувати урожайність озимої пшениці залежно від вмісту азоту амонію і нітратів, азоту в рослинах та інших показників у фазу кущення, трубкування і колосіння.
Застосування методу інфрачервоної спектроскопії в період обмолоту озимої пшениці дозволяє швидко формувати партії зерна з відповідними якісним показниками вмісту білка і клейковини.
Збільшення насичення сівозміни добривами від першої ротації до четвертої зумовило зростання урожайності цукрових буряків в обох ланках сівозміни, при цьому урожайність в них була однаковою [1].
Добрива знижували цукристість, доброякісність соку та технологічний вихід цукру, збільшували вміст амінного азоту, калію і натрію у золі. У результаті зростання врожайності підвищувався технологічний збір цукру з га [2].
У 1964-1979 рр. приріст зерна кукурудзи від застосування гною у сівозміні становив 8 ц/га, а від внесення безпосередньо під кукурудзу 20 т/га гною - 22,9-23,5. Внесення N30Р45К45 підвищило урожайність до 60,4 ц/га, а N45P60K60 - 62,4 ц/га. Збільшення насичення гноєм сівозміни до 15 т/га за безпосереднього внесення 20 т/га гною під кукурудзу не сприяє підвищенню урожайності кукурудзи та інших культур сівозміни. Внесення під кукурудзу більше N6оР6оК6о не підвищувало окупності одиниці поживних речовин добрив урожаєм [1].
Дослідженнями О.Д.Розпутного [6] встановлено, що застосування гною і мінеральних добрив під цукрові буряки, одинарної і полуторної норм мінеральних добрив безпосередньо під кукурудзу на силос зумовило збільшення її урожайності до 884 ц/га (2001 р.) і 912 ц/га (2002 р.). Від застосування N120Р90К90 і N185Р135К135 на фоні післядії гною приріст зеленої маси становив 187 - 244 ц/га, у 1999 - 2002 рр. - 560 ц/га. Приріст урожайності кукурудзи на силос відбувався за рахунок значного збільшення маси качанів. Урожайність на фоні післядії гною становила 560 ц/га (1999-2002 рр.). Добрива підвищували вміст у зеленій масі кукурудзи нітратів, сирого протеїну, клітковини. Проте вміст нітратів у зеленій масі, яка використовується для силосування, був нижчий ГДК.
Дослідженнями встановлена висока ефективність рядкового застосування добрив під ячмінь на фоні значного насичення сівозміни органічними і мінеральними добривами [1]. Урожайність ячменю значною мірою залежить від норми посіву насіння та від підсіву під нього конюшини або люцерни.
Запропонована з 1997 р. система застосування добрив забезпечила збір основної продукції з одного поля за рік (1998-2002 рр.) 72,2 - 75,9 ц/га корм. од., за застосування 238 і 359 кг/га N, Р2О5 і К2О на фоні післядії гною (табл. 2).
2. Збір кормових одиниць, ц/га.
Культура Контроль Варіант удобрення
1 2 3 4
Цукрові буряки 44,5 85,4 91,9 72,2 90,0
Кукурудза зерно 32,7 35,4 47,6 58,1 47,3
Ячмінь 27,3 38,8 51,2 61,2 41,1
Люцерна 32,2 37,6 41,0 41,9 36,0
Озима пшениця 36,8 43,6 59,1 66,8 50,6
За рік 36,2 49,7 72,2 75,9 65,4
Таким чином, поєднане застосування 13 т/га гною та 252 і 375 кг/га N, Р2О5 і К20 забезпечує позитивний баланс азоту, фосфору і калію, збільшує вміст поживних речовин, підвищує врожайність усіх культур сівозміни. Зменшення насичення сівозміни гноєм до 12 т/га та мінеральними добривами до 238 і 359 кг/га N, Р2О5 і К20 зумовлює тенденцію до зменшення вмісту поживних речовин у грунті і зниження урожайності. Збір основної продукції на варіантах із застосуванням одинарної і полуторної норми мінеральних добрив на фоні післядії гною у сівозміні становить 72,2 - 75,9 ц/га корм.од.
Таким чином, тривалі стаціонарні досліди з добривами є своєрідними полігонами для проведення агрохімічного моніторингу, базою для розроблення сертифікатів при вирощуванні продукції доброї якості та встанолення параметрів показників якості грунту.
Список літератури:
1. Лісовал А.П. Ефективність тривалого (1962-1999рр.) застосування добрив у зерно-буряковій сівозміні на лучно-чорноземному карбонатному грунті Лісостепу України // Наук. вісн. НАУ.- К., 2000.- Вип. 26.- С.113-122.
2. Лісовал А.П. і ін. Вплив добрив на формування балансу азоту і калію в зерно-буряковій сівозміні на лучно-чорноземному карбонатному грунті Лісостепу України // Вісн. ХНАУ.- Х., 2002.- № 1.- С.31-34.
3. Лісовал А.П., Сорокотяга Н.П. Вплив тривалого застосування органічних і мінеральних добрив на динаміку вуглецю та азоту грунту в лучно-чорноземному карбонатному грунті Лісостепу України // Наук. вісн. НАУ. - К., 1999. - № 19. -С.76-82.
4. Мартынович Л.И., Мартынович Н.К. Влияние 50-летнего применения органических и минеральных удобрений на плодородие чернозема оподзоленного центральной лесостепи правобережья Украины // Агрохимия. - 1990. - № 5. - С.27-40.
5. Правилов Н.В. Фосфатный режим черноземных почв Украины и продуктивность озимой пшеницы в условиях интенсивной химизации: Автореф. дис... канд.с.-г. наук. - К., 1990. - 24с.
6. Розпутний О.Д. Вплив застосування мінеральних добрив на агрохімічні показники лучно-чорноземного грунту тапродуктивність кукурудзи на силос в умовах північної частини лісостепу України: Авт.реф. дис... канд.с.-г.наук - К., 2003. - 18 с.
Loading...

 
 

Цікаве