WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Живлення і формування урожайності культур зерно-бурякової сівозміни на лучно-чорноземному карбонатному грунті лісостепу України - Реферат

Живлення і формування урожайності культур зерно-бурякової сівозміни на лучно-чорноземному карбонатному грунті лісостепу України - Реферат

нітратного азоту в рослинах сприяє збільшенню вмісту азоту амонію, в наслідок чого інтенсивніше накопичується амідний, амінний і білковий азот. Амонійний азот підвищує активність глютамінсинтетази і синтез глютаматдегідрогенази. Вміст білкового азоту в фазу кущення тісно корелює з урожайністю і білковістю зерна. Динаміка амонійного азоту в листках озимої пшениці залежить від надходження азоту нітратів, погодних умов, включення його в амінокислоти та аміди. Аміачна селітра у складі повного добрива забезпечує рослини достатньою кількістю амонійного азоту, сприяє інтенсивнішому його перетворенню в амідний і амонійний, білковий. Амонійний азот підвищує активність ферментів, відповідальних за первинне засвоювання амонійного азоту. Покращання живлення рослин сприяє накопиченню в них амідів. Максимальна їх кількість встановлена у фазу трубкування. Вміст амідного азоту в листках і стеблах тісно корелює з активністю нітратредуктази, нітратасиміляційною здатністю листя, урожайністю озимої пшениці. Між активністю нітратредуктази у вегетативній масі рослин озимої пшениці у фазу кущення, а накопичення глютамінової кислоти і проліну - у фазу кущення, колосіння й молочно-воскової стиглості існує тісна кореляція, яка дозволила зробити припущення про можливий вплив нітратредуктази на вміст проліну.
Встановлено тісний кореляційний зв?язок між вмістом амідного азоту в стеблах і вмістом амонійного і нітратного азоту в грунті. Визначення вмісту амідів у листках і стеблах дає можливість діагностувати врожайність озимої пшениці. Повне мінеральне добриво сприяє збільшенню вмісту амінного азоту в листках рослин. Вміст амінного азоту в стеблах тісно корелює з вмістом нітратного азоту в грунті. Між формами азоту в рослинах, урожайністю озимої пшениці і білковістю встановлена тісна кореляція. За допомогою методу мічених атомів було встановлено, що обприскування сечовиною рослин озимої пшениці сприяє більш повному засвоєнню ними азоту добрив і більшою мірою азоту грунту.
Добрива підвищують вміст фосфору в рослинах. У кореневій системі кукурудзи під впливом добрив знижується вміст неорганічного кислоторозчинного і майже удвічі збільшується органічного кислоторозчинного фосфору цієї фракції. Зі збільшенням органічного кислоторозчинного фосфору у корінні зростає вміст фракції фосфору ліпідів і РНК. Фосфор ДНК від застосування мінеральних добрив мало змінюється. Зменшення вмісту кислоторозчинного неорганічного фосфору в корінні рослин, яке спостерігається при застосуванні добрив, і збільшення фракції органічного кислоторозчинного фосфору і фосфору РНК вказує на інтенсивне надходження його з грунту в коріння і включення у первинні продукти обміну речовин. Добрива майже не впливають на вміст неорганічного кислоторозчинного фосфору у листках рослин кукурудзи. Накопичення органічного кислоторозчинного фосфору супроводжується збільшенням вмісту фосфору РНК і фосфоліпідів. Вміст фосфоліпідів і ДНК значно зростає. Таким чином мінеральні добрива зумовлюють накопичення в грунті та рослинах органічних сполук фосфору, які відграють важливу роль у біологічному колообігу.
Узагальнення результатів вивчення ефективності післядії азотних і фосфорно-калійних добрив на фоні застосування гною у сівозміні показало високу їх ефективність у використанні незасвоєних поживних речовин внесених у попередні роки мінеральних добрив під попередники, і дало можливість на лучно-чорноземних карбонатних грунтах замінити конюшину люцерною [1]. Азот добрив на фоні післядії застосування гною і фосфорно-калійних добрив у сівозміні знижує урожайність бобових на 6-8 ц/га. У 1995-1996, 1999-2001 рр. урожайність люцерни становила 64,2-70,1 ц/га сіна.
У середньому за п?ять років урожайність сіна люцерни від післядії гною збільшилась на 11,8 ц/га, від одинарної норми мінеральних добрив на фоні гною - на 17,7 ц/га, від застосування лише мінеральних добрив у сівозміні - на 13,7 ц/га порівняно з 52,4 ц/га у контролі.
Введення у сівозміну люцерни замість конюшини сприяє підвищенню продуктивності сівозміни і збільшенню збору сирого протеїну з одного гектара бобових. Використання показників вмісту мінерального азоту і рухомого фосфору в фазу весняного відростання багаторічних трав дає можливість прогнозувати урожайність першого укосу люцерни і конюшини, у фазу бутонізації (перший укіс) - урожайність другого укосу.
Конюшина і люцерна на відміну від гороху залишають після їх збирання значну кількість азоту в грунті. Балансові розрахунки основних поживних елементів показують, що накопичення азоту в грунті у досліджуваних варіантах коливається відповідно у межах 98,3-142 кг/га, 106-147 і 74,1-115 кг/га.
Баланс фосфору і калію після збирання люцерни був від?ємним. Від?ємний баланс фосфору без застосування добрив коливається у межах мінус 20 - мінус 36 кг/га Р2О5. Зростання врожайності люцерни супроводжується значним збільшенням від?ємного балансу фосфору до мінус 29,6- мінус 50,8 кг/га Р2О5 і калію до мінус 60,9- мінус 125 кг/га К2О. Такий значний від?ємний баланс фосфору і калію в грунті після вирощування люцерни позначається на її ролі як попередника, що необхідно враховувати при складанні системи удобрення культур у ланці люцерна - озима пшениця - цукрові буряки.
Урожайність озимої пшениці після гороху в 1963-1965 рр. без внесення добрив становила 25,9 ц/га на контролі, за внесення 20 т/га гною - 31,1 ц/га, 20 т/га гною і Р15К15 - 35,4 ц/га. У 1966- 1974 рр. урожайність без внесення добрив у середньому була 38,4 ц/га. При внесенні гною і мінеральних добрив у сівозміні і безпосередньо під озиму пшеницю відмічали значне зростання її урожайності до 46,4-58,9 ц/га. У другій ротації сівозміни (1975-1979 рр.) збільшення застосування органічних і мінеральних добрив у сівозміні, внесення N30 у підживлення дало можливість підвищити урожайність озимої пшениці до 55,7 - 56,8 ц/га. Ефективність органічних добрив була меншою, ніж мінеральних (44,6 і 51,2 ц/га відповідно). У 1980-1989 рр. приріст зерна від прямої дії 20 т/га гною становив 9,2 ц/га, а N90Р80К80 - 10,1 ц/га [1].
Високою була ефективність мінеральних добрив, внесених під озиму пшеницю також після кукурудзи на силос. У 1975-1979 рр. при застосуванні в основне удобрення N30Р40К60, у рядкове N10Р15К15 і N30 в підживлення приріст зерна зростав до 22,1 ц/га [1]. Внесення під озиму пшеницю після кукурудзи на силос N90Р80К80 і збільшення насичення сівозміни добривами у наступні роки зумовило збільшення її урожайності (табл. 1). У дії органічних і мінеральних добрив на озимій пшениці після кукурудзи на силос спостерігалася така ж сама закономірність, що й після гороху та багаторічних трав. У 1990-1994 рр. урожайність озимої пшениці сорту Миронівська 61 після кукурудзи на силос при внесенні добрив досягала 81,4 ц/га і після люцерни - 89, 6 ц/га.
1. Урожайність озимої пшениці після кукурудзи на силос за роками, ц/га
Варіант досліду 1998 1999 2000 2001 2002 2004 Приріст
урожаю,
Контроль 32,6 37.9 28,0 37,7 35,0 33,22 -
Післядія гною-фон
Loading...

 
 

Цікаве