WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → ДНК-тестування бджіл української і карпатської порід - Реферат

ДНК-тестування бджіл української і карпатської порід - Реферат


Реферат на тему:
ДНК-тестування бджіл української і карпатської порід
Наведено результати вивчення породної належності сімей українських та карпатських бджіл методом ДНК-тестування. Встановлено, що вони належать до різних порід і характеризуються чітко вираженими ознаками геному.
Бджола, материнська сім'я, порода, внутрішньопородний тип, генеалогічна група, екстер'єр, ДНК-тестування.
Родючі ґрунти України, багата медоносна рослинність і відповідні кліматичні умови сприяли розмноженню бджіл і збиранню великої кількості меду. Протягом тривалого еволюційного розвитку відбувався природний процес створення аборигенних бджіл, які добре пристосовувались до місцевих умов клімату й медозбору [9]. На території України сформувались і нині районовані українська степова і карпатська породи, а також поліська популяція середньоросійських бджіл [10].
Українські бджоли є найпоширенішою породою в нашій країні і належать до групи аборигенних бджіл європейського походження, займаючи Лісостеп і степову зону. Їхній ареал на Заході охоплює частину прикордонних районів Молдови і доходить до Карпат. На Півночі українська бджола межує з поліською популяцією середньоросійської породи. Східна частина ареалу українських бджіл представлена рядом сусідніх з Україною районів Російської Федерації. В другій половині ХІХ століття відбулося масове завезення їх з природного ареалу на широкі простори Приморського краю і губерній Східного Сибіру Російської імперії [2]. Як свідчать наукові дані, бджоли українського походження в багатьох районах зберегли свої породні особливості і в умовах багатої медоносної бази дають рекордні збори меду.
Генетичний потенціал української бджоли багатий. За словами В.А. Нестерводського [8], наша бджола гарна й варта уваги, за властивості її хвалять навіть чужі люди. Обстеживши пасіки на Поділлі, Уманщині, Харківщині, він зазначає, що українська бджола жвава, енергійна, працьовита, мало роїться порівняно з південною, далеко літає за поживою і тому продуктивніша. Вона дуже обережно вилітає, то ж її мало втрачається й сім'ї не знесилюються в прохолодну пору. Вощину будує гарно, мед закриває рівною, білою мов сніг покришкою, тому стільниковий мед має чудовий вигляд. Матки дуже плодючі й розплід у них безперервний, то ж сім'ї швидко стають сильними і відпускають ранні рої.
Карпатські бджоли природно займають гірські та передгірні райони Західної України. До найбільш типових представників, що різняться рядом цінних біологічних особливостей і господарсько корисних ознак, належать бджоли високогірних районів Закарпаття, які пристосовані до умов зимівлі з тривалим безобльотним періодом. За екстер'єром вони близькі до крайнських бджіл, але відрізняються від них високою зимостійкістю, меншою враженістю нозематозом та іншими етологічними ознаками [4]. Тому карпатських бджіл почали завозити в інші області України. Започатковане Г.А. Аветисяном [3] поглиблене вивчення й селекція карпатських бджіл завершилося створенням в породі популяцій, екотипів, ліній.
На українську породу бджіл, на жаль, негативно вплинули сім'ї та матки інших порід. Починаючи з 1944-1945 рр., в Україну для відновлення зруйнованого війною бджільництва масово завозили бджіл з Кавказу та іншого походження, у тому числі й сірої гірської кавказької породи. На багатьох пасіках відбулось схрещування місцевих бджіл і виникли помісі різних поколінь.
Як масове, так і поодиноке завезення бджолиних маток і сімей інших порід за низького рівня селекційної роботи призвело до знищення цінних місцевих популяцій. Помісні бджоли знизили продуктивність, стали більш чутливими до збудників хвороб та інших чинників середовища. В цих умовах збільшується значення систематичної племінної роботи з районованими породами бджіл як на товарних пасіках, так і в спеціалізованих племінних господарствах. Для збереження місцевих порід бджіл на пасіках України необхідно застосовувати чистопородне розведення. Важливе значення в цьому має добір селекційного матеріалу, організація репродукції чистопородних бджіл, створення внутрішньопородних типів.
Нині належність бджіл до тієї чи іншої породи визначають переважно за фенотиповими ознаками (екстер'єрними, фізіологічними, етологічними) та показниками господарської цінності. Вони широко варіюють навіть в межах однієї породи або популяції, оскільки залежать від географічного розміщення бджіл, їх віку і живлення [2]. Крім того, велику роль у визначенні ознак породи відіграє кваліфікація спеціаліста. Тому виникла гостра необхідність в розробці певних заходів на встановлення і збереження біологічної чистоти порід бджіл. Це вкрай важливо як для практичної генетико-селекційної роботи, так і для генетико-популяційних і філогенетичних досліджень.
У 1989 р. О.В. Капралова, Л.В. Дубова [7] розробили цитогенетичний метод вивчення ДНК в ядрах клітин гемолімфи різних стаз бджіл. Як показали результати досліджень, існує достовірна різниця за особливостями ДНК в ядрах клітин гемолімфи різних порід бджіл на деяких етапах онтогенезу. На основі отриманих результатів було запропоновано в практичній роботі для характеристики породи поряд з загальноприйнятою методикою морфометрії користуватись цитофотометричним методом дослідження породної належності бджіл.
Геном бджіл залишається мало дослідженим, побудована лише приблизна генетична карта [12]. Все це свідчить про актуальність вивчення генотипу різних порід бджіл з використанням методів молекулярної генетики.
Одним з прогресивних, порівняно швидких і менш трудомістких є RAPD-аналіз (random amplified polymorphic DNA) [13] генетичного поліморфізму бджіл. Це модифікований метод полімеразної ланцюгової реакції з використанням коротких фрагментів ДНК, що генетично неспецифічні досліджуваній ДНК. Суть методу полягає в тому, що в ролі праймера (послідовність ДНК з 8-12 пар нуклеотидів) використовується довільний нуклеотид, здатний гібридизуватись з досліджуваною ДНК і ампліфікувати (збільшувати копії) її [5].
RAPD-технологія використовується при вивченні геному, популяцій, типів, маркуванні ознак [6]. У бджільництві ДНК-тестування недостатньо розроблене і використовується мало. Стосовно українських та карпатських бджіл цей метод ідентифікації порід не застосовували.
Мета досліджень - провести ДНК-тестування бджіл української і карпатської порід на чистопородних сім'ях, відібраних за екстер'єрними та іншими ознаками.
У дослідах використали проби бджіл із сімей, що належать до племінного матеріалу, створеного в результаті багаторічної селекційної роботи з карпатською та українською породами. Досліджувані бджоли української породи належать до хмельницького внутрішньопородного типу, створеного кафедрою бджільництва ім. В.А. Нестерводського (плембджолорозплідник "Прибузькі медобори", с.Головченці Хмельницької області). Зразки бджіл карпатської породи відібрані з відселекціонованих сімей пасіки відділу селекції і репродукції бджіл карпатської породи Інституту бджільництва ім. П.І.Прокоповича УААН (с. Вучкове Закарпатської області).
Бджоли сімей хмельницького внутрішньопородного типу за екстер'єрними ознаками повністю відповідають вимогам української породи - довжина хоботка у них у середньому дорівнює 6,41 мм, показники кубітального індексу - 2,27, дискоїдального зміщення - позитивне (79%), випукла форма заднього краю воскового дзеркальця п'ятого стерніта спостерігається у 90% бджіл. Ці дані є результатом комп'ютерної обробки промірів екстер'єру бджіл близько 400 сімей, досліджених за останні п'ять років на завершальному етапі створення типу. Він структурований на дев'ять генеалогічних груп, кожна з яких являє сукупність сімей спільного походження з матками різних поколінь, що є нащадками відібраних родоначальниць.
Відібрані і законсервовані згідно з вимогами методики проби бджіл були надіслані для ДНК-тестування (м. Москва).
Loading...

 
 

Цікаве