WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Динаміка перекисних процесів ліпідів сої під впливом антиоксидантів при зберіганні зерна - Реферат

Динаміка перекисних процесів ліпідів сої під впливом антиоксидантів при зберіганні зерна - Реферат

оптимальною концентрацією (0,250%) дистинолу тільки 7,9%. Це свідчить про високу стабільність зерна цього варіанту щодо процесів пероксидації при тривалому зберіганні.
Зерно сої, вирощене звикористанням дистинолу, мало краще сформовану неферментативну систему антиоксидантного захисту. Так, вміст фосфоліпідів у такому зерні перед закладанням на зберігання був на 25-52%, каротиноїдів - на 17-42%, вітаміну Е - на 12-28% більшим, якщо порівняти з зерном контрольного варіанта (табл.).
1.Динаміка основних компонентів неферментативної системи антиоксидантного захисту ліпідів при зберіганні насіння сої, (М±m, n=5)
Дослід Показники Термін зберігання, дні
10 90 170 250 320
1. (Контроль) Фосфоліпіди, % 0,86±0,05 0,89±0,07 0,91±0,08 0,92±0,04 1,11±0,03
Каротиноїди, мг% 0,75±0,03 0,61±0,05 0,58±0,05 0,65±0,05 0,71±0,05
ВітамінЕ, мг% 61,34±3,38 87,26±2,97 71,35±3,48 67,18±2,21 28,76±3,10
2. (0,063% Д) Фосфоліпіди, % 1,08±0,06 1,23±0,07*а 1,41±0,04*а 1,45±0,04*а 1,71±0,05*а
Каротиноїди, мг% 0,88±0,03а 0,75±0,05*а 0,72±0,05*а 0,91±0,05*а 0,96±0,05*а
Вітамін Е, мг% 68,47±4,64 92,41±4,06а 83,16±2,31*а 71,35±3,48а 35,10±2,27а
3. (0,125% Д) Фосфоліпіди, % 1,18±0,03* 1,35±0,05* 1,58±0,09* 1,71±0,07* 1,84±0,06*
Каротиноїди, мг% 0,97±0,05*а 0,86±0,05*а 0,82±0,05*а 0,98±0,05* 1,08±0,05*а
ВітамінЕ, мг% 72,94±3,59 110,51±4,64* 94,25±2,41* 74,15±2,50а 51,25±2,32*
4. (0,250% Д) Фосфоліпіди, % 1,31±0,05* 1,54±0,05* 1,86±0,05* 1,89±0,05* 1,95±0,05*
Каротиноїди, мг% 1,07±0,05* 1,98±0,05* 1,10±0,01* 1,00±0,08* 1,27±0,01*
Вітамін Е, мг% 78,43±4,06* 121,35±2,91* 104,57±3,09* 87,04±3,81* 44,02±2,08*
5. (0,500% Д) Фосфоліпіди, % 1,21±0,08* 1,48±0,06* 1,66±0,04*а 1,75±0,04* 1,80±0,05*
Каротиноїди, мг% 0,84±0,05*а 0,73±0,05*а 0,69±0,05*а 0,81±0,05*а 0,92±0,05а
Вітамін Е, мг% 69,85±2,50 104,08±2,31*а 87,48±3,94*а 74,10±2,72а 33,11±1,60а
* - різниця вірогідна, порівняно з контролем; а - різниця вірогідна, порівняно з 4-им варіантом
При зберіганні сої спостерігається підвищення вмісту фосфоліпідів у всіх варіантах досліду, що узгоджується зі зростанням концентрації загальних ліпідів. Проте в зерні дослідних варіантів, де використовували дистинол, нагромадження фосфоліпідів протікає значно інтенсивніше і тому після 320 днів зберігання їх вміст перевищує цей показник для контролю в 1,5-1,8 раза.
Каротиноїди і токофероли при зберіганні сої витрачаються на зв'язування вільних радикалів і пероксидів, які утворюються в реакціях вільнорадикального ПОЛ. Тому при зберіганні зерна вміст каротиноїдів і вітаміну Е зменшується. Але швидкість вичерпання цих біоактиоксидантів у дослідних варіантах значно менша і тому, після 320 днів зберігання, вміст каротиноїдів у зерні, вирощеному із використанням дистинолу, був 1,3-1,8 раза більший, ніж у зерні контрольного варіанта.
Отже, передпосівний обробіток насіння сої антиоксидантами не тільки стимулює відкладання біоактивних речовин у сім'янці, а й забезпечує краще їх зберігання протягом тривалого часу.
Інкрустація насіння сої препаратом дистинол сприяє формуванню у зерні ефективної ферментативної системи антиоксидантного захисту. Перед закладанням на зберігання у зерні дослідних варіантів СОД-активність на 8-30% перевищувала цей показник для контрольного варіанта. Проте на активність пероксидази дистинол практично не вплинув.
Активність антиоксидантних ферментів при зберіганні сої протягом перших трьох місяців різко знижується, а потім поступово зростає. Але за інтенсивністю змін СОД і ПР дуже різняться. Якщо активність СОД після 320 днів зберігання зерна так і не досягає початкових значень, то ПР-активність перевищує цей показник для щойно зібраного зерна в 2,4-5,2 раза. Причому найбільше зростання ПР-активності (5,2 раза) характерне для зерна контрольного варіанту. Тоді як в зерні дослідних варіантів, де використовували дистинол у концентраціях 0,125% і 0,250%, активність ПР зростає лише в 2,4 і 2,7 раза. Наявність задовільного кореляційного зв'язку (r = -0,55 і -0,63) між вмістом пероксидів (ПЧ) і ПР-активність у цих варіантах досліду свідчить про стабілізуючу дію дистинолу на процеси ПОЛ при зберіганні сої.
Висновки
Передпосівний обробіток насіння сої антиоксидантним препаратом дистинол стимулює процеси післязбирального дозрівання і сприяє формуванню ефективної системи антиоксидантного захисту ліпідного комплексу. При зберіганні таке зерно менше піддається гідролітичному і перекисному розпаду ліпідів. Після тривалого зберігання зерно, вирощене із використанням дистинолу в концентраціях 0,125% і 0,250%, відзначається високою збереженістю фосфоліпідів, каротиноїдів і вітаміну Е. Інкрустація насіння антиоксидантами забезпечує отримання зерна, яке при зберіганні має більш стабільну ферментативну систему антиоксидантного захисту.
Список літератури:
1. Мельник Б.Е., Лебедев В.Б., Винников Г.А. Технология приемки, хранения и переработки зерна. - М.: Агропромиздат,1990.- 364 с.
2. Казанина М.А., Воронкова В.Я., Петровская В.А. Справочник по хранению семян и зерна. - Минск: Ураджай, 1991. - 198 с.
3. Шевелуха В.С. Сельскохозяйственная библиотека. - М.:Высш. шк., 1998. -С.352-353.
4. Зенков Н.К., Кандалинцева Н.В., Ланкин В.З., Меньщикова Е.Б., Просенко А.Е. Фенольные биоантиоксиданты. - Новосибирск: СО РАМН, 2003. - С.41.
5. Барабат В.А. Перекисное окисление и стресс. - Л.:Наука, 1992.-148 с.
6. Покопцева Л.А., Калитка В.В. Вплив антиоксидантів на адаптивні можливості соняшнику в умовах південного степу України // Актуальні проблеми сучасного землеробства: Матеріали конференції. - Луганськ: Вид.-во ЛНАУ, 2003. - С.401-406.
7. Калашникова С.В. Динамика содержания белка в семенах сои в процессе хранения, // Хранение и переработка сельхозсырья. - 2002. - №4 - С.28-30.
8. Крищенко В.П. Методы оценки качества растительной продукции. - М.: Колос, 1983. - 192 с.
9. Владимиров Ю.А., Аргаков А.И. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. - М.: Наука, 1972. - 252 с.
10. Лабораторные исследования в ветеринарии: биохимические и микологические: Справочник / Под ред. Б.И.Антонова. - М.: Агропромиздат, 1991. - С. 23-42.
11. Чевари С., Чаба И., Секей Й. Роль супероксиддисмутазы в окислительных процессах клетки и метод определения ее в биологических материалах // Лабораторное дело. - 1985. - №11. - С. 678 - 681.
12. Методы биохимического исследования растений / Под ред. А.Н.Ермакова. - Л.: "Колос", Ленинградское отделение, 1972. - С.258-260.
13. Лакин П.Ф. Биометрия. - М.: Высш. шк., 1990. - 352 с.
14. Таран Н.Ю. Адаптаційні зміни ліпідних компонентів мембран хлоропластів за дії на рослини факторів довкілля // Укр.біохім.журнал.-2000. - Т.72. - №1. -С.21-31.
Loading...

 
 

Цікаве