WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Динаміка перекисних процесів ліпідів сої під впливом антиоксидантів при зберіганні зерна - Реферат

Динаміка перекисних процесів ліпідів сої під впливом антиоксидантів при зберіганні зерна - Реферат


Реферат на тему:
Динаміка перекисних процесів ліпідів сої під впливом антиоксидантів при зберіганні зерна
Особливості хімічного складу зерна сої характеризують її як малостійку культуру при зберіганні. В зерні сої міститься 18-25% ліпідів, вміст високоненасичених жирних кислот в яких складає близько 64% [1]. Присутність у соєвій олії ліноленової кислоти є причиною швидкого переокислення в процесі зберігання, що знижує її харчову цінність [2].
Інтенсивність гідролітичних і перекисних процесів у ліпідному комплексі сої визначається як умовами зберігання, так і тими речовинами, які закладено в процесі дозрівання насіння. За сприятливих умов вирощування рослин у насінневих тканинах формується багатокомпонентна система антиоксидантного захисту (АОЗ), яка включає низькомолекулярні біоантиоксиданти (каротиноїди, токофероли, фосфоліпіди та ін.) і антиоксидантні ферменти (супероксиддисмутаза, каталаза, пероксидаза та ін.) [3]. Від рівня сформованності АОЗ залежить інтенсивність пероксидного окислення ліпідів (ПОЛ) і ступінь ушкодження біоактивних речовин при зберіганні насіння [4,5].
Тому метою нашої роботи було з'ясування впливу інкрустації насіння сої антиоксидантним препаратом дистинол на процеси ліпопероксидації і антиоксидантного захисту у вирощеному зерні при тривалому зберіганні.
Дослідження проводили на сої сорту Срібна (група середньопізніх сортів) врожаю 2003 р., вирощену в Мелітопольському районі Запорізької області на південних чорноземах із вмістом гумусу 3,8% при зрошенні. Перед посівом насіння інкрустували робочим розчином препарату дистинол із розрахунку 10 л розчину на 1т насіння. Використовували розчини з концентрацією дистинолу (Д) 0,063% (№2), 0,125(№3), 0,250 (№4) і 0,500% (№5). У контрольному варіанті (№1) насіння обробляли дистильованою водою.
Вирощений урожай збирали в стадії технічної стиглості і зберігали в нетерморегульованому складському приміщенні при відносній вологості повітря 50-60 % протягом року. Відбір проб насіння сої брали на десятий день після збирання та через кожні 80 днів з наступним визначенням таких показників як: вміст ліпідів у сухій речовині, вологість насіння, кислотне число олії (КЧ), перекисне число олії (ПЧ); вміст ТБК-активних продуктів, вітаміну Е, каротиноїдів, фосфоліпідів; активність пероксидази (ПР) та супероксиддисмутази (СОД).
Кількість загальних ліпідів визначали екстрагуванням насіння сої діетиловим ефіром в апараті Сокслета (ГОСТ 10857-86), вологість, КЧ, ПЧ - за загальновідомими методиками [5], вміст вторинних продуктів пероксидації визначали за реакцією з 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК-активні продукти) і виражали в нмоль малонового діальдегіду (МДА) на 1г наважки [6], вітаміну Е - за реакцією із залізопіридиловим реактивом, каротиноїдів - фотометрією ефірного екстракту ліпідів при ? = 440 нм [7]. Вміст фосфоліпідів визначали гравіметричним методом, який полягає в осадженні фосфоліпідів ацетоном з ліпідного екстракту за Фолчем [8], активність ПР (КФ 1.11.1.7) - фотометрією розчину індигокарміну, який окислюється Н2О2 в присутності ПР [9], активність СОД (КФ 1.15.1.1) оцінювали за ступенем гальмування відновлення нітросинього тетразолію в присутності NАDH і феназинметасульфату [10].
Результати досліджень опрацьовано статистично за критерієм Ст'юдента при Р?0,05 [11].
Результати досліджень та їх обговорення
У свіжозібраному насінні сої протікають процеси післязбирального дозрівання. В цей період для нього характерна підвищена вологість та активність ферментативного комплексу. Обробіток посівного матеріалу препаратом дистинол суттєво вплинув на вологість зібраного зерна. У дослідних варіантах вона була на 5,7-8,0% (відносних) (Р<0,05) нижчою, ніж на контролі, причому суттєвої різниці між дослідними варіантами не встановлено.
Вміст вільних кислот (КЧ) у дослідних варіантах також був достовірно нижчим на 19,1 - 24,3% (рис.2). Ці дані свідчать про те, що передпосівний обробіток насіння сої дистинолом стимулює процеси післязбирального дозрівання вирощеного зерна.
При подальшому зберіганні вологість зерна сої продовжувала знижуватися і найменші показники вологості на кінець зберігання відмічено в зерні сої дослідних варіантів, де використовували передпосівний обробіток дистинолом у концентраціях 0,125% і 0,250%. Зерно цих варіантів мало також достовірно нижчі показники КЧ олії протягом усього періоду зберігання. Отже, передпосівний обробіток насіння сої дистинолом забезпечує високу стійкість вирощеного зерна щодо гідролітичного псування жиру при зберіганні.
Між вологістю зерна сої і КЧ жиру в процесі зберігання спостерігається прямолінійна функціональна залежність (r= - 0,94? - 0,99).
Передпосівний обробіток насіння сої дистинолом суттєво вплинув на олійність вирощеного зерна. Закладене на зберігання зерно дослідних варіантів мало достовірно вищий (на 2,4-9,7% відн.) вміст ліпідів, ніж на контролі. Накопичення ліпідів у насінні сої при зберіганні протікає нерівномірно і на кінець досліду достовірно вищий їх вміст був у зерні, яке виростили з використанням дистинолу в концентраціях 0,125% і 0,250%.
При зберіганні в насінні сої відбуваються вільнорадикальні окислювальні процеси, які, перш за все, протікають в ліпідному комплексі. Ступінь пероксидного окислення ліпідів (ПОЛ) оцінювали за вмістом пероксидів (ПЧ) і кінцевих продуктів ліпопероксидації, що реагують з тіобарбітуровою кислотою (ТБК-активні продукти).
Слід зазначити суттєвий вплив дистинолу на вміст продуктів ПОЛ у вирощеному зерні сої. Зерно дослідних варіантів мало достовірно нижчий, порівняно з контролем, вміст продуктів ліпопероксидації вже на момент закладання на зберігання. Причому, якщо за ПЧ жиру суттєвої різниці між дослідними варіантами не відмічено, то вміст ТБК-активних продуктів був найнижчим у варіантах, де використовували дистинол у концентраціях 0,125% і 0,250%.
ПЧ жиру при зберіганні насіння сої в перші 170 днів досягає максимальних значень, а потім поступово знижується. Використання для передпосівної обробки насіння препарату дистинол у концентрації 0,250% забезпечує отримання зерна з підвищеною стійкістю жиру до переокислення при зберіганні. Коефіцієнт варіації ПЧ жиру в цьому варіанті становить 4,8%, тоді як в контролі він досягає 6,6%.
Динаміка вмісту ТБК-активних продуктів при зберіганні сої однакова для усіх варіантів досліду (рис.5). У перші три місяці зберігання зерна їх рівень різко знижується (у 1,4-1,8 раза), а потім поступово зростає внаслідок вичерпання системи антиоксидантного захисту. Після 320 днів зберігання вміст ТБКАП у зерні дослідних варіантів, де використовували дистинол у концентраціях 0,063-0,250%, був на 6,0-15,9% меншим, ніж на контролі. Коефіцієнт варіації цього показника в контрольному варіанті становив 10,2%, а у варіанті з
Loading...

 
 

Цікаве