WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Багатокомпонентні препарати для підвищення посівної якості насіння деревних порід - Реферат

Багатокомпонентні препарати для підвищення посівної якості насіння деревних порід - Реферат


Реферат на тему:
Багатокомпонентні препарати для підвищення посівної якості насіння деревних порід
У переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні [1], немає препаратів, що містять фізіологічно активні речовини, які впливають на підвищення якості садивного матеріалу лісових порід. Зважаючи на актуальність проблеми інтенсифікації процесів лісорозведення, вивчали вплив застосовуваних для сільськогосподарських культур протруювачів насіння, плівкоутворювачів, а також регуляторів росту рослин (РРР), мікроелементів і комплексних препаратів на енергію проростання і схожість насіння деревних порід та інтенсивність формування кореневої системи при його пророщуванні.
Метою роботи була розробка ефективних багатокомпонентних препаратів для передпосівної обробки насіння лісових деревних культур. У лабораторних умовах визначали оптимальну рецептуру та регламент використання композиційних матеріалів для підвищення життєздатності насіння сосни звичайної, дуба червоного, дуба черешкового, липи дрібнолистої і берези бородавчастої.
В лабораторних умовах вивчали вплив нових синтетичних РРР, протруювачів насіння, плівкоутворювачів, сумішей мікроелементів і комплексних препаратів (РРР + засіб захисту рослин + плівкоутворювач + мікроелементи) на енергію проростання і схожість насіння зазначених деревних порід.
У польових умовах досліджували ефективність використання при вирощуванні сіянців деревних порід РРР ауксино-цитокінінової дії триман-1 [2, 3] із застосуванням мінеральних добрив на основі амонійно-карбонатних сполук (АКС) - вуглеамонійних солей (ВАС) і препаратів ВІДАКС-Н, ВІДАКС-І, ВІДАКС-Ц (ВАС + гумат натрію, івін та цеоліт відповідно [4]). Одержані результати порівнювали з варіантами, де використовували традиційні азотні добрива та загально прийняті способи вирощування садивного матеріалу.
В дослідах використовували такі препарати.
РРР триман-1, ДГ-735, Д-8А, ДГ-032, які є похідними N-оксидпіридину та тетрагідропіридиндіоксиду і характеризуються високою ауксино-цитокініновою активністю. Досліджували дози РРР від 0,5 до 80 г на 1 т насіння, яке обробляли водними розчинами цих препаратів відповідної концентрації. Ефективність нових РРР визначали порівняно з традиційними - нафтилоцтовою кислотою (НОК) та індолілоцтовою кислотою (ІОК), які використовували в концентрації від 0,01 до 0,1 %. Витрата робочого розчину становила у середньому 0,12 л/ кг насіння.
Протруювачі насіння (дивидент, вітавакс, сумі-8, бенлат, фундазол) у дозах 5; 6 і 7 г на 1 кг насіння у вигляді водного розчину з витратою 0,15 л/кг.
Плівкоутворювачі ПБ-1 на основі окисленого талого пеку (100 мг/кг насіння), 2,5%-ний водний розчин натрійкарбоксиметилцелюлози (NaKMЦ), 2,5%-на емульсія полівінілацетату (ПВА), 2,5%-ний водний розчин полівінілового спирту (ПВС), 4%-ні водні розчини ДГ-68 і ДМЕЛ (препарати на основі фосфорилованого крохмалю). Всі розчини плівкоутворювачів використовували з витратою 0,12 л на 1 кг насіння.
Суміші біогенних елементів:
Co + Mn + Fe + Cu + B + Mo у співвідношенні 0,01:1:1:1:1:0,01;
Co + Mn + Fe + Cu + B + Zn у співвідношенні 0,01:1:1:1:1:1;
Co + Mn + Fe + Cu + B у співвідношенні 0,01:1:1:1:1;
Mn + Fe + Cu + B у співвідношенні 1:1:1:1,
де В - у формі борної кислоти, Мо - молібдату амонію, Co, Mn, Fe, Cu сульфатів.
Вивчали дози від 6,25 до 200 і 300 мг/ л робочого розчину кожної суміші біогенних елементів.
Комплексні препарати:
триман-1 + бенлат (дози триману-1: 20, 10 і 5 г/т; бенлату - 5 г/кг);
триман-1 + бенлат + NaKMЦ (триман-1 -: 20, 10 і 5 г/т; бенлат - 5 г/кг; NaKMЦ - 2,5 кг/т);
триман-1 + бенлат + ДГ-68 (триман-1 - : 20, 10 і 5 г/т; бенлат - 5 г/кг; плівкоутворювач ДГ-68 - 4 кг/т);
триман-1 + вітавакс + NaKMЦ (триман-1 - : 20, 10 і 5 г/т; вітавакс - 5 г/кг; NaKMЦ - 2,5 кг/т);
триман-1 + вітавакс + ДГ-68 (триман-1 - : 20, 10 і 5 г/т; вітавакс - 5 г/кг; ДГ-68 - 4 кг/т);
триман-1 + бенлат + суміш мікроелементів Co, Mn, Fe, Cu, Zn (триман-1: 20, 10 і 5 г/т; бенлат - 5 г/кг; кожний мікроелемент 6,25; 200 і 300 мг/л).
Оброблене робочими розчинами препаратів насіння розміщували на зволоженому фільтрувальному папері по 50 штук на чашку. Повторність триразова. Енергію проростання і схожість насіння визначали за ГОСТ 12038-84 [5, 6] при температурі 16, 21 і 26°С.
Результати досліджень. За комплексом показників (енергія проростання і схожість насіння, довжина корінця) оптимальною для пророщування виявилась температура 21оС. Підвищення температури до 26°С, як правило, призводило до зниження енергії проростання (з 92,5 % при 21°С до 70,0 % при 26°С) і пригнічення процесів коренеутворення.
При передпосівному обробітку насіння дивидент у мінімальній дозі 5 г/кг насіння при температурі 16°С дещо знижує енергію проростання (від 85,0 до 60,0 %) і схожості (від 92,5 до 82,5 %); при підвищенні температури негативний вплив його нівелюється, а при температурі 26°С спостерігається значне прискорення росту коренів. Препарати вітавакс і сумі-8 у всіх досліджуваних дозах і при різних температурах помітно пригнічували схожість насіння, процеси росту і розвитку проростку. Бенлат у дозі 7 г/кг при температурі 16°С сприяв підвищенню енергії проростання та схожості насіння, суттєво не впливаючи на розвиток коренів; прискорення росту коренів спостерігалося при підвищенні температури до 26°С після 14-добової інкубації.
Аналіз результатів лабораторних дослідів засвідчив перспективність препаратів дивидент (5 г/кг) і бенлат (7 г/кг) для передпосівного протруювання насіння сосни звичайної.
Плівкоутворювачі при оптимальному регламенті використання утримують на поверхні насіння необхідні для
Loading...

 
 

Цікаве