WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Біологічні особливості фітопатогенного некротрофного гриба Botrytis cinerea Pers - Реферат

Біологічні особливості фітопатогенного некротрофного гриба Botrytis cinerea Pers - Реферат

формувалися всередині конідієносця, який мав нормальний зовнішній вигляд. У цьому випадку мікроконідії залишалися всередині клітин конідієносців.
У працях I. Urbasch [32, 35] описується спосіб утворення мікроконідій на апресоріях B. cinerea.
У наших дослідженнях цей гриб масово продукував мікроконідії in vitro у кулеподібних сумках. Спроби проростити мікроконідії у краплино-рідинному середовищі, а також розчинах сахарози та глюкози успіху не мали.
На нездатність мікроконідій до проростання вказують й інші дослідники [19, 35]. Зокрема, С.Ф. Сидорова [19] висуває припущення, що існування мікроконідій у збудника сірої гнилі є рудиментарним, оскільки досліджувані нею штами втратили статевий процес.
Однак на думку ряду науковців [27, 26], мікроконідії виконують спермаційну функцію у процесі статевого розмноження, що й доведено в лабораторних експериментах.
У наших дослідженнях окрім утворення мікроконідій спостерігалося формування мікросклероціїв B. cinerea. Під час культивування гриба за умов 100 %-ної відносної вологості повітря при зіткненні міцелію із твердою поверхнею утворювалися апресорії, у яких кількість клітин з часом зростала і в кінцевому результаті виникали мікросклероції. Останні були неправильної форми та нездатні до проростання. Подібне явище спостерігали С.Ф. Морочковський та М.Є. Володимирська [2, 14]. Вони називали такі утворенняпсевдосклероціями.
На думку K. Verhoeff [36], апресорії B. cinerea відіграють важливу роль у патологічному процесі. Як вважає І. Urbasch [32], їх утворення стимулюється механічними перешкодами та позитивно корелює із стійкістю рослин. Питання щодо ролі мікросклероціїв у житті гриба та патогенезі хвороби залишається відкритим.
Ще однією маловивченою морфологічною структурою, яку здатний формувати B.cinerea, є хламідоспори [34]. Нами відмічений спосіб утворення хламідоспор грибом B. cinerea (міцеліальний термінальний у вигляді ланцюжків), який у вітчизняній та зарубіжній мікологічній і фітопатологічній літературі не описаний. Отримані у наших дослідженнях хламідоспори проростали з формуванням інфекційних гіф.
Таким чином, дискусійність експериментальних даних щодо біології гриба Botrytis cinerea Pers. не дозволяє повною мірою розкрити процеси закономірності формування окремих структур, їхнього поширення в природних умовах та визначити роль в епідеміології сірої гнилі. Відсутність чітких відомостей щодо значення та частки хламідоспор і сумкоспор у виникненні первинної інфекції унеможливлює ефективно прогнозувати таку небезпечну хворобу як сіра гниль рослин. Відсутність чітких відповідей на ці питання вимагає подальшого вивчення біологічних особливостей патогена в конкретних екологічних умовах.
Список літератури:
1. Ванев С. Сумчатая стадия гриба Botrytis cinerea Pers. в Болгарии // Материалы Первого Международного симпозиума по борьбе с серой гнилью винограда. - Кишенёв: Катря Молдовеняскэ, 1974. - С.158-160.
2. Владимирская М.Е. Серая гниль китайской розы // Бюл. главн. бот. сада. - 1959. - Вып. 35. - С. 101-103.
3. Гойман Э. Инфекционные болезни растений. - М.: И-Л, 1954.- 608 с.
4. Дудка И.А., Вассер С.П. Грибы: справочник миколога и грибника. - К.: Наукова думка, 1987. - 534 с.
5. Дьяков Ю.Т. Жизненные стратегии фитопатогенных грибов и их эволюция // Микология и фитопатология. - 1992. - Т. 26. - Вып. 4. - С. 309-318.
6. Кирик М.М., Піковський М.Й. Формування склероціїв Botrytis cinerea Pers. (Hyphоmycetales) за різних температур // Український ботанічний журнал. - 2002. - Т. 59. - Вип. 3. - С. 299-304.
7. Кирик Н.Н., Пиковский М.И. Вредоносность серой гнили гороха // Микология и фитопатология. - 2002. - Т. 36. - Вып. 2. - С. 59-62.
8. Кириленко Т.С. Микромицеты почв под посевами ячменя и овса // Сб. Микромицеты почв. - К.: Наук. думка, 1984. - С. 47-84.
9. Коченко З.И. Особенности прорастания склероциев Botrytis cinerea Fr. // Микология и фитопатология. - 1972. - Т. 6. - Вып 3. - С. 256-258.
10. Кублицкая М.А., Рябцева Н.А. Биология зимующей стадии гриба Botrytis cinerea Fr. // Микология и фитопатология. - 1970. - Т. 4. - Вып 4. - С. 291-293.
11. Кублицкая М.А., Рябцева Н.А. Разновидности Botrytis cinerea Fr. на винограде // Микология и фитопатология. - 1969. - Т. 3. - Вып 3. - С. 258-260.
12. Кублицкая М.А., Рябцева Н.А. Сумчатая стадия Botrytis cinerea Pers. Fr. на винограде // Микология и фитопатология. - 1968. - Т. 2. - Вып 1. - С. 41-42.
13. Мир растений. В 7 т. / Ред. кол. А.Л. Тахтаджян (гл. ред.) и др. // Т. 2. Грибы / Под ред. М.В. Горленко. - М.: Просвещение, 1991. - 475 с.
14. Морочковский С.Ф. Грибная флора кагатной гнили сахарной свеклы. - М.: Пищепромиздат, 1948. - 214 с.
15. Мюллер Э., Лёффнер В. Микология. - М.: Мир, 1995. - 343 с.
16. Наумов Н.А. Болезни сельскохозяйственных растений. - М.-Л.: Сельхозгиз, 1952. - 664 с.
17. Пантелеймонова Т.И. Опыт фенетического изучения мицелиальных грибов (на примере Botrytis cinerea Pers.: Fr.) // Фенетика природных популяций. - М.: Наука, 1988. - С. 100-111.
18. Рудаков О.Л. Биология и условия паразитизма грибов рода Ботритис. - Фрунзе: Изд-во АН КиргССР, 1959. - 190 с.
19. Сидорова С.Ф. Микроконидии Botrytis cinerea Pers. и их роль в половом процессе // Тр. ВНИИЗР / Биология и сестиматика фитопатогенных грибов. - 1971. - Вып. 29. - Ч. 2. - С. 106-111.
20. Чикин Ю.А., Лихачёв А.Н. Морфологические типы изолятов Botrytis cinerea Pers.: Fr. и гифальное взаимодействие между ними // Микология и фитопатология. - 1997. - Т. 31. - Вып 4. - С. 54-61.
Loading...

 
 

Цікаве