WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Біологічні особливості фітопатогенного некротрофного гриба Botrytis cinerea Pers - Реферат

Біологічні особливості фітопатогенного некротрофного гриба Botrytis cinerea Pers - Реферат


Реферат на тему:
Біологічні особливості фітопатогенного некротрофного гриба Botrytis cinerea Pers
Гриб Botrytis cinerea Pers., склероції, хламідоспори, мікроконідії, апотеції, сіра гниль.
Гриб-космополіт Botrytis cinerea Pers. [13, 15] паразитує на різних рослинах у більшості регіонів світу. За повідомленнями W.R. Jarvis [29], епідемії спричинюваної ним хвороби найчастіше відбуваються на рослинах бобів, льону, гладіолусів, тепличних культур, винограду, салату, цибулі, декоративних культурах, гороху, суниці та тютюну. Патоген є складовою частиною мікобіоти грунтів, на яких вирощуються сільськогосподарські культури [8, 21]. Він значною мірою присутній в грунтах різних континентів та країн: Канади, США, Англії, Швейцарії, Австрії, Китаю, Японії, України та ін. [18]. Загалом, гриб є широко розповсюдженим та небезпечним паразитом-омнівором [3]. В умовах України існує реальна потенційна можливість виникнення епіфітотій внаслідок ураження ним багатьох рослин. Особливо сприйнятливі до збудника хвороби зернобобові культури [7].
Гриб B. cinereа має в життєвому циклі розвитку анаморфу (Botrytis cinerea Pers.) та телеоморфу (Botryotinia fuckeliana (de Bary) Whetz.) [4]. Спочатку він був відомий тільки у формі безстатевого розмноження (за допомогою конідій) та описаний Персооном на початку XIX ст. [30]. Тривалий період існувала думка про те, що B. cinerea є конідіальною стадією Sclerotinia sclerotiorum і між ними існує генетичний зв'язок. Однак J.W. Groves та C.A. Loveland [28] встановили зв'язок між конідіальною стадією B. cinerea та сумчастою Botryotinia fuckliana (de Bary) Whetz. (= Sclerotinia fuckеliana). M.B. Ellis [23] відносить статеву стадію до роду Sclerotinia. H. Whetzel [37], ще в 1945 р., вивчаючи рід Sclerotinia, відніс ряд видів Botrytis, що мають сумчасту стадію, до самостійного роду - Botryotinia.
У своєму циклі розвитку B. cinerea формує ряд життєвих форм - міцелій, спороношення та склероції [17, 20]. Саме у цих формах він у більшості присутній на різних рослинах [30]. За спостереженнями Ю.А. Чікіна та О.М. Ліхачова [20], на уражених тканинах рослин переважає конідіальна стадія гриба, інтенсивність розвитку якої різна. Вона залежить як від виду господаря так і від уражуваного органа. На думку цих авторів, у природних умовах постійне утворення склероціїв відбувається тільки на плодах патисонів, кабачків, бобів, квасолі, люпину вузьколистого та на кошиках соняшнику. На стеблах названих рослин склероції формуються рідше, а на листкових пластинках - дуже рідко. На думку Ю.Т. Дьякова [5], формування склероціїв інтерферує з конідієутворенням. Чим більша кількість талому витрачається на утворення склероціїв, тим менше можливостей залишається для конідій. Мета утворення конідій - експансія гриба в просторі, склероціїв - збереження у часі. В умовах мінімального ризику вимирання популяція зводить до мінімуму склероцієутворення, підсилюючи тим самим формування конідій. Згідно з нашими дослідженнями, кількість склероціальної маси гриба часто регулюється температурним фактором і зростає в умовах зниження температури [6].
Водночас, повідомлення щодо телеоморфи є поодинокими та дискусійними. Про можливість проростання склероціїв із формуванням апотеціїв в умовах України повідомляють М.А. Кубліцька, Н.А. Рябцева та З.І. Коченко [9, 10, 12]. С. Ванев [1] відмічав, що в умовах Болгарії склероції, як правило, проростають з формуванням конідіального спороношення і тільки в рідкісних випадках із утворенням апотеціїв. Формування сумчастої стадії збудника сірої гнилі спостерігали також в умовах США, Італії та Японії [22, 24, 25, 31]. Однак у науковій літературі існує також думка про втрату статевої стадії грибом B. cinerea [16, 18, 19]. Так, О.Л. Рудаков [18] у своїх дослідженнях із пророщуванням склероціїв, проведених в різних умовах, не отримував сумчастого плодоношення. С.Ф. Сидорова [19] в експериментах з ізолятами B. cinerea, виділеними з уражених рослин гречки, теж спостерігала негативний результат - склероції проростали з утворенням конідіального спороношення. У наших багаторічних експериментах також відмічено тільки безстатеве розмноження гриба.
B. cinerea володіє також здатністю формувати такі морфологічні структури як мікроконідії та хламідоспори [19, 35, 33]. Відомості про ці форми збудника у наукових працях відсутні, а питання їхньої ролі в патогенезі не вивчені. Інтенсивність утворення мікроконідій та хламідоспор залежить від різних екологічних факторів, які значною мірою ще не з'ясовані [19, 32, 34].
Наукова інформація щодо способів утворення мікроконідій досить різнобічна. За даними С.Ф. Сидорової [19], всі досліджувані нею штами збудника сірої гнилі гречки, виділені з різних географічних областей, утворювали мікроконідії. Вони були кулевидними, 2-3 мкм у діаметрі, формувалися в спородохіях. Останні складаються із часто септованих гіф, від яких відходять грона розгалуджених конідієносців із загостреними подовженими термінальними клітинами - фіалідами. На них утворюються у великій кількості ланцюжки мікроконідій, які оточені слизистою речовиною.
М.А. Кублицька та Н.А. Рябцева [11] під час вивчення різновидностей B. cinerea з винограду виявили утворення мікроконідій на тих самих гіфах, на яких формуються конідієносці з головками макроконідій, пеніциловидний тип конідіофор зі стеригмами та компактне розміщення округлою масою однорідних, дрібних, кулевидних спор, діаметром близько 2 мкм.
С.Ф. Морочковський [14] спостерігав кулевидні мікроконідії 2,5-3,5 мкм у діаметрі, що утворювалися ланцюжками на подовжених стеригмах. Іноді стеригми
Loading...

 
 

Цікаве