WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Інтенсифікація прийомів з післязбиральної обробки і первинної переробки - Реферат

Інтенсифікація прийомів з післязбиральної обробки і первинної переробки - Реферат


Реферат на тему:
Інтенсифікація прийомів з післязбиральної обробки і первинної переробки
Завданням наших досліджень було визначення пріоритетних заходів з модернізації льонарства, спрямованих на зниження трудомісткості галузі, зменшення втрат льонопродукції, підвищення рентабельності.
Вирішення поставлених завдань здійснювалось шляхом теоретичного узагальнення вміщених у вітчизняній та іноземній літературі результатів досліджень, які стосуються галузі льонарства, і визначення проблем, що постали у зв'язку з переходом народногосподарського комплексу на ринкові умови господарювання, а також проведенням польових, технологічних, виробничих дослідів, лабораторних досліджень за використанням існуючих методів, ДЕСТів, математично-статистичних методів обробки одержаних результатів.
За сучасних умов льонарство може стати конкурентоспроможним разом з іншими галузями сільськогосподарського виробництва у прагненні одержати з кожного гектара 0,8-1 тонни волокна та 0,4-0,6 тонни насіння, різкого зниження енергоємності, високоефективного використання не лише довгого волокна, а й короткого, шляхом його котонізації з метою часткової заміни виробленим лляним котоніном імпортної бавовни та іншого нетрадиційного використання.
Льонарство України, яке упродовж чотирьох останніх десятиліть минулого століття було високо розвинутою галуззю агропромислового комплексу з загальною посівною площею льону-довгунця у 60-70 рр. 225-236 тис. га, у 80-90 рр. - 200-150 тис. га, мало 46 льонозаводів потужністю 130 тис. тонн волокна за рік, нині занепало. Посівні площі скоротилися у 8 разів, багато льонозаводів розформовано, частина з них працює, але не на повну потужність через нестачу сировини. Головними причинами руйнації галузі є звуження ринків збуту продукції, висока трудомісткість та енергоємність технології збирання і післязбиральної обробки врожаю за постійного підвищення цін на енергоносії і техніку.
Дослідження різних сортів льону-довгунця, зокрема за тривалістю вегетаційного періоду, свідчать про те, що в Україні є сорти, які, за належної технології вирощування, забезпечують конкурентоспроможність галузі льонарства в сучасних умовах господарювання. Таким є новий перспективний сорт Вручий, у якого вміст волокна в тресті коливається в різні роки від 29 до 36 %, проти 20-30 %, що мають сорти Зоря 87, Український 3, Синільга, Український ранній та Томський 16. Завдяки високому вмісту волокна в стеблах він забезпечує максимальну продуктивність льонопереробних агрегатів і характеризується найвищим номером льонотрести.
Кінцевим результатом вирощування і переробки продукції льону-довгунця є отримання високосортних лляних тканин. Високі показники добротності пряжі, такі як гнучкість, міцність і тонина чесаного волокна мав сорт Зоря 87. Вони й забезпечили дещо вищий показник розрахункової добротності пряжі з цього сорту в середньому за роки досліджень - 15,0 км. У сортів Вручий та Український 3 цей показник був нижчий, але ці сорти набагато врожайніші за довгим волокном, з якого й виробляються високосортні тканини. Так, сорт Зоря 87 забезпечив урожайність довгого волокна за роки досліджень і 0,42 тонни з гектара, а сорти Український 3 та Вручий відповідно - 0,58 і 0,72 тонни з гектара.
Варто відзначити, що за добротності пряжі 14-15 км вона придатна для виробництва високоякісних тканин, з яких виготовляється жіночий та чоловічий одяг.
Найбільш трудо- і енергомісткими у льонарстві є процеси збирання і особливо, післязбиральної обробки врожаю. На них припадає понад 80 % усіх затрат у галузі. Комбайнова технологія збирання льону-довгунця, яка нині застосовується в усіх льоносіючих господарствах України, дозволяє за один робочий прохід машини виконати операції вибирання стеблостою, обчісування насіннєвих коробочок і розстилання соломи у стрічки для перетворення її в тресту та скоротити затрати на збиранні більш як у два рази. Водночас вона створила проблему сушіння льоновороху. Так, при вибиранні стеблостою льонобралками коробочки висихають на стеблах, а при комбайновому збиранні вони одразу обчісуються.
За результатами наших досліджень при збиранні врожаю комбайнами в жовтій стиглості у льоноворосі міститься: коробочок - 46 %, частин стебел й коробочок, що не обчесалися - 23, вільного насіння - 16, листочків та інших дрібних частинок - 5 %.
Абсолютна вологість бур'янів становить 120 %, листочків з дрібними домішками - 39, частин стебел - 23, коробочок і вільного насіння - 22-23 %.
За сушіння такого вороху на типових льоносушарках на 1 кг висушеного насіння витрачають до 1 кг дизельного пального.
Нами обґрунтовано та створено оптимальну дослідну модель геліоколектора, а також виготовлено модель фільтра для зневоложення повітря з використанням гелікагеля, як адсорбента вологи. Випробування засвідчили, що геліоколектор здатний підігрівати повітря за ясної сонячної погоди до потрібної для сушіння льоновороху температури (40-45°С). Отже, сушіння за допомогою геліоколектора можна здійснювати у сонячну погоду, а в похмуру зневоложувати фільтром, заповненим гелікагелем.
З огляду на високу вартість дизпалива, яке використовується для нагрівання повітря, як теплоносія, нами вивчалися спрощені способи сушіння льоновороху, зокрема, на асфальтовому майданчику без накривання і з накриванням поліетиленовою плівкою на ніч і в непогоду порівняно з сушінням у сушарці при температурі теплоносія 45°С.
Найвищі показники якості насіння забезпечує сушіння насіннєвого вороху в сушарці. Залежно від фази стиглості його схожість становить від 96 до 99 %. За умов сушіння вороху під відкритим небом на сірому асфальтованому майданчику схожість коливається залежно від погодних умов у межах 88-95%. Накривання вороху поліетиленовою плівкою в непогоду і на ніч забезпечує схожість насіння в межах 94-97% і дозволяє у 1,5 рази прискорити процес сушіння. Цей спосіб досить простий, малоенергоємний і забезпечує зберігання схожості насіння практично на такому ж рівні, як і при сушінні в сушарці за допомогою продування підігрітим до 45°С повітрям.
У наших дослідах насіння більше уражувалось поліспорозом, бактеріозом і грибами-сапрофітами (табл.1).
1. Ураженість насіння хворобами залежно
від способів сушіння вороху, % (середнє за 1999-2001 рр.)
Спосіб сушіння Ураженість хворобами
поліспорозом бактеріозом антракнозом фузаріозом грибами сапрофітами Загальна ураженість
Під відкритим небом 3,2 6,2 1,3 0,9 9,6 21,2
Під відкритим небом з накриванням плівкою 2,4 3,7 1,0 0,5 6,0 13,6
У сушарці 1,7 2,4 0,3 0,2 2,3 6,9
Отже, накривання вороху поліетиленовою плівкою в непогоду й на ніч зменшувало ураженість на 7,6 %, порівняно з насінням, що сушилося під відкритим небом.
Протягом двох останніх десятиліть нами проведено численні дослідження строків і способів збирання льону. Установлено, що найкращим строком збирання є жовта стиглість, коли на рослинах є половина коробочок жовтих з жовтим сирим насінням, а решта - жовто-зеленихй бурих. У перших насіння блідо-зелене з жовтим носиком, а в бурих - сухе світло-коричневе. Врожайність волокна і насіння дещо нижча за збирання в ранній жовтій стиглості, але якість волокнистої продукції - вища. Збирання в фазі повної стиглості і особливо при перестої призводить до помітного зниження якості як насіння,
Loading...

 
 

Цікаве