WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Фізіолого-генетичні проблеми селекції рослин у зв’язку з глобальними змінами клімату - Курсова робота

Фізіолого-генетичні проблеми селекції рослин у зв’язку з глобальними змінами клімату - Курсова робота

належать сорти озимої пшениці Подолянка, Смуглянка, Богдана та інші, які забезпечили отримання в державному сортовипробуванні рекордних урожаїв зерна - 100,0- 124,1 ц/га.
ТАБЛИЦЯ 4.
Фізіологічні показники стану сортів озимої пшениці з різною ФПЧ у жорстких умовах зимівлі 2002/2003 pp. (стан на 11.01.2003) [7]
Сорт % живих рослин
Кущіння, шт. Вміст цукрів у вузлі кущіння, % ФПЧ
Ульянівка 100 2,8 31,6 Надчутлива
Альбідум 114 100 2,8 30,8 "
Лузанівка одеська 81,8 2,2 23,6 Слабкочутлива
Альбатрос одеський 69,7 2,2 19,1 "
Одеська 162 49,3 2,3 14,3 "
Обрій 0 2,3 8,6 "
HIP0,05 8,9 0,2 2,1 -
Сучасний сорт озимої пшениці має бути орієнтований не тільки на певний рівень технологічного забезпечення, а й на те, щоб його основні параметри адаптивності відповідали широкому спектру чинників навко-лишнього середовища конкретної зони вирощування. Складність проведення досліджень і пошуку шляхів підвищення фізіологічної стійкості озимої пшениці до дії стресорів зумовлена значною кількістю фізіолого-біохімічних адаптивних реакцій, за рахунок яких досягається бажаний рівень стійкості.
Якщо певні фізіологічні ознаки, що підвищують стійкість рослин до дії несприятливих чинників, корелюють з урожайністю, проведення добору саме за ними, а не за врожайністю може бути ефективнішим, принаймні у перших поколіннях. Деякі ознаки можуть бути важкими для визначення у великих повторностях, проте це має спонукати фізіологів і селекціонерів до розробки швидких та ефективних шляхів добору за корисними фізіологічними показниками.
ВИСНОВОК
Отже, різкі зміни клімату в несприятливий для вирощування рослин бік потребують прискорення темпів селекції, її методологічної перебудови та інструментального оснащення. Зростає необхідність у кліматичних камерах, селекційних теплицях, збільшенні числа пунктів екологічного випробування. Необхідність застосування умов штучного клімату, складність вивчення метаболізму в процесі загартування стали, ймовірно, однією з причин не просто недостатньої кількості досліджень у цьому напрямі, а й практично повного їх припинення в Україні останнім часом. На жаль, багато питань залишилося поза увагою, тоді як сучасна селекція на створення високоадаптивних сортів за умов глобальних змін клімату вкрай потребує проведення таких експериментів. Все це призводить до збільшення вартості селекційного процесу, зростання собівартості сортів.
Головним напрямом вітчизняної селекції має стати створення сортів, стійких до несприятливих умов довкілля (посухи, холоду, хвороб тощо). Це може призвести до зниження темпів створення сортів із високим генетичним потенціалом продуктивності, оскільки поєднувати ці ознаки в одному сорті можливо, але надзвичайно складно. На нашу думку, класичні методи селекції у вирішенні цих завдань не вичерпали своїх можливостей і надалі будуть ефективними. Велике значення матимуть подальший пошук і використання нової генетичної плазми, методів гетерозисної селекції, спонтанного й індукованого мутагенезу.
Поряд з цим революційна роль у генетичному поліпшенні рослин належить генній інженерії, що приведе до створення трансгенних сортів із принципово новими ознаками. Вчені США вже виділили стресові гени морозостійкості, посухостійкості, тривалості вегетаційного періоду та інші, що дасть змогу перевести всю селекцію на стресову основу, створити ультраранньоспілі сорти, стійкі до холоду й посухи, кардинально змінити технологію та ареал вирощування багатьох культур, збирати в помірних широтах по два врожаї за рік, зменшити посівні площі, матеріальні витрати, собівартість продукції. На думку фахівців, сільське господарство країн, які з тих чи інших причин не перейдуть на вирощування трансгенних сортів,, стане збитковим [5]. На превеликий жаль, в Україні не фінансуються такі дослідження, що вже призвело до катастрофічного відставання в нашій країні робіт зі створення трансгенних сортів рослин.
Фізіологія рослин нарівні з генетикою належить до базової біологічної науки, яка забезпечує теоретичні основи селекції. Фізіологічний підхід сприяє глибшому розумінню продукційного процесу польових культур у змінних умовах навколишнього середовища, і звідси - глибшому усвідомленню головних чинників, які впливають на врожай. Слід також турбуватися про розширення колекцій генетичної плазми і розробку шляхів поліпшення оцінки популяцій за певними фізіологічними показниками. Як і практична селекція, розробка фізіологічних і генетичних підходів, що сприятимуть вирішенню продовольчої проблеми в Україні у зв'язку з очікуваними змінами клімату, потребує великих довготермінових інвестицій.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Гуляев Б.И. Фотосинтез и продуктивность растений:проблемы, достижения, перспективы исследований // Физиология и биохимия культ, растений. - 1996. - 28, № 1-2. - С. 15-35.
2. Литвиненко Л.А. Селекция сортов озимой мягкой пшеницы интенсивного типа на повышение адаптивного потенциала // Пути и методы повышения стабильности урожая озимой пшеницы в степи УССР. - Одесса: ВСГИ, 1989. - С. 17-26.
3. Лыфенко С.Ф. Полукарликовые сорта озимой пшеницы. - Киев: Урожай, 1987. - 192 с.
4. Ляшок А.К., Феоктистов П.О. Фізіологічні аспекти адаптації пшениці та ячменю до посухи та жари // Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть. - К.: Вид-во Укр. фітосоц. центру. - 2001. - 2. - С 141 - 145.
5. Моргун В.В. Проблемы генетики и селекции растений в Украине на рубеже тысячелетий // Физиология и биохимия культ, растений. - 2001. - 33, № 5. - С. 452-455.
6. Моргун В.В., Логвиненко В.Ф., Улич ЛИ., Кравец B.C. Зимо- и морозостойкость современных сортов озимой пшеницы // Там же. - 2000. - 32, № 4. - С. 255-260.
7. Моргун ВВ., Ляшок А.К., Григорюк І.П. Сучасний стан проблеми терморезистентності озимої пшениці у зв'язку з глобальними змінами клімату // Там само. - 2003. - 35, № 6. - С 463-493.
8. Полтарев ЕМ. Физиологические особенности зимостойкости озимых интенсивных пшениц // Повышение продуктивности и устойчивости производства зерна озимой пшеницы в СССР. - Мироновка, Б.и., 1989. - С. 139-147.
9. Стасик 0.0. Взаємодія електронного транспорту і вуглецевого метаболізму, лімітуючі фактори фотосинтезу та роль фотодихання в реакції фотосинтетичного апарату на високотемпературний стрес // Регуляція фотосинтезу і продуктивність рослин: фізіологічні та екологічні аспекти. - К.: Фітосоціоцентр, 2006. - С 131 -163.
10. Стасик О.О., Соколовская О.Г., Гуляев Б.И. Фотодыхание - необходимый компонент устойчивости фотосинтетического аппарата пшеницы к действию повышенной температуры // Доп. НАН України. - 2003. - № 8. - С. 170-174.
11. Трегобчук В., Прадхн В. Аграрна сфера: модель сталого розвитку // Вісн. НАН України. - 2004. - № 9. - С. 8 - 16.
12. Шадчина Т.М., Стороженко В.А., Лихолат Д.А. Влияние почвенной засухи и засоления на фотосинтез и параметры индукции флуоресценции листьев яровой пшеницы // Физиология и биохимия культ, растений. - 2004. - 36, № 6. - С. 520-527.
13. Adams T.R., Anderson Р.С., Dairies R.J. e> at. Transgenic maize with increased mannitol contents // US Patent 578709, 1998.
14. Calderini D.F., Dreccer M.F., Slafer G.A. Genetic improvement in wheat yield and associated traits: a re-examination of previous results and the latest trends // Plant Breeding. - 1995. - 114. - P. 108-112.
Loading...

 
 

Цікаве