WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Фізіолого-генетичні проблеми селекції рослин у зв’язку з глобальними змінами клімату - Курсова робота

Фізіолого-генетичні проблеми селекції рослин у зв’язку з глобальними змінами клімату - Курсова робота

%.
ТАБЛИЦЯ 2.
Частка поглиненої фотосинтетичним апаратом пшениці світлової енергії (відн. од), яка розсіюється у вигляді тепла (D), та її компоненти, пов'язані з роботою регуляторних механізмів (Dreg), конформаційними змінами (Dcon) та довготривалим фотоінгібуванням (Dpi)
Дата Варіант Вологість ґрунту, % ПВ D Dreg Dcjn Dpi
19.06.2004 К 60 0,487 + 0,027 0,146 ± 0,042 0,165 ± 0,004 0,176 ± 0,037
З 60 0,578 ± 0,021 0,219 ± 0,022 0,116 ± 0,006 0,243 ± 0,030
П 36 0,574 ± 0,033 0,185 ± 0,035 0,176 ± 0,029 0,213 ± 0,042
21 06.2005 К 60 0,521 ± 0,008 0,187 ± 0,009 0,132 + 0,002 0,202 ± 0,014
-N 60 0,680 ± 0,017 0,277 ± 0,038 0,146 ± 0,004 0,257 ± 0,013
З 60 0,525 + 0,014 0,157 ±0,023 0,138 ± 0,007 0,230 ± 0,016
П 14 0,721 ± 0,013 0,269 ± 0,023 0,115 ± 0,004 0,337 ± 0,015
29.06.2005 К 60 0,588 ± 0,006 0,214 ± 0,007 0,129 ± 0,003 0,245 ± 0,009
-N 60 0,836 ± 0,016 0,335 ± 0,024 0,137 ± 0,003 0,364 ± 0,022
З 60 0,693 ± 0,021 0,269 ± 0,029 0,128 ± 0,008 0,296 ± 0,027
П 35 0,770 + 0,010 0,316 ±0,010 0,111 ± 0,005 0,343 ± 0,015
ТАБЛИЦЯ 3.
Частка поглиненої ФС II світлової енергії, реалізованої у фотохімічному каналі на електронний транспорті (Фр х qP), ma параметри газообміну листків пшениці за стресових умов
Дата Варі-ант Воло
гість ґрунту,
% пв
По-
суха, діб Фр х qР Інтенсивність фотосинтезу
Листковий о пір СО2
Мезофільний
опір СО2
в іди. од. 0,698 % контролю
100 мг СО2/(дм2 . год) %
контролю с/см %
контролю с/см %
контролю
17.06 К 60 12,96 ±0,69 100 0,48 ± 0,11 100 16,76 ±0,40 100
3 60 - 0,689 99 13,56 ±0,72 105 0,69 ± 0,05 160 14,94 ±0,84 89
П 41 ± 1 3 0,647 93 11,34 ±0,35 88 2,31 + 0,29 537 15,78 ± 1,16 94
3 +П 42 ± 2 3 0,673 96 11,24 ±0,13 87 2,34 + 0,42 547 19,35 ±2,08 115
НІР0,05 - - 0,007 - 2,10 - 1,00 - 5,03 -
20.06 К 60 _ 0,686 100 20,62 ± 1,88 100 0,60 + 0,09 100 9,34 + 0,88 100
3 60 - 0,686 100 15,92 ±0,52 77 0,79 + 0,10 114 12,31 +0,86 132
П 39 ± 2 6 0,596 87 8,45 ± 0,44 41 7,37 + 1,02 1228 19,73 ±0,58 211
3 + П 40 + 2 6 0,627 91 8,82 ± 0,61 40 8,84 + 0,37 1473 13,97 ± 1,03 150
HIP0,05 - - 0,020 - 4,10 - 2,14 - 3,35
2.2. Вплив селекції на комплексну стійкість
Селекція на комплексну стійкість є найважливішою частиною теоретичних основ добору і створення вихідного матеріалу. Це особливо актуально в умовах глобальних змін клімату, коли на рослинний організм діє комплекс температурних і водних стресорів. За останні роки в Україні помітно почастішали морозні зими та посухи навіть у Поліссі.
Тому незважаючи на глобальне потепління посилення контрастності погодних умов в Україні виводить у ряд першочергових завдань селекцію на морозо- і зимостійкість, свідченням чого є минула зима. У січні 2006 р. температура знижувалася до -26,5...-36,5 °С (у Київській, Луганській областях) за незначного снігового покриву, або й за його відсутності. Lie призвело до загибелі 30 % посівів озимих, що становить близько 2,0 млн га, особливо в Донецькій, Луганській, Сумській, Миколаївській, Дніпро-петровській, Кіровоградській, Одеській, Херсонській областях.
З ідентифікацією генів, що контролюють морозостійкість, та вста-новленням маркерів можна вирішити багато проблем селекції в цьому напрямі як за польових, так і за контрольованих умов. Проте кінцевою оцінкою зимостійкості сортів залишатимуться польові випробування.
Незважаючи на значні успіхи селекції озимих культур більшість су-часних сортів пшениці недостатньо стійкі до несприятливих умов зимівлі [6]. У результаті в окремі роки посіви озимих, особливо з порушеною технологією вирощування, гинуть на великих площах, що завдає значних економічних збитків народному господарству. Однією з причин погіршення зимостійкості інтенсивних сортів пшениці є втрата ними високої фотоперіодичної чутливості (ФПЧ). Перспективний шлях підвищення адаптивних можливостей сорту - спрямований добір генотипів у процесі селекції з певною ФПЧ з урахуванням змін кліматичних умов конкретного регіону [7]. Теоретично сучасні сорти завдяки слабкій ФПЧ набагато раніше відновлюють весняну вегетацію і продуктивніше використовують запаси весняної вологи у ґрунті [4]. На жаль, це безперечно правильне положення не доведене експериментально. Через домінування низької ФПЧ та її зв'язок з високою потенційною продуктивністю селекшонери добирають найпродуктивніші форми і стихійно бракують рослини з високою ФПЧ. Вся складність проблеми полягає в тому, що чим більшою мірою селекційна форма реагує на скорочення дня, тим вона морозостійкіша. Детальні дослідження спадковості на лініях однієї гібридної комбінації продуктивних і адаптивних реакцій на високі та низькі мінусові температури у зв'язку з ФПЧ практично не проводились. Тому це треба вважати актуальною проблемою, вирішення якої надзвичайно важливе в умовах настання жорстких кліматичних умов. Екстенсивні сорти з високою ФПЧ не завжди мають перевагу над інтенсивними за морозостійкістю, проте в жорстких кліматичних умовах зимівлі перевага за зимостійкістю у них помітновища (табл. 4). Отже, потрібно інтенсифікувати фізіологічні дослідження в напрямі визначення частки внеску ФПЧ у загальний рівень продукційного процесу і стійкості рослин до температурного стресу та дефіциту вологи.
Створення форм із великою потребою в тривалому яровизаційному періоді й високою ФПЧ - це ефективний шлях забезпечення стабільних урожаїв у сільськогосподарському виробництві. З урахуванням наявності певної негативної кореляції між необхідним високим ступенем зимостійкості та продуктивністю в посушливих умовах підвищення загальної стійкості рослин є невід'ємною частиною стабілізації врожаїв зерна озимих культур [7].
2.3. Пошук шляхів підвищення фізіологічної стійкості рослин до різних стресових чинників.
Складність створення сортів пшениці для кліматичних умов України полягає в тому, що в одному генотипі в ідеалі треба поєднати на високому рівні морозостійкість, ФПЧ, потребу в яровизації і продуктивність, проте кількість комплексних досліджень такого спрямування вкрай обмежена. Наявність негативних кореляцій між морозостійкістю і продуктивністю [2, '8], високою потребою в тривалій яровизації і продуктивністю [3] не є підставою для скорочення робіт у цьому напрямі, а навпаки, передбачає інтенсифікацію фундаментальних фізіологічних, біохімічних та генетичних досліджень, серед яких одне з головних місць належить питанням, пов'язаним з особливостями загартування рослин.
Безсумнівно, що сучасний стан технології вирощування озимих культур в Україні на фоні глобальних змін клімату неспроможний забезпечити рослинам озимої пшениці високий рівень формування стійкості до пошкоджувальних низьких і високих температур та ґрунтової посухи. На жаль, значні порушення у системі волого-енергозберігаючих адаптивних технологій вирощування озимої пшениці (зниження рівня внесення добрив, забур'яненість посівів, порушення строків виконання агротехнічних робіт) ставлять створення й використання екологічно пластичних адаптивних сортів для України на одне з чільних місць. Варто зазначити, що селекційні центри України добились вагомих успіхів у створенні високоадаптованих сортів і гібридів різних сільськогосподарських культур універсального використання. До таких сортів, створених в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України,
Loading...

 
 

Цікаве