WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Освітні завдання природознавства, формування наукового світогляду - Реферат

Освітні завдання природознавства, формування наукового світогляду - Реферат


Реферат на тему:
Освітні завдання природознавства, формування наукового світогляду
Освітні завдання природознавства
Природознавство як навчальний предмет має великі можливості для навчання і виховання школярів.
Освітні завдання визначені змістом нової програми по природознавству у світлі вимог концепції національної школи України.
Учні початкових класів одержують елементарні дані про живу і неживу природу, знайомляться з деякими виробництвами та працею людей своєї області (краю), району, міста, села. В зміст природничої освіти і виховання входить безпосереднє вивчення дітьми об'єктів природи шляхом проведення спостереження, постановки дослідів з рослинами і тваринами, означення школярів з трудовою діяльністю людини, а також практична участь школярів у праці.
Природничий матеріал вивчається учнями уже починаючи з 1 класу. При ознайомленні школярів з навколишнім світом накопичуються і формуються знання про різноманітність предметів неживої і живої природи, їх змінах.
У ІІ класі природничі знання розширюються, об'єкти природи вивчаються у зв'язку з сезонними змінами, тому з багатьма явищами в природі учні знайомляться по порам року. Наприклад, вивчаються рослини в різні пори року. Особливе місце тут приділяється спостереженням за змінами в житті рослин восени, зимою, весною.
Програма по природознавству в ІІ (ІІІ) - ІІІ(ІV) класах являється прямим продовженням і розвитком раніше одержаних знань, які являються основою для засвоєння природничонаукових дисциплін в наступних класах. Тому зміст курсу природознавства включає в себе елементи різних наук про рослини, тварини, людини, знання про поверхню Землі, її надра, ґрунти, погоди, клімату і інше.
Природничі знання учнів одержують з різних джерел (природа, підручники, науково-популярна література, повідомлення вчителя, батьків, періодична преса, кіно, радіо, телебачення і т.д.). Такий широкий діапазон одержання інформації дозволяє найбільш успішно вирішувати навчально-виховне заняття. Освітні і виховні завдання вирішуються комплексно. В єдності з навчанням здійснюється все стороннє виховання: воно включає в себе формування у школярів наукового світогляду, патріотичного. Екологічного. Естетичного, санітарно-гігієнічного виховання. Завдання всестороннього виховання: привити школярам навики культури праці і любові до людей праці, познайомити з річними процесіями і на цій основі проводити профорієнтаційну роботу.
Формування наукового світогляду.
Важливо, щоб викладання природничих дисциплін виробляло наукові погляди, вміння правильно пояснювати явища природи. Засади наукового світогляду закладаються в учнів початкових класів і велика роль відводиться вчителю. Якими б повноцінними знання не були, не можна покладати надію, що вони спрацюють автоматично. Успішне формування наукового світогляду можливе при умові додержання вчителем певної системи в своїй роботі, її безперервності і послідовності. Від учителя вимагається не окремі приклади і факти виховного значення, а побудова всього процесу навчання так, щоб навчальний матеріал по суті розкривався з ідейних позицій діалектики. Слід навчити дітей користуватися набулими знаннями для правильної оцінки подій, фактів навколишньої діяльності.
Формування наукового світогляду передбачає: сприймати природу не як окремі предмети і явища, а як єдине ціле, де всі предмети і явища перебувають у взаємозв'язку і взаємообумовлені.
Наприклад:
а) рослини живляться за рахунок неживої природи, їм потрібна вода, світло. Тепло, повітря, поживні речовини, в той же час їх розвиток залежить від інших рослин. (бур'янів) жв.інд. людини;
б) життя на землі залежить від Сонця. Про існування цього зв'язку пояснюється коли вчитель пояснює причину зміну "день-ніч", виявлення особливості пір року.
Невід'ємною складовою частиною програмних вимог є вдосконалювати с-ми народної освіти.
Школа повинна ростити, навчати, виховувати молоде покоління з врахуванням суспільних вимог.
Школа повинна забезпечити глибокі і міцні знання основ наук, на що спрямовує концепція школи (всею.ігарм.розв.особ.вироб. переконань,наук. світогляду)
У розв'язуванні цих вимог належить сис-мі біол..і геогр..дисциплін що вивчаються в школі, складовою частиною якої є природознавство. Вивч.прир.дає можл. розв'язати осв.і вих..з-ня.
Осв.з-ня: 1.розш.вл.зн-ня про природу і звємозв'язати, озер.наук.підх.до вивч.пр., вих..любов до рідної країни.
Мета: комплексне піжн.-на пр. і с-ва.
Спец.курсу: узаг., комплексність, конкретність.
Озер.учнів - це ств.чіткі уявл.навчити узаг.в поняттях, осм.законом. зв'язки між явищами, вироб.практ.уміння і навики.
Отже, в поч..кл.учні здоб.знання не розр., а об'єдн.спільною ідеєю - ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи.
Формув.наук.світогляду.
Конц.шк.націлює: важливо, щоб викладання суспільнознавчих і пр. наук.дисциплін виробляло наукові погляди, вміння правильного пояснювати явища природи і с-ва.
Тому потрібний діалектичний підхід до вивчення кожн.дисц., тобто розглядати кожне явище у зв'язках і опосередкуваннях, в розвитку. Тому в програмах повинно це врахов., не тільки на основі наук. світогляду, але й на осн.діал.мат-р.
В початкових класах закладаються основні засади світогляду і вчителю відводиться велика роль.
Не можна розраховувати на те, що якими б повними знання не були спрацюють "автоматично" в плані формування наукового світогляду.
Тому вч. В своїй р-ті повинен додержуватись повної системи р-ти без перерв.і послід., щоб це не були окремі криклади і факти вих..знач., а щоб розк-ся з попцій діал..матер.
Слід нав.кор. набутими знаннями для прав.оцінки кад.фактів навк.д-ті.
Формування в учнів діал..мотер.світогляду передбачає
1.спр.ппрпрп як єдине ціле, де все перед.упевному взаєм., взамєомобумовл.інерух.
2.пр.розгл.не в стані спокою, а встані безпер.руху, і розв.
3.Закр.поняття про матер.пр. і нищ, які розв. за законами природи.
При ф-ні мат.св.необх.такі умови (добір найв.факт.матер.для вих..наук.св. 2) застос.різних форм і методів р-ти, які спр.на розррр. зв'язків 3) стр.ситуацій, коли вдітей вин.інтелес.до пр. емоц.ставл. 4) врахув.тверд.особи, жит.досвіду. 5) системне залуч. в суп.-кор.р-ті, внаслідок щоб навчити розкривати зв'язки між окремими складовими елементами погоди, погодою та поведінкою тварин доцільно перевірити достовірність народних прикмет і пояснити їх.
2. Навчання учнів розглядати природу не в стані спокою і нерухомості, а в стані безперервного руху і розвиток (Ідея безперервності руху і зміни в природі розкривається у процесі всього курсу природознавства: вода переходить з одного стану в інший; рослинний і тваринний розвиток, утворення різних форм рельєфу суші, ярів внаслідок дії води, вітру, руйнування гори,
Loading...

 
 

Цікаве