WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Розвиток селекції озимої пшениці у контексті міжнародного співробітництва - Реферат

Розвиток селекції озимої пшениці у контексті міжнародного співробітництва - Реферат

високопродуктивних сортів та розробку їхньої сортової агротехніки.
Співробітництво сприяло прискоренню розвитку селекції пшениці і внесло значний вклад у сільське господарство СРСР і ЧССР. У результаті проведеної роботи в ЧССР був районований сорт Миронівська 808. Завдяки розробленій у НДІЗК Кромержиж сортовій технології вирощування, що включала обробку рослин інгібітором росту, цей сорт одержав широке поширення в ЧССР. Він займав у середньому за період з 1968 по 1983 рр. більш 30 % посівних площ озимої пшениці, у цілому це склало більше 7 млн. гектарів.
Академік В.М. Ремесло широко пропагував і впроваджував технологію вирощування сорту Миронівська 808, розроблену в Чехословаччині, що дозволило значно розширити посівні площі й підвищити врожайність цього сорту в СРСР.
Протягом 5 років співробітництва було створено 8 нових сортів на базі радянських, у 6 з них як батьківські форми були використані сорти миронівської селекції. У 1976 р. був районований сорт Славія (Безоста І х Миронівська 808), у 1979 р. Гела (Муасон х Миронівська 808), Юна (Н141/62 х Миронівська ювілейна), Мирела (Миронівська 808 х Стелла) і в 1980 р. Вала (Муасон х Миронівська 808) і Аміка; (Аврора х Миронівська 808). Сорти Славія, Юна, Вала й Аміка були придатні насамперед для інтенсивних умов зони бурякового виробництва, тоді як Гела і Мирела для зони картоплярства.
Сорти, виведені в НДІЗК Кромержиж, займали майже половину (46 %) посівних площ озимої пшениці в ЧССР. Вони підвищили середній врожай пшениці по країні на 5,8 ц/га.
Оцінюючи внесок співробітництва у розвиток сільського господарства ЧССР та СРСР, директор НДІЗК Кромержиж доктор сільськогосподарських наук Я. Лекеш констатував, що воно було корисним для обох країн, тому що "дало можливість ефективніше і швидше використовувати цінний вихідний матеріал, нові сорти, селекційні методи і технології, що безпосередньо відбилося на рівні селекції і врожайності озимої пшениці і ярого ячменю. Були також розкриті недоліки і проблеми, що виникли в процесі спільної роботи. Результати екологічних дослідів показали, що високий генетичний потенціал продуктивності чехословацьких сортів (близько 90-100 ц/га) не може цілком проявитися в грунтово-кліматичних умовах сухих областей України, особливо при їхньому вирощуванні за екстенсивними технологіями. Це було головною причиною того, що ряд видатних чехословацьких сортів не знайшли широкого застосування в СРСР" [8].
Співробітництво із селекції пшениці між Угорщиною та СРСР (Україна та РРФСР) налічує багато років. Із літературних джерел відомо, що з середини ХІХ століття у південній степовій зоні теперішньої України великий вплив на культуру озимої пшениці мали придунайські місцеві сорти, особливо Тейська та Банатка [9] . Вони були вивезені з Угорщини та отримали широке розповсюдження в Україні, півдні Росії, на Кубані та навіть в Грузії. Відбір з Банатки мав великий вплив на весь подальший хід селекційної роботи в СРСР, оскільки виведені з неї сорти були виключно цінним вихідним матеріалом для гібридизації.
Банатка була найбільш урожайною на Миронівській станції, де стала родоначальником знаменитого сорту Українка. Угорський сорт присутній в генеалогії таких шедеврів селекції пшениці як Безоста 1, Кавказ та Миронівська ювілейна. Таким чином, Банатка стала предком радянських сортів, які майже через півстоліття після її появи в СРСР (Україна, РРФСР) відродили зернове виробництво на її батьківщині Угорщині, займаючи там довгий час великі посівні площі. Завдяки високим господарсько-біологічним властивостям миронівські сорти - Миронівська 808 та Миронівська ювілейна стали надзвичайно цінним генетичним джерелом для селекції високопродуктивних інтенсивних сортів в Угорщині. З використанням миронівських сортів для схрещування було створено багато перспективних ліній, а за їх участю виведено 10 районованих сортів.
Висновки. Таким чином, в результаті проведеного дослідження з'ясовано, що міжнародне науково-виробниче співробітництво Миронівського інституту пшениці, ініційоване та широко розвинуте академіком В.М. Ремеслом, було і є корисним для всіх країн-партнерів співпраці, оскільки дало можливість ефективніше використовувати надбання у галузі сільськогосподарського виробництва різних країн.
Науково-дослідній міжнародній співпраці передувало широке застосування аграріями закордонних країн миронівських сортів озимої пшениці у виробництві, вони привернули до себе увагу високою врожайністю, зимостійкістю та якістю зерна. Впровадження створених В.М. Ремеслом сортів озимої пшениці Миронівська 808, Миронівська ювілейна, Іллічівка та інших дало можливість різко збільшити виробництво високоякісного зерна у країнах, що співробітничають, сприяло щорічному його росту та дозволило зменшити імпорт сильних пшениць. Висока пластичність миронівських сортів, особливо Миронівської 808, значно розширила межі вирощування озимої пшениці у зарубіжних країнах, просунувши її у важкодоступні райони. Були створені нові сорти інтенсивного типу з потужним розвитком продуктивних органів і високою продуктивною кущистістю, вимогливі до умов вирощування. Миронівські пшениці вирощувалися, крім згаданих Німеччини, Чехословаччини, Угорщини, Болгарії, Польщі ще й у Румунії, Фінляндії та інших країнах. На межі 70-80-х років вони займали близько 11 % площ на земній кулі, які засівалися озимою пшеницею. У деяких із зазначених країн миронівські сорти, або їх нащадки, продовжують вирощуватись і нині, але в меншому об'ємі.
Розвиваючи творчу спадщину академікаВ.М. Ремесла і розпочате ним співробітництво з ученими закордонних країн, а також з метою поглиблення набутого досвіду роботи в Миронівському інституті пшениці, вже після смерті академіка була організована лабораторія міжнародних селекційних досліджень озимої пшениці. Результатом її роботи було доведення до логічного завершення започаткованих В.М. Ремеслом міжнародних селекційних робіт, тобто передача на державне сортовипробування та районування спільних нових сортів озимої пшениці та ячменю, а також укладання нових угод про творчу співдружність із закордонними науково-дослідними інститутами на перспективу.
Список літератури:
1. Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: У 4 т. / Редкол.: В.В. Моргун (голов. ред.) та ін. - К.: Логос, 2001. - Т. 2. - 638 с.
2. Морфология, биология, хозяйственная ценность пшеницы / В.В. Шелепов, В.М. Маласай, А.Ф. Пензев, В.С. Кочмарский, А.В. Шелепов. - Мироновка, 2004. - 525 с.
3. Українська академія аграрних наук (1991-1995) / О.О. Созінов, В.О. Бусол, М.В. Зубець та ін. - К.: Аграр. наука, 1996. - 263 с.
4. Пшеница / Л.А. Животков, С.В. Бирюков, А.Я. Степаненко и др.; Под ред. Л.А. Животкова. - К. Урожай, 1989. - 320 с.
5. Сотрудничество Мироновского института и института Бернбург-Хадмерслебен (ГДР) по селекции озимой пшеницы / Л.А. Животков, Л.И. Волошина // Сб. науч. тр. / Миронов. науч.-исслед. ин-т селекции и семеноводства пшеницы. - Мироновка, 1978. - Вып. 2. Селекция, семеноводство и сортовая агротехника. - С. 10-20.
6. Баух Г. Результаты двустороннего сотрудничества института исследования зерновых культур Бернбург-Хадмерслебен (ГДР) и Мироновского НИИССП в области селекции озимой пшеницы и озимого ячменя и перспективы дальнешей работы // Повышение эффективности селекц. процесса иинтенсив. зонал. технологий возделывания озимой пшеницы / Сб. науч. тр. / Миронов. науч.-исслед. ин-т селекции и семеноводства пшеницы им. В.Н. Ремесло - Мироновка, 1988. - С. 90-92.
7. Лекеш Я. Мироновские сорта озимой пшеницы в ЧССР и их значение для решения зерновой проблемы в республике // Сб. науч. тр. / Миронов. науч.-исслед. ин-т селекции и семеноводства пшеницы. - Мироновка, 1979. - Вып. 5. Проблемы интенсификации производства с.-х. культур. - С. 6-11.
8. Лекеш Я. Углубление и расширение международного сотрудничества НИСИЗК Кромержиж (ЧССР) и Мироновского НИИССП // Приемы и методы повышения урожайности полевых культур: Сб. науч. тр. / Миронов. науч.-исслед. ин-т селекции и семеноводства пшеницы. - Мироновка, 1981. - С. 87-92.
9. Вавилов Н.И. Научные основы селекции пшеницы // Теоретические основы селекции пшеницы. - М.; Л.: Ленсельхозгиз, 1935. - Т. 2. - С. 3-244.; Жуковский М.П. Пшеница в СССР. - М.; Л.: Ленсельхозгиз, 1957.; Лукьяненко П.П. Селекция и семеноводство озимой пшеницы: Избранные труды. - М.: Колос, 1973. Зміст Видання
10. © Черниш Оксана Олександрівна, 2006
Loading...

 
 

Цікаве