WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Розвиток селекції озимої пшениці у контексті міжнародного співробітництва - Реферат

Розвиток селекції озимої пшениці у контексті міжнародного співробітництва - Реферат


Реферат на тему:
Розвиток селекції озимої пшениці у контексті міжнародного співробітництва
Стратегічним завданням селекції озимої пшениці на сучасному етапі є створення високоадаптивних сортів, які мають високий рівень генетичного захисту врожаю від біотичних і абіотичних факторів середовища та спроможні максимально реалізувати потенціал урожаю в поєднанні з високою якістю зерна.
Одним із шляхів розв'язання комплексних селекційних завдань є створення міжнародних спільних програм досліджень між установами різного рівня та творчими колективами, які працюють у галузі селекції, що дає найкращу можливість використовувати світовий генетичний фонд рослин та передові надбання науки і практики. Вивчення та використання набутого попередніми поколіннями багаторічного науково-практичного досвіду з міжнародного співробітництва є запорукою подальшого прогресу.
В останні роки вийшло чимало публікацій, присвячених історії розвитку вітчизняної селекції сільськогосподарських культур і озимої пшениці зокрема: "Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть" у 4-х томах (головний редактор В.В. Моргун), "Морфология, биология, хозяйственная ценность пшеницы" (автори Шелепов В.В., Маласай В.М., Пензев А.Ф. та ін.), "Українська академія аграрних наук (1991-1995)" (автори Созінов О.О., Бусол В.О., Зубець М.В.), "Пшеница" (за редакцією Животкова Л.О.) та інші [1-4]. Однак, така важлива складова селекційної науки, як спільні дослідження вітчизняних та іноземних науковців, масштабність яких набула свого апогею саме у другій половині минулого століття завдяки соціалістичній інтеграції країн-членів РЕВ, не отримала вичерпного вивчення та оцінки сучасних дослідників історії науки.
В.М. Ремесло був одним із перших серед учених 68 науково-дослідних закладів із восьми країн (НРБ - 8, УНР - 6, НДР - 12, МНР - 2, ПНР - 16, СРР - 2, СРСР - 7, ЧССР 15), хто в рамках міжнародної угоди країн-членів РЕВ про створення координаційних центрів та науково-технічне співробітництво з проблеми "Розробка теоретичних основ селекції, насінництва і нових методів створення високоврожайних і високоякісних сортів і гібридів сільськогосподарських культур" розгорнув дослідження із селекціонерами Німеччини, Чехословаччини, Угорщини та інших країн, в результаті яких були створені та районовані нові сорти озимої пшениці та озимого ячменю.
Співпраця Миронівського інституту й Інституту зернових культур у м. Бернбург-Хадмерслебен (Німеччина) в області аграрної науки розпочалася у І970 р. згідно з рішенням двох академій - ВАСГНІЛ й Академії сільськогосподарських наук Німецької Демократичної Республіки та проводилася згідно з комплексною програмою соціалістичної інтеграції, прийнятої на сесії РЕВ.
Співробітництво почалося із взаємного обміну колекційними зразками озимої пшениці та інформацією про наукову роботу. Започаткуванню науково-виробничих відносин передувало успішне випробування у Німеччині, а потім і районування озимої пшениці Миронівська 808 шедевра світової селекції. Визнання фахівцями сільського господарства НДР і широке поширення цього сорту було обумовлено стабільністю врожаїв, ранньостиглістю (на 8-10 днів раніше вирощуваних у НДР сортів), високою морозостійкістю та мукомельно-хлібопекарськими якостями. За цими ознаками Миронівська 808 значно перевищила кращі сорти німецької селекції: Порос, Пілот, Факір, Віннету, Хадмерслебенер, Квалітас. У 1969 році рішенням Ради Міністрів НДР озима пшениця Миронівська 808 була районована і почала широко розповсюджуватися у сільськогосподарському виробництві.
За підрахунками німецьких фахівців, у 1972 р. завдяки вирощуванню цього сорту в республіці на 2/5 посівної площі, відведеної під пшеницю, було досягнуто підвищення врожаю озимої пшениці на 14 %.
Відповідно до створення нові сорти миронівської селекції також впроваджувалися в сільське господарство НДР. Так, вже у 1974 р. сорти Миронівська 808, Миронівська ювілейна та Іллічівка висівалися на площі більш ніж 400 тис. га, а в окремих округах (Шверін) вони займали близько 80 % посівів.
Успіх у виробництві та прийняття програми науково-технічного співробітництва сприяли його широкому розгортанню. Програма полягала у спільних дослідженнях із селекції озимої пшениці, озимого ячменю, була направлена на створення спільних сортів цих культур з урожайністю 80-85 та 70-75 ц/га відповідно, а також на розробку необхідної для цих сортів агротехніки [5].
Роки співпраці сприяли істотному підвищенню ефективності селекції, росту теоретичного рівня науково-дослідних робіт та мали видимі результати. Певну роль у цьому зіграв вихідний та селекційний матеріал інститутів партнерів, що чітко розрізнявся між собою за низкою важливих ознак. Селекційний матеріал із Миронівки мав гарну стабільну врожайність, відмінну зимостійкість, ранньостиглість, польову стійкість до борошнистої роси та жовтої іржі, толерантність до хвороб колоса, гарні хлібопекарські якості зерна.
Високоврожайний селекційний матеріал із Хадмерслебена характеризувався високою стійкістю до полягання, низькостебельністю, стійкістю до хвороб листя та колоса, а також толерантністю до кореневої гнилі.
У результаті співпраці були отримані спільні перспективні лінії озимої пшениці. Одна з них високопродуктивна, інтенсивного типу, що одержала назву Дружба I, при випробуванні у 1975-1978 рр. дала додатково до стандарту в умовах Миронівського інституту понад 13 ц/га. Середня врожайність стандарту за ці роки складала близько 63 ц/га, максимальна врожайність ліній 89,4 ц/га.
Друга лінія, названа Дружба 2, перевищила стандарт у середньому за 1976-1978 рр. на 18 ц/га. Обидві лінії характеризувалися багатозерним колосом, високою стійкістю до полягання, гарними технологічними якостями зерна і стійкістю до хвороб. Пізніше, у 1987 р., Дружба 1 була районована в СРСР за назвою Мрія 1.
Розвиток селекції озимого ячменю, починаючи з 70-х років, у Миронівському інституті інтенсивно і дуже плідно проводився в тісному співробітництві з інститутом у Бернбурзі. Значний внесок у цю роботу вніс співробітник Інституту дослідження зернових культур Бернбург-Хадмерслебен доктор Г.Д. Кох. Головним змістом наукового партнерства був взаємовигідний обмін селекційним матеріалом. У Миронівці були отримані лінії озимого ячменю, що відрізнялися високим врожаєм, стійкістю до полягання і, в окремих випадках, високою стійкістю до хвороб. У відношенні зимостійкості також були досягнуті непогані результати. Кращі лінії конкурсного сортовипробування при рівні врожайності 62,7-68,4 ц/га перевищили стандартний сорт Оксамит на 5,6-11,3 ц/га. Високою врожайністю відрізнялися багато ліній попереднього сортовипробування, які перевищили стандартний сорт на 6,6-14,1 ц/га.
Першим великим успіхом була передача двох сортів озимого ячменю на державне сортовипробування СРСР. На честь співробітництва між інститутами за особистою пропозицією академіка В.М. Ремесла ці сорти одержали назви Бемир 1 і Бемир 2 (згідно з першими складами назв містБернбург і Миронівка). З 1987 р. сорт Бемир 2 був районований у Черкаській і Івано-Франківській областях. У трьох областях цей сорт у 1986 р. забезпечив високі врожаї (50-60 ц/га) [6].
Співробітництво між радянськими та чехословацькими науково-дослідними інститутами, що займалися проблемами зернових культур, розвивалося не одне десятиліття. Особливе значення для розвитку зернового господарства обох країн мала більш ніж двадцятилітня плідна співпраця Кромержижського науково-дослідного інституту зернових культур та Миронівського інституту. Із самого початку його активно підтримував і розвивав академік В.М. Ремесло.
Наприкінці 60-х і у 70-х роках у Чехословаччині одержали масове розповсюдження видатні сорти пшениці миронівської селекції, автором яких був В.М. Ремесло. Завдяки їх інтродукції і швидкому поширенню за період 1966-1980 рр. було одержано на 4 млн. тонн якісного зерна більше, що в грошовому еквіваленті склало 6,6 мільярда крон. Це явище характеризували як "зелену революцію" в сільському господарстві республіки [7].
Впровадження миронівських сортів пшениці на полях ЧССР та ініціатива Кромержижського і Миронівського інститутів щодо застосування науково-технічних досягнень у сільськогосподарському виробництві обох держав послужили основою для розширення існуючих контактів і складання у 1977 році двосторонньої угоди про співробітництво. Спільна угода була спрямована на селекцію пшениці з метою більш ефективного створення нових,
Loading...

 
 

Цікаве