WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Нотатки з історії науки: думки В. І. Вернадського і сучасника - Реферат

Нотатки з історії науки: думки В. І. Вернадського і сучасника - Реферат

внесли значний вклад у розвиток науки?
2. чи може фахівець згаданих напрямків науки виконати ту ж роботу? Відповідь на ці питання однозначна: ні перші, ні другі виконати на належному рівні дослідження з науки і техніки не зможуть. Це може зробити історик, який осягнув тонкощі відповідної науки, або фахівець конкретної галузі науки, який володіє запитами історичної науки. У наш час найбільш вагомі здобутки в галузі історії науки і техніки мають саме фахівці з фізики, біології, технічних та інших природничих наук, які вели історичні дослідження з близької їм тематики.
Усе це не означає невірогідності чи суб'єктивності історії науки і техніки. Просто і сам історик, і опонент історичного дослідженняповинні усвідомлювати, що дослідження дає лише наближену картину, що не вичерпує всієї складності реального процесу, що будь-яке історичне дослідження є лише етап у пізнанні дійсного ходу розвитку науки. Наприклад, сотні разів в історичних дослідженнях відзначався збіг в основних рисах деяких відкриттів, зроблених незалежно в різний час і в різних країнах. Вернадський у "Нарисах по історії сучасного наукового світогляду" приводить на підставі літературних джерел безліч таких випадків [1, с. 30].
Неодноразово історики реєстрували такі випадки, але далі цього не йшли. Вернадський же побачив у цих випадках, так само, як і у збігах наслідків взаємодії науки з практикою, релігією, філософією у різні часи й у різних народів, і навіть у різних культурно-історичних регіонах, також безліч разів зафіксованих в історичних творах, матеріал для вивчення структури наукового мислення, загальних закономірностей розвитку науки. "Изучение подобного рода явлений, - писав Вернадський, - несомненно открывает нам общие черты, свойственные научному творчеству, указывает его законы и таким образом заставляет нас глубоко проникать в изучение психологии научного искания. Оно открывает нам как бы лабораторию научного мышления. Оказывается, что не случайно делается то или иное открытие, так, а не иначе строится какой-нибудь прибор или машина" [4, с. 72]. Пізніше він намагався з'ясувати структуру науки. Але це вже була зовсім інша задача, ніж та, якуу вирішували історики науки, що прагнули дати як можна більш точний опис подій минулого. Вона викликає нову організацію матеріалу, по-новому зіставляє факти і висікає з них нові знання.
По методу рішення задач історії науки Вернадський розрізняв два типи історико-наукових досліджень [4, с. 65].
Перший - "прагматичний виклад", коли дається строгий і точний опис подій і фактів, у цьому випадку потрібно заново досліджувати весь наявний матеріал. Однак результатом стає не повторення виконаної роботи, не просто більш точний опис, що відтворює раніше упущене, непомічене чи зовсім по-іншому озвучене у світлі сучасних досягнень природознавства, а розкриття цілком нових сторін, аспектів, закономірностей розвитку науки, нової методологічної установки, трактування теорій, відкриттів у їхній тимчасовій послідовності. Він високо цінував таку роботу, оскільки вона створює фактичну основу, емпіричний матеріал історії науки. Але таким шляхом, вважав він, можна одержати лише уявлення про зовнішню сторону ходу розвитку знань. Він називав цей тип досліджень зовнішньою історією науки. Прагматичний виклад розвитку знання дає тільки одну сторону розвитку думки. Воно не дає нам ясного уявлення про її еволюцію.
Другий тип досліджень - це дослідження, в яких ставиться задача з'ясувати закони розвитку людської думки, розкрити шляхи і закономірності наукового пізнання, його еволюцію, зрозуміти зв'язок між різними явищами, фактами, подіями, описуваними в історії науки.
Існує, принаймні, три головних напрями, що ведуть до рішення цієї задачі і якими керувався В.І. Вернадський у своїх дослідженнях [5, с. 2].
Перше - порівняльно-генетичне вивчення наукових світоглядів різних епох. З такого вивчення, писав він, можна вивести закономірність історичного процесу зміни і перетворення одного світогляду в інший.
Друге - вивчення структури науки різних епох. "Законы развития мысли человечества могут быть поняты только тогда, когда мы примем во внимание не одну главную господствующую струю мысли данного периода, нередко шедшую по ложному пути, - но лишь тогда, когда мы охватим в наше исследование все боковые течения, некоторые из которых шли далеко впереди и вели человеческую мысль по верному пути к намеченной цели".
Третє - вивчення взаємодії науки з іншими формами суспільної свідомості - філософією, релігією, мистецтвом, загальною культурою, а також з матеріальною практикою і соціальними умовами даної епохи.
Так глибоко вникав геній Вернадського в тоді ще мало вивчену гілку історії - історії науки. Він відкрив безліч нових напрямів дослідження, і в цьому неперехідна цінність його праць, цим особливо дорогі вони для нас, навіть якщо не всі висловлені в них думки ми розділяємо.
Одним із методологічних принципів досліджень з історії науки і техніки слід вважати поєднання прагматичного викладу розвитку знання з використанням законів розвитку наукової думки.
Висновки. Історія науки і техніки є окремим специфічним розділом історії, яка потребує глибоких професійних знань конкретної науки. Значний внесок в методологію досліджень з історії науки вніс академік В.І. Вернадський, що може бути корисним і сучасним науковцям.
У подальшому рекомендується розкрити особливості досліджень з історії окремих наукових напрямів.
Список літератури:
1. Микулинский С.Р. В.И. Вернадский как историк науки // В.И. Вернадский. Избранные труды по истории науки. - М.: Наука, 1981. - С. 5-31.
2. Вернадский В.И. Труды по истории науки в России. - М.: Наука, 1988. - 464 с.
3. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. - М.: Наука, 1988. - 520 с.
4. Вернадский В.И. Очерки по истории современного научного мировоззрения (1902-1903) // В.И. Вернадский. Избраные труды по истории науки. - М.: Наука, 1981. - С. 32-185.
5. Вернадский В.И. О значении трудов М.В. Ломоносова в минералогии и геологии. - М .:Тов. Типографий А.И. Мамонтова, 1900. - 34 с.
6. Вернадский В.И. Основою жизни - Искание истины // Новый мир. - М., 1988. - № 3 - С. 203-233. Зміст Видання
7. © Мудрук Олексій Северіанович, 2006
Loading...

 
 

Цікаве