WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Науковий потенціал української академії аграрних наук - Реферат

Науковий потенціал української академії аграрних наук - Реферат


Реферат на тему:
Науковий потенціал української академії аграрних наук
Важливою складовою економічних перетворень в Україні є аграрна реформа. Упродовж останніх років в аграрному секторі економіки здійснено ряд важливих перетворень, однак можливості його використовуються ще недостатньо. За роки реформування зменшилися обсяги споживання продовольства і виробництва сільськогосподарської продукції та її переробки. Економічні перетворення проводяться непослідовно і ще не забезпечили вагомих зрушень у підвищенні ефективності агропромислового виробництва. Реформування аграрного сектору виявило ряд проблем, які потребують розв'язання, насамперед щодо зростання темпів розвитку сільськогосподарського виробництва, соціально-економічного прогресу.
Велика роль у вирішенні цих проблем належить науковому потенціалу Української академії аграрних наук, яка визначає основні напрями фундаментальних і прикладних досліджень, розробляє державні й галузеві науково-технічні програми з питань сільськогосподарської, харчової і переробної промисловостей та галузей, які обслуговують АПК. Академія здійснює координацію наукових досліджень, веде підготовку кадрів вищої кваліфікації, забезпечує науково-технічне співробітництво з іноземними державами.
На сучасному етапі розвитку науки ще недостатньо вивчені процеси формування наукового потенціалу. Актуальність дослідження наукового потенціалу зумовлена тим, що в агропромисловому комплексі доводиться розв'язувати питання, які вже поставали в історичному аспекті. Подальший розвиток аграрної науки має спиратися на історичний досвід минулого й аналіз її сучасного стану, що дасть змогу вирішувати складні питання ринкової економіки. Значну роль у цих процесах відіграє наука, значення якої в житті суспільства непомірно зросло. Вона перетворилась у безпосередню продуктивну силу суспільства, у важливий елемент соціально-економічного й технічного прогресу, в найважливіший засіб суспільного управління.
Прискорення розвитку сільського господарства залежить від професійного рівня наукових кадрів і спеціалістів сільськогосподарського виробництва. Аграрна наука України має великий науковий потенціал, проте він використовується недостатньою мірою і щороку втрачається, що негативно позначається на кількості та якості наукових розробок. Отже, дослідження наукового потенціалу є актуальною проблемою сьогодення.
Держава розглядає науку та її науковий потенціал як національне надбання, що визначає майбутнє країни, тому найважливішим державним завданням є підтримка розвитку науки.
У світовій практиці вважається, що наука є найбільш ефективною сферою капіталовкладень, прибуток від яких становить 100-200%, що набагато вище прибутку в інших галузях. За даними зарубіжних економістів, на один долар витрат на науку щорічно припадає прибутку в сумі 4-7 дол. США. В Україні ефективність науки також досить висока. На 1 грн., витрачену на науково-дослідні роботи і дослідно-конструкторські розробки, прибуток становить 3-8 грн.
Важливим напрямом у вивченні наукового потенціалу Української академії аграрних наук є започаткування, становлення та розвиток її установ і організацій. Для цього необхідно здійснити облік та сформувати масив даних про діяльність науково-дослідних установ України.
Ознайомлення з архівними фондами показало, наскільки ще невивченою є історія створення наукових установ та організацій аграрного профілю України, про що свідчать позначки на фондах і деяких документах, тобто дослідники ними не користувалися. У цьому зв'язку виявлені документи й матеріали вперше будуть уведені до наукового вивчення. У сукупності це дозволить мовою документів правдиво й об'єктивно відтворити історію створення наукових установ, організацій системи УААН, Мінагрополітики України, навчальних закладів аграрного профілю.
З огляду на вищевикладене необхідно звернутися до архівних матеріалів. Документи і матеріали з питань історії створення наукових установ і організацій аграрного профілю розпорошені, тому їх треба вишукувати в різних архівах України.
Важливим джерелом для вивчення історії аграрної науки є особові фонди видатних учених-аграрників, які знаходяться в ЦДАВО України, в Інституті рукопису, Інституті архівознавства НБУ ім. В.І. Вернадського. Серед документів особових фондів є наукові праці, біографічні дані, документи про наукову діяльність, епістолярна спадщина.
Державна наукова сільськогосподарська бібліотека УААН (ДНСГБ УААН) нагромадила великий обсяг інформаційних ресурсів. Фонди бібліотеки налічують понад 1 млн. примірників, щорічно вони поповнюються понад 50 українськими журналами сільськогосподарської та суміжної з нею тематики. У фондах бібліотеки зберігаються наукові праці Одеської, Полтавської, Сумської та інших дослідних станцій, датовані ХІХ століттям. ДНСГБ УААН є державним депозитарієм сільськогосподарських видань.
Для того, щоб дослідити складний шлях української аграрної науки, реорганізації установ, зміни їх підпорядкування, необхідно простежити долю кожної установи, починаючи з дня її заснування. До революції в Україні було лише 63 дослідні установи, з них 18 дослідних станцій, 12 контрольно-насіннєвих станцій, 33 дослідних поля і жодного науково-дослідного інституту. За період 1920 - 1928 рр. в Україні організовано понад 20 науково-дослідних установ з різних галузей науки: землеробства, рослинництва, садівництва, луківництва тощо, за 1928-1932 рр. - понад 30 дослідних установ, більшість із яких інститути.
У 2003 р. до складу Академії входили 59 інститутів, Державна наукова сільськогосподарська бібліотека, 6 обласних державних сільськогосподарських дослідних станцій і 5 галузевих дослідних станцій та науково-експериментальних центрів, безпосередньо підпорядкованих УААН, Нікітський ботанічний сад - ННЦ - 1, біосферний заповідник "Асканія Нова" - 1, а також 72 дослідні станції, філіали та інші науково-дослідні установи, які перебувають у підпорядкуванні інститутів.
На 1 січня 2004 року в наукових установах УААН працювало 5358 наукових співробітників, з них 376 докторів і 1988 кандидатів наук, 55 академіків УААН і 55 членів-кореспондентів УААН.
Найбільша частка науковців, що мають науковий ступінь доктора або кандидата наук, працює у науково-дослідних установах Відділення аграрної економіки і земельних відносин - 75%, найменша їх кількість у Відділенні регіональних центрів - 25,7%. У Відділеннях землеробства, зоотехнії, ветеринарної медицини, харчової промисловості частка таких науковців досягає 52-55% їх загальної чисельності, у Відділеннях рослинництва, механізації і електрифікації -
Loading...

 
 

Цікаве