WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Наукова школа академіка В.Я. Юр'єва - Реферат

Наукова школа академіка В.Я. Юр'єва - Реферат


Реферат на тему:
Наукова школа академіка В.Я. Юр'єва
До плеяди визначних науковців, талановитих організаторів сільськогосподарської дослідної справи в Україні по праву відноситься Василь Якович Юр'єв - видатний учений-селекціонер, академік, заслужений діяч науки, доктор сільськогосподарських наук. Із його ім'ям нерозривно пов'язана історія Українського науково-дослідного інституту рослинництва. Любов до селекційної науки, вміння згуртувати навколо себе кваліфікований колектив допомогли йому створити власну наукову школу, добитися визначних досягнень у селекції нових сортів і гібридів, які знайшли розповсюдження у практиці.
Трудову діяльність В.Я. Юр'єв розпочав у 1895 році робітником Маріїнського земельного училища. Закінчив Новоолександрійський інститут сільського господарства і лісівництва в Пулавах (1905), працював агрономом у Пензенській губернії (1905-1909), а з 1909 року - науковцем на Харківській селекційній станції, заснованій у цьому ж році. Працюючи науковим співробітником на селекційній станції, він збирав в Україні, Білгородській, Курській та інших областях селекційний матеріал - озимої та ярої пшениці, ячменю, вівса, озимого жита, проса, кукурудзи [2]. За перші роки роботи він зібрав понад 10 тис. зразків різних польових культур, які ретельно вивчав і визначав їхню цінність для селекції. На їх основі В.Я. Юр'єв з 1920 по 1930 роки створив свої кращі високоврожайні, з цінними якостями сорти польових культур [ 2 ]. Результати досліджень були опубліковані у перших наукових працях у 1911 році - "Организация селекционных учреждений", "Выбор очередных растений для селекции". У цих роботах В.Я. Юр'єв висвітлив також історію зародження дослідної справи в Росії. Зібрані ним матеріали за сортовими ознаками в Україні мали велике значення для виведення нових сортів озимої та ярої пшениці, ячменю, вівса, озимого жита, проса, кукурудзи.
У 1912 році Василь Якович отримав відрядження до США і звідти привіз насіння кукурудзи сорту Мінезота 23, на основі якого вивів сорти кукурудзи Харківська 23 та Харківська біла зубовидна. Йому належить пріоритет у створенні скоростиглих зубовидних сортів кукурудзи, які до цього часу не втратили свого селекційного та виробничого значення [2].
Багато сил і часу віддавав Василь Якович вихованню молоді. Створення власної наукової школи - найважливіший здобуток ученого. Його наукову школу пройшли сотні молодих учених, які потім стали визначними вченими - селекціонерами, кандидатами і докторами сільськогосподарських і біологічних наук. Серед них - Василь Іванович Дідусь, Віра Павлівна Пахомова, Максим Олексійович Голуб, Петро Васильович Кучумов, Зоя Іванівна Щелокова, Василь Овсійович Козубенко та багато інших. Наукові праці Василя Яковича та його учнів сприяли піднесенню рівня наукових досліджень та успіхам у селекційній справі. Ними були створенні десятки високоврожайних з цінними якостями сортів польових культур. Із сортів, створених В.Я. Юр'євим і його учнями, поширеними були зимостійкі сорти озимої пшениці Ферругінеум 1239 і Еритроспермум 917, які сприяли розширенню посівів цієї культури в північних і східних районах [2]. Їх і нині використовують у селекції на зимостійкість [3]. Сорти озимої пшениці створені в інституті в наступні роки, як правило, відзначалися підвищеною зимостійкістю (Лютесценс 266, Зенітка та ін.). На основі теоретичних розробок В.Я. Юр'єва в інституті були створені й широко впроваджені у виробництво сорти озимого жита Харківське 194, Харківське 55, Харківське 60. Два останніх сорти і нині висівають у ряді областей України .У 1925 році були надруковані його наукові праці "Про найкращі сорти озимої пшениці" [4] та "До реконструкції дослідної справи"[5].
За великі досягнення в галузі селекції та насінництва в 1936 році Вища атестаційна комісія присвоїла В.Я. Юр'єву без захисту дисертації вчений ступінь доктора сільськогосподарських наук [2].
У 1937 році Василь Якович очолив кафедру селекції та насінництва Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва. Поряд з ним засновниками і організаторами селекційних робіт у Харкові були перший директор селекційної станції, професор П.В. Будрін, селекціонери Б.К. Єнкен, П.П. Корхов та ін. Із часом поряд з В.Я. Юр'євим в інституті працювали його учні і послідовники, які згодом стали визначними вченими, засновниками наукових шкіл і напрямів: рослинник - еколог, академік М.М. Кулешов; член-кореспондент АН України, доктор біологічних наук І.М. Поляков; доктор сільськогосподарських наук, професор П.В. Кучумов; лауреат Ленінської премії, доктор сільськогосподарських наук В.Є. Козубенко; доктор біологічних наук, професор Л.М. Делоне; доктор сільськогосподарських наук В.М. Рабинович; доктор біологічних наук Ю.Т. Мирюта; професор, заслужений діяч науки України А.Ф. Шулиндін; доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки України В.І. Дідусь; доктор сільськогосподарських наук, професор Г.М. Лінник; кандидати сільськогосподарських наук М.А. Голуб, В.Г. Вольф, Т.І. Дмитрієва, В.П. Пахомова, С.М. Фриденталь, Є.Є. Ватуля, З.С. Чернявська.
Успішно розвивали в інституті дослідження з питань фізіології рослин член-кореспондент АН України, професор Ф.Ф. Мацков; доктор біологічних наук, професор Ф.М. Куперман, С.К. Овечкін; з технології та біохімії зерна - кандидати сільськогосподарських наук М.І. Мельников, М.М. Стрельникова; з агрохімії - професор М.А. Єгоров, кандидат сільськогосподарських наук П.Г. Аврамов.
Організатор лабораторії фітопатології та її перший завідуючий - відомий мікробіолог академік О.О. Потебня. Багато років очолював фітопатологічні дослідження в інституті член - кореспондент АН України професор Т.Д. Страхов - один з фундаторів сільськогосподарської фітопатології. В інституті працювали відомі
Loading...

 
 

Цікаве