WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Міжнародні зв’язки споживчої кооперації України в 1922 — 1927 роках - Реферат

Міжнародні зв’язки споживчої кооперації України в 1922 — 1927 роках - Реферат

організацією спеціальних господарчих агрономічних закладів (розплідників, злучних пунктів, прокатних пунктів і ін.).
Ще менше досвіду мала сільськогосподарська кооперація у справі ознайомлення з методами проведення інструктування та організаційного будівництва закордонної сільськогосподарської кооперації.
Поруч з широким розвитком на території України кооперативного будівництва, зокрема ретельної уваги до будівництва кредитної системи сільськогосподарської кооперації, знайомство з методами роботи закордонної сільськогосподарської кооперації, особливо кредитної, додало б упевненості фахівцям у їхній роботі.
Торкаючись загальної характеристики апарату системи сільськогосподарської кооперації у зв'язку з надзвичайним зростанням кооперації та нових її видів, зокрема в переробці продуктів в усіх галузях сільського господарства, слід констатувати, що кооперація в кінці 20-х років не мала таких робітників, які досконало знали цю справу і могли своїми знаннями забезпечити подальший розвиток. Навпаки, на той момент кооперативні робітники, зустрічаючись із необхідністю адміністративного керування, при нових вимогах життя до адміністративної роботи, часто залежали від випадкових осіб, які й самі не були професіоналами в зазначеній царині [7]. Але, оскільки вони були єдиними фахівцями, змушені звертатися до них, що, з одного боку, не завжди давало позитивні результати, з іншого - робота будувалася не за останніми вимогами закордонної техніки.
Приймаючи все вищезазначене до уваги, слід зазначити, що питання закордонних відряджень було єдиним шляхом до подальшого розвитку кооперативної роботи, яка має на меті поліпшення добробуту господаря шляхом удосконалення агрикультурної та організаційної роботи, налагодження переробних підприємств та принципів їх будівництва, а також поліпшення якості продукції.
Умови відрядження повинні були бути такими: кожна кооперативна установа по галузі, діяльності в якій вона вважає за необхідне провести відповідне вивчення, мусить делегувати відповідного фахівця на умовах, за яких людина, що їде у відрядження за кордон, мусить гарантувати установі, що її відрядила, певний термін служби як компенсацію за витрачення установою коштів. Закордонні відрядження мусять бути по всіх галузях діяльності системи кооперації від кожної центральної кооперативної установи. Мета відряджень, зазначення галузей, де проводиться вивчення, країна, куди відряджається фахівець, і кошторис закордонного відрядження повинні були розглядатися по окремих кооперативних установах та відповідних галузях діяльності. Наприклад, по лінії "Добробуту" мали відправити по одному фахівцю до Польщі, Німеччини та Данії з метою вивчення ринків споживання молочних виробів, організації постачання міського населення, збуту молочних продуктів. У Німеччину, Данію та Фінляндію - для вивчення принципів будування молочних заводів, сирозаводів, вивчення методів будування підприємств, що займаються переробкою молока, а також для вивчення справи здійснення державного контролю над маслозаводами. Також у Німеччину та Данію - з метою вивчення організації холодильної промисловості та будування холодильних підприємств [8]. До Фінляндії та Данії - з метою вивчення роботи фахових кооперативів у галузях скотарства, а саме: контроль племінного товариства, товариства із закупки фуражу, вивчення роботи товариств із зв'язків між переробними підприємствами з господарюючим населенням (вирощування худоби, племінна справа, зразкові молочарські ферми зі штучним доїнням).
По лінії "Плодоспілки" потрібно було відрядити по одному фахівцю в Німеччину та Америку. На меті їм ставилося вивчення устаткування іноземних фабрик, сучасних методів консервування, організації та раціоналізації виробництва, засобів пакування, вивчення герметичного посуду, засобів зберігання, холодильного та морозильного устаткування, а також ознайомлення з місцевими ринками збуту. У Канаду - для ознайомлення з методами сушки та обробки сировини, вивчення техніки будування та практичного складання проектів сушарень для України - 2-х великих та 7 малих. У Німеччину, Канаду, РСФСР - з метою отримання в системі "Плодоспілки" інструкторів з технічної переробки садовини та городини. Їхнє завдання - ознайомитися з устаткуванням підприємств та з усіма процесами переробки 5 основних галузей: сушарка (кустарна та механічна), виготовлення повидла, пюре, пастили, варення, екстракти та пастеризовані соки, консервування в герметичному посуді, консервування в розсолі (соління, квашення, маринування, мочіння), вивчення техніки складання виробничих планів, кошторисів та інше. Вони мусять ознайомитися з вимогами місцевих закордонних ринків та географією продажу товару [9]. Декілька осіб - у Каліфорнію та Африку, де їм потрібно ознайомитися з роботою місцевих кооперативів у галузях методів збору врожаю, з правилами сортування, зберігання, пакування, транспортування та устаткування плодосховищ з подальшою їх експлуатацією.
По лінії "Сільського Господаря" була потреба вивчати такі галузі: техрослини, хлібну справу, агрикультурну та організаційну роботу. Одного треба було відрядити у Францію, Німеччину, на Кубань та Південний Кавказ для ознайомлення з технікою видобутку та рафінування лікарських рослин, вивчення постановки заготівельної роботи з лікарськими рослинами, вивчення вимог закордонного ринку щодо лікарської сировини, вивчення ринків споживання та ринків експорту, сезонів збирання та цін на лікарські рослини. Одного відрядити в Італію, Німеччину та Англію для практичного ознайомлення на місцях із процесами первісної обробки прядива, ознайомлення з вимогами закордонного ринку до якості сировини, сортування та пакування. Одного - у Чехословаччину, Ельзас-Лотарингію, Бельгію, Німеччину, РСФСР: для ознайомлення з методикою сушки хмелю, для вивчення техніки культури хмелю та боротьби з хворобами й шкідниками, вивчення вимог закордонного ринку (сезонів продажу та сезонних цін). Одного - у Польщу, Румунію і Францію з метою ознайомлення з вимогами до тютюну різних сортів: махорки, сигарового та цигаркового [10]. Відчувалася потреба в ознайомленні з принципами Французької тютюнової монополії, ознайомлення з можливістю налагодження збуту тютюну. Одного - у Північну Америку (Сполучені Штати та Канаду) у справахудосконалення хлібного збуту та організації елеваторної справи, а також вивчення практики збирання зерна і його сушіння. Одного - у Північну Америку для вивчення методів збирання кукурудзи, зберігання її та переробки. Одного - в Кенігсберг для вивчення методів збирання та переробки бобових культур та організації переробних підприємств. В організаційній роботі та агрономічній - в Америку, Данію, Німеччину, Італію. З метою вивчення роботи агрономів, агрономів - консультантів (Америка), мандрівних кафедр - Італія, з постановкою справи агрономічної допомоги сільськогосподарським кооперативам та кооперованому населенню (Данія), для ознайомлення з методами підготовки кадрів серед робітників сільського господарства, а також перекваліфікації агрономів у методах створення різних посібників, агрокабінетів, сільськогосподарських музеїв, курсів, виставок, вивчення організації агродопомоги населенню різними агрокультурними підприємствами: розплідниками, злучними пунктами, прокатними пунктами, насінньовими господарствами та ін. Трьох робітників для вивчення організаційної роботи сільськогосподарської кооперації у Німеччині. Важливим є вивчення кредитної роботи усіх ланок системи кредитної кооперації, дослідження взаємин кредитної кооперації з фаховою кооперацією. Вивчення структури апарата по різних видах системи сільськогосподарської кооперації [11].
Загальносвітова економічна боротьба кооперації проти дрібних комерсантів, крамарів, лихварів та
Loading...

 
 

Цікаве