WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → З історії агрономічної допомоги населенню - Реферат

З історії агрономічної допомоги населенню - Реферат

земських осередках існували погляди , що для проведення в життя села яких-небудь сільськогосподарських покращень необхідною умовою є попереднє розповсюдження в масах сільського населення раціональних сільськогосподарських знань та спеціальної сільськогосподарської освіти. Але, незважаючи на визнання належної ролі розповсюдження сільськогосподарських знань, земства в цій галузі не працювали належним чином. Так, до 1890 року нижчих сільськогосподарських шкіл (першого та другого розряду) земствами було засновано тільки 13, а середніх - єдине землеробське училище (Херсонське). Потім виникло 28 нижчих сільськогосподарських шкіл і одне середнє - Богородицьке. Помітне ж розповсюдження сільськогосподарських знань для населення позашкільним шляхом спостерігалося з 1905 по 1912 роки. Тільки число дільничних агрономів у зазначені роки зросло з 10 до 1200, не кажучи про зростання кількості помічників агрономів, агрономів, завідувачів дослідних і інших сільськогосподарських установ, земських спеціалістів, інструкторів та техніків. У ці роки діяльність земств на ниві позашкільної сільськогосподарської освіти помітно пожвавішала: великого розповсюдження досягла організація різноманітних сільськогосподарських курсів (загальних і спеціальних), організація бесід та читань.
Перша дослідна сільськогосподарська установа (сільськогосподарська ферма) виникла в середині 80-х років ХІХ ст. А перша дослідна установа вищого типу - дослідна сільськогосподарська станція - в середині 90-х років, інші виникли вже на початку ХХ ст. Тільки у 80-х роках ХІХ ст. земства починають організовувати дослідні поля. Вже пізніше почали приймати широкий характер заходи з покращення окремих галузей сільського господарства.
Взагалі в історії діяльності земств з надання агрономічної допомоги населенню можна виділити три характерних періоди.
Перший охоплює весь час від виникнення земських установ (1860 р.) і до кінця 80-х років і може бути охарактеризований як період чисто економічної допомоги, яка була направлена на організацію кредитної допомоги населенню.
Другий період - це період організаційних та підготовчих заходів. Засновуються посади губернських і повітових агрономів, створюється все більше число земств та спеціальних сільськогосподарських установ. Але в історії земської агрономії цей підготовчий період є дуже важливим. За цей час була вперше створена діюча спеціальна агрономічна організація (Інститут агрономів), система дорадчих сільськогосподарських та економічних органів, а також виконавчих органів. За цей час було поступово досягнуто об'єднання усіх діючих агрономічних сил, більшість земств прийшло до твердого усвідомлення, що агрономічна допомога як невід'ємна частина входить до кола діяльності земств.
Третій і останній період охоплює собою час з другої половини першого десятиріччя ХХ ст. Тут починається швидкий розвиток земської агрономії. На організовану агрономічну допомогу населенню відпускається все більше коштів. Напрацьовані за минулий період схеми та форми агрономічної допомоги знаходять більш широке застосування, агрокультура земств значно наближається до населення завдяки введенню інституту дільничної агрономії, сильний поштовх отримує сільськогосподарська дослідна справа.
Сільськогосподарське товариство є організацією, яка об'єднує найбільш підприємливих селян. Воно стало першим об'єднанням, на яке спиралася земська агрономія.
У коло діяльності сільськогосподарських товариств входили такі питання: збирання відомостей про стан землеробської промисловості по всій країні чи в тій місцевості, для якої призначено товариство; розповсюдження сільськогосподарських знань серед населення, яке займається сільським господарством; наради членів товариств з метою покращення різних галузей сільського господарства; проведення дослідів та випробування нових машин та знарядь; постійне спостереження за станом та розвитком сільськогосподарської промисловості в інших країнах; сільськогосподарські виставки; постійний взаємний обмін досвідом між різними сільськогосподарськими товариствами.
Зростає число повітових земств, які затвердили у себе постійно діючі дорадчі сільськогосподарські органи. Губернським колегіальним органам відповідали такі ж повітові. До складу дорадчих повітових сільськогосподарських органів входили: повітова управа, декілька гласних за вибором земства зборів, агрономічний персонал і представники Головного Управління Землеробства і Землеустрою в особі інспекторів сільського господарства і спеціалістів, а також члени землевпорядних комісій. У деяких дорадчих органах брали участь ветеринарні лікарі, страхові агенти, завідувачі дослідних установ. Окрім дорадчих органів загального характеру, були створені дорадчі органи спеціального призначення (зоотехнічна комісія, кооперативне відділення, комісії з тваринництва і дослідної справи).
До якогось часу земські сільськогосподарські заходи в повітах здійснювалися повітовими агрономами, у підпорядкуванні яких знаходилися інструктори з окремих галузей сільського господарства та нижчий агрономічний персонал (старости, завідувачі сільськогосподарських складів та ін.).
Посади дільничних агрономів затверджувалися за постановою відповідних повітових зборів. На посади призначалися люди з вищою чи середньою сільськогосподарською освітою, які мали певний досвід роботи.
Район діяльності дільничного агронома, який визначається постановою земських зборів, обмежений. Головним завданням діяльності земських агрономів як повітових, так і дільничних було покращення місцевого сільського господарства і агрономічна допомога селянам.
З цією метою на дільничного агронома, як і на повітового, покладалися наступні обов'язки: організація читань та бесід з питань сільського господарства; організація та керівництво веденням справ на показових дільницях, полях та консультації з організації господарств району, який знаходиться у веденні агронома, виїзди за викликами окремих селян; сприяння в створенні сільськогосподарських товариств та інших кооперативних установ і консультація в їхній діяльності; у випадку субсидій чи ссуд з боку земства нагляд за цільовими витратами коштів сільськогосподарськими товариствами та їхнім фінансовим звітом; організація та контроль за веденням справ у районних складах землеробських машин, знарядь та насіння; консультації та нагляд за земськими маєтками; організація місцевих сільськогосподарських виставок, демонстрація землеробських машин та ін.; консультації з сільськогосподарських питань для селянських товариств, хутірських господарств, приватних осіб та установ; розробка сільськогосподарських питань, які маютьзначення для місцевого господарства, і складання доповідей з цих питань з особистої ініціативи, а також за дорученням повітової і губернської управ; участь у нарадах губернської та повітової управ з сільськогосподарських питань, губернських і повітових сільськогосподарських радах і повітових земських зборах, якщо агронома туди запрошували; дільничному агроному доручалося земством безпосереднє виконання агрономічних заходів.
В обов'язки повітового агронома також входило: об'єднання діяльності повітових агрономів; складання доповідей з
Loading...

 
 

Цікаве