WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → З історії агрономічної допомоги населенню - Реферат

З історії агрономічної допомоги населенню - Реферат


Реферат на тему:
З історії агрономічної допомоги населенню
З давніх часів існував високий відсоток населення, яке жило за рахунок землеробства, але люди мали низький рівень сільськогосподарських знань. Це викликало нагальну потребу у широкому розповсюдженні агрономічної допомоги населенню. Пізніше центр тяжіння поступово було перенесено на технічний підйом сільськогосподарського виробництва у всіх його галузях.
З кінця 70-х років ХІХ ст. було впроваджено земельну реформу, у зв'язку з чим виникла необхідність в агрономічній допомозі населенню як засобу підвищення культурного та економічного рівня в створюваних одноосібних володіннях. До сільського господарства висуваються підвищені вимоги. Зростає попит на сільськогосподарську продукцію в зв'язку з ростом міського населення. З розвитком торгівлі підвищується потреба в технічних культурах, як на сировину для промисловості (текстильна, цукрова), так і на продукти тваринництва, яке не може розвиватися без міцної кормової бази. Але рослинництво і тваринництво на той час не мали достатньо міцної наукової основи.
Розвиток сільськогосподарської науки був зумовлений об'єктивними соціально-економічними потребами, розвитком аграрної галузі та переробної промисловості. Скасування кріпацтва призвело до значних змін у сільському господарстві. Поруч з великими землевласниками активними чинниками ставали малоземельні селяни, які почали вдосконалювати свої господарства шляхом інтенсифікації. Проведене дослідження дрібних одноосібних господарств виявило, що, перервавши зв'язки з общиною, одноосібник може опинитися сам на сам з проблемами, які виникають у процесі господарської діяльності. Тому з'явилася необхідність в організації його діяльності з метою найбільш продуктивного використання своєї землі. У першу чергу це стосується кваліфікованих порад спеціалістів сільського господарства. Спираючись на це, Головне Управління Землевпорядкування і Землеробства виступило ініціатором у справі агрономічної допомоги селянським господарствам.
Сама думка про необхідність створити планомірну агрономічну організацію була вперше запропонована не земствами, а одним із найстаріших сільськогосподарських товариств - Московським товариством сільського господарства. Був запропонований проект із покращення сільського господарства, в якому наголошувалося на необхідності заснування посад губернських інспекторів сільського господарства чи губернських агрономів. За проектом агрономи повинні були допомагати порадами відносно можливих умов даної місцевості в покращенні сільського господарства. Але більшість земств цей проект відхилила.
Агрономічна допомога населенню з боку уряду здійснювалася в основному через посередництво Департаменту Землеробства, а також відділів Сільської Економії, Сільськогосподарської Статистики та Земельних Покращень, земствами, сільськогосподарськими товариствами.
Згідно законоположення про "Утворення Головного Управління Землеустрою і Землеробства" Департамент відав справами: 1) про розвиток і вдосконалення землеробства, скотарства, спеціальних культур та сільськогосподарських технічних виробництв; 2) про рибальство, мисливство та хутровий промисел; 3)про учбові, учбово-практичні і дослідницькі сільськогосподарські установи, які підпорядковувалися Головному Управлінню; 4) про сільськогосподарські установи, з'їзди та виставки; 5) про нагородження та премії з сільського господарства; 6) про управління державними рибними і тюленевими промислами [2].
До питань ведення Відділу Сільської Економіки і Сільськогосподарської Статистики відносяться: торгівельно-промислові та економічні питання, які стосуються сільського господарства; питання про селянські господарства та сприяння сільській і кустарній промисловості; збирання, обробка та опублікування статистичних даних з питань сільського господарства; дослідження стану як сільського господарства взагалі, так і окремих його галузей; розпорядження квотами, які виділялися на ссуди та загальне керівництво осіб та установ з видачі ссуд на місцях.
Відділ Земельних Покращень відав питаннями зрошення та обводнення земель, осушення боліт та торфодобування, питаннями законодавства й геодезійної картографії.
Для загального керівництва на місцях агрономічною допомогою при землекористуванні у 1908 році були затверджені як постійні органи губернських агрономічних комісіях особливі агрономічні наради. До їхнього складу, поряд з персоналом комісії з землеустрою та урядовими агрономічними чинами, входили до губернської земської управи, земський агрономічний персонал, а також голови повітових земських управ. У цьому ж році були затверджені в окремих губерніях посади завідувачів агрономічною допомогою господарствам одноосібного власника. В обов'язки завідувача входило загальне керівництво справами агрономічної допомоги, доповіді про стан справ особливій агрономічній нараді, розробка загальних губернських заходів та підготовча розпорядницька та контролююча робота на місцях.
Слід зазначити, що проведення в життя агрономічної допомоги в районах землеустрою відомства намагаються передати земствам. Згідно з цим з кожним роком зростала частка грошей, яку отримували земства із загальної суми кредиту.
У структурі існуючої земської агрономічної організації в окремих губерніях можна в загальних рисах визначити три головних типи: у значній мірі централізована організація, де загальне керівництво земської агрономічної діяльності в губернії належить губернському земству; потім тип проміжний, з тою чи іншою часткою участі губернського земства і, нарешті, тип організації, при якій діяльність окремих земств губернії є окремою організацією.
При централізованому типі губернські земства несуть головну частину витрат на утримання агрономічного персоналу, а також надають матеріальну допомогу в більшості агрономічних заходів повітових земств.
При проміжному типі земська агрономічна організація існує за тих умов, при яких губернське земство, маючи більше коштів, ніж кожне повітове земство окремо, проводить цілу низку важливих сільськогосподарських заходів, а саме: заснування місцевих районних, дослідних полів; наукові дослідження природи губерній; вивчення життєвого рівня населення та факторів, які на нього впливають; лабораторні досліди в галузі хімії та біології сільськогосподарського виробництва; об'єднання діяльності повітових земств у справі агрономічної допомоги населенню; організація губернських чи районних виставок; об'єднання в союзи місцевих кооперативів; сприяння діяльності центрального сільськогосподарського товариства; видання популярної літератури з сільського господарства.
У напрямі можливого об'єднання сільськогосподарських заходів земства суміжних губерній об'єднувались у союзні та товариські організації. Ще у 1899 році з ініціативи Орловського губернського земства була вперше проведена закупівля товарів для сільськогосподарських складів 40 земств центрального району. У 1911 році виникло Південно-Російське земськетовариство для спеціальної закупівлі сільськогосподарських машин та знарядь. Навесні 1912 року започатковано "Київське товариство західних земств з продажу сільськогосподарських машин" (при
Loading...

 
 

Цікаве