WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Діяльність професора М.О. Тюлєнєва в розвитку сільськогосподарської осушувальної меліорації на торфово-болотних грунтах - Реферат

Діяльність професора М.О. Тюлєнєва в розвитку сільськогосподарської осушувальної меліорації на торфово-болотних грунтах - Реферат

опытной болотной станции за время с 1-го апреля 1923 года по март 1928 года" він виступив на 1-й нараді луговодів-дослідників при Державному Луговому інституті ім. проф. В.Р.Вільямса у Москві.
Роботи, проведені на Рудня-Радовельській дослідній болотній станції, були покладені в основу освоєння боліт України.
На посаді директора він перебував з моменту організації станції і до перенесення її із зони Полісся в лісостепову зону (до липня 1932 року).
З 1930 по 1934 рік М.О.Тюленєв був дійсним членом Вищої науково-технічної ради Наркомзему України з розгляду проектів меліорації по осушенню і зрошуванню осушених масивів [6].
У 1930 році він захистив кандидатську дисертацію на тему "Вирощування цукрових буряків на торфових ґрунтах УРСР", а в 1940 році - докторську дисертацію на цю ж тему.
З 1932 по 1941 рік працював старшим науковим співробітником і науковим керівником болотної дослідної мережі Українського науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації [4].
З 1939 року до початку Великої Вітчизняної війни був членом експертно-технічного бюро НКЗ України з розгляду проектів меліоративно-гідротехнічного будівництва.
У період 1940-1941 рр. і в 1943-1947 рр. М.О. Тюленєв працював на посаді декана, завідувача кафедри Київського гідромеліораційного інституту. Уцьому інституті він читав спеціальні дисципліни:
луківництво і культура луків;
болотоведення;
насінництво і селекція лугових трав;
дослідна справа.
Під час окупації Микола Олександрович продовжував проведення досліджень за відповідною програмою і тематикою Панфільського дослідного болотного поля (м. Яготин Київської області), затвердженою у 1941 р. УНДІГіМ, що дало змогу зберегти повну спадкоємність для проведення подальшої дослідної роботи [9].
У 1948 р. його обрали член-кореспондентом Академії наук УРСР. З 1949 по 1955 рік працював старшим науковим співробітником і завідувачем лабораторії Інституту фізіології рослин і агрохімії АН УРСР. Рішенням Вищої атестаційної комісії при Міністерстві вищої освіти СРСР (м. Москва) йому було присвоєно вчене звання професора за спеціальністю "агромеліорація". Протягом 1956-1961 рр. він працював в УНДІ гідротехніки і меліорації на посаді завідувача відділу освоєння заплавних земель. З 1962 р. за станом здоров'я він перейшов на посаду старшого наукового співробітника відділу освоєння Українського науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації. З 1964 по 1969 рік М.О. Тюленєв був науковим консультантом відділу освоєння заплавних земель цього інституту [5].
Микола Олександрович Тюленєв є визнаним авторитетом серед відомих меліораторів у галузі освоєння осушених земель. Ним було розроблено методику дослідної справи на торфових ґрунтах, яка знайшла застосування у всесоюзному масштабі, підготовлено численні кадри агромеліораторів і кандидатів наук, серед яких М.С. Проскура, А.В. Бакуліна, В.Р. Гімбаржевський та багато інших. Багатьом молодим спеціалістам він відкрив шлях у науку.
У процесі науково-виробничої діяльності Микола Олександрович брав безпосередню участь у розробці питань з підготовки урядових постанов у галузі освоєння болотних земель України, з проблем Великого Дніпра, Українського Полісся та ін.
За успіхи у розвитку меліоративної науки і землеробства на осушених землях його неодноразово відзначали Міністерство сільського господарства СРСР і УРСР та інші установи.
Микола Олександрович Тюленєв помер на 81-му році життя у м. Києві 2 грудня 1969 року.
Висновки. Наукова діяльність М.О. Тюленєва широко відома, його праці вивчають вчені та спеціалісти сільськогосподарського виробництва. Він був не тільки талановитим дослідником, а й пристрасним пропагандистом досягнень науки. Протягом свого творчого наукового життя він дбав про підтримку тісного зв'язку науки з виробництвом.
Список літератури:
1. Жилинский И.И. и др. Очерк работы западной экспедиции по осушению болот (1873-1898) / И.И. Жилинский, И.К. Милицер, И.К. Сикорский и др. - Спб: Изд. Мин-ва земледелия и гос. имуществ, 1899. - 742 с.
2. Тюленев Н. История возникновения, задачи, программа и первые достижения Рудня-Радовельской болотной опытной станции 1923-1926 гг. - Коростень, 1926. - С. 7-66. - ([Труды] / Рудня-Радовельской болотной опытной станции; Вып. 1).
3. Тюленєв М.О. Зведення результатів роботи болотних опорних пунктів УРСР // Пр. Укр. НДІ гідротехніки та меліорації; За ред. О.Т. Іванова. - К.; Полтава: Держ. вид-во колгосп. і радгосп. л-ри УРСР, 1936. - Т. 2, вип. 1. - 63 с.
4. Личные дела сотрудников Наркомзема. Николай Александрович Тюленев. - Центральний державний Архів Вищих органів влади та управління України. - Ф. 27. - Оп. 17-л. - Спр. 4155. - 33 арк.
5. Гімбаржевський В.Р., Калантиренко І.І. Тюленєв Микола Олександрович (1889-1969) // Вчені-ґрунтознавці, агрохіміки, землероби. - К.: Аграр. наука, 2003. - С. 316-318. - (Сер. "Українські вчені-аграрії ХХ століття. Кн. 8.)
6. История Академии наук Украинской ССР / Редкол.: Б.Е. Патон (гл. ред.) и др.; Академия наук УССР. - К.: Наук. думка, 1979. - 835 с.
7. Калантиренко І.І. Тюленєв Микола Олександрович // Українська Радянська Енциклопедія. - К.: УРЕ, 1984. - Т. 11, кн. 1. - С. 415.
8. Тюленєв Микола Олександрович // Український радянський енциклопедичний словник. - К., 1987. - Т. 3. - С. 444.
9. Вергунов В.А., Хижняк В.П. Українські науково-дослідні сільськогосподарські заклади в роки Великої Вітчизняної війни // Історичні записки: Зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України. Східноукр. нац. ун-т імені В. Даля. - Луганськ: Вид-во СХУ ім. В. Даля, 2004. - С. 19-25. Зміст Видання
Loading...

 
 

Цікаве