WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Відомий учений у галузі картоплярства академік УААН Анатолій Андрійович Кучко - Реферат

Відомий учений у галузі картоплярства академік УААН Анатолій Андрійович Кучко - Реферат

Андрійовичем Кучком, досить широко проводячи дослідження з використанням методів клітинної селекції, що дозволяє розглядати їх як етапи інтегрального селекційного процесу, що об'єднує традиційну класичну селекцію і клітинні технології.
Анатолій Андрійович більше 15 років очолював лабораторію клітинної селекції (з 1995 р. - біотехнології та біохімії картоплі). У лабораторії шляхом біотехнологічних методів з генетично-селекційною метою розроблено ряд клітинно-інженерних технологій, які використовуються в генетиці і селекції картоплі для створення нових вихідних форм та поліпшення існуючих сортів за окремими господарчо цінними ознаками. Таким методом клітинної інженерії Анатолієм Андрійовичем разом з колективом біотехнологів і селекціонерів (А.А. Осипчук, В.М. Мицько, А.О. Кононученко, Т.М. Олійник, П.П. Гайдук, К.П. Гриценко, Т.В. Тимошенко, В.Є. Дмитрощук) був створений середньопізній сорт картоплі Ольвія (сомаклон 87.17.05 сорту Гатчинська стеблового походження). Його врожайність, за даними сортовипробування в інституті, становила 365 ц/га, що на 94 ц/га вище стандарту, максимальна - 478 ц/га. За даними державного сортовипробування, гарантований приріст урожаю на Поліссі становив 31, у Лісостепу - 4%. Цей сорт відзначається високою стійкістю проти фітофторозу, парші звичайної та інших хвороб та має добрі смакові якості. Сорт занесений до Реєстру сортів рослин України з 1999 року.
Поряд з цим у лабораторії проведені дослідження з фізіології та біохімії рослин, які дають можливість удосконалити елементи технології виробництва картоплі та створення нових сортів у напрямі підвищення продуктивності і підвищенні споживчої якості картоплі. Зокрема, це стосується наукового обґрунтування ролі фізіологічного віку насіннєвих бульб і його впливу на продуктивність біохімічної природи потемніння м'якуша, біологічної цінності сирого протеїну і білка картоплі, а також інших біохімічних компонентів у формуванні продовольчих якостей бульб.
Значний внесок у наукові досягнення лабораторії зробили академік УААН А.А. Кучко, кандидати с.-г. наук Т.М. Олійник, Г.П. Петюх, І.М. Маруненко, кандидати біологічних наук В.М. Мицько та Н.А. Захарчук, а також Н.І. Войцешина.
За час керівництва інститутом А.А. Кучка (1989-1999рр.) тематика науково-дослідної роботи інституту була спрямована на поглиблення фундаментальних досліджень з картоплярства. Інститут картоплярства Української академії аграрних наук, як головна установа України в галузі картоплярства, координує науково-дослідну роботу щодо культури картоплі науково-дослідних та вищих навчальних закладів держави. Його головним завданням є:
" створення високопродуктивних конкурентноспроможних сортів картоплі комерційної та спеціальної спрямованості;
" удосконалення системи насінництва та організації прискореного розмноження і реалізації насіння сортів картоплі селекції інституту;
" розробка енергозберігаючих і малозатратних технологій вирощування, зберігання та переробки картоплі для господарств різних форм власності;
" інноваційно-маркетингові дослідження.
Над комплексним вирішенням цих питань плідно працюють відділи селекції, насінництва, технології та інноваційно-маркетингових досліджень. Відділом селекції ІК, який очолює доктор с.-г. наук, професор А.А. Осипчук, за період 1989-1999 рр. було створено і передано до державного сортовипробування 20 сортів, занесено до Реєстру сортів рослин України 16 сортів картоплі. Із створених за цей час сортів популярністю та попитом у населення користувалися сорти Бородянська рожева, Обрій, Слов'янка, Повінь, Явір, Серпанок, Фантазія та інші. На Поліській дослідній станції в цей час створюються такі відомі сорти, як Доброчин, Божедар, Малич, Косень-95 та інші.
Уся діяльність інституту носить багатогранний характер. Поряд з науковою роботою значна увага приділяється впровадженню у сільськогосподарське виробництво досягнень науковців. Науково-дослідна робота удосконалюється, виходячи з вимог реформування економіки і враховуючи різні форми власності, зокрема зростаючі обсяги виробництва картоплі в невеликих господарствах та потреби переробної промисловості у відповідних сортах. Зусилля наукових кадрів, насамперед технологічного плану, частково переорієнтовуються на розв'язання задачі вирощування картоплі на невеликих ділянках. При цьому не випускається з поля зору питання концентрації та спеціалізації виробництва картоплі як основи подальшого розвитку господарств всіх форм власності.
З метою підготовки спеціалістів різного рівня для галузі картоплярства, у тому числі для фермерських господарств, крім існуючих форм навчання, Анатолій Андрійович вбачав необхідним створення єдиного центру з підготовки спеціалістів-картоплярів різного профілю та фахового рівня на базі Інституту картоплярства, Національного аграрного університету та Немішаївського радгоспу-технікуму (нині Немішаївський агротехнічний коледж).
Анатолій Андрійович приділяв значну увагу дослідженням з усіх напрямів науково-дослідної роботи, оскільки вирішення завдань у галузі картоплярства мало відбуватися з урахуванням стратегічних напрямів її розвитку, досвіду зарубіжних країн з розвиненим картоплярством, спеціалізації виробництва продукції на інтенсивній основі. Інститут співпрацює з проблем інтенсифікації галузі картоплярства з іншими науково-дослідними установами України і країн ближнього та дальнього зарубіжжя. У 1991 році - з Інститутами клітинної біології і генетичної інженерії АН України, Білоруським науково-дослідним інститутом захисту рослин, 1992 - з інститутами АН України, 1993 - з установами Росії, а також з фірмою BASF (ФРН), фірмою Ціарлінг (США), Інститутом Макса-Планка (Німеччина). 1993 року було започатковано співробітництво інституту з фірмою AFC (Німеччина) в галузі картоплярства і одним із напрямів співробітництва стала реалізація спільного проекту з насінництва. У результаті гуманітарної допомоги Уряду Німеччини в 1994 році була отримана від фірми діагностична лабораторія ELISA - комплексна автоматизована діагностична лінія з виявлення вірусів картоплі методом імуноферментного аналізу, а також обладнання та прилади для лабораторії переробки інституту. Спільно з Інститутом захисту рослин УААН проведені дослідження з оцінки складових генофонду на стійкість проти золотистої картопляної нематоди, а з Інститутом сільськогосподарської мікробіології - спільна робота з розробки діагностикумів для імуноферментного аналізу та на діагностичній лінії інституту проведено випробування діагностикума до Х-вірусу.
У результаті зв'язків з такими зарубіжними науковими центрами, як Інститут сільськогосподарської біотехнології РАСГН та Інститут фізіології рослин ім. К.А. Тімірязєва РАН, Всеросійський НДІ картоплярства ім. О.Г. Лорха, а також фірма "Монсанто" (США), в 1996-1999 рр. була отримана інформація про методи клітинної та генетичної інженерії длягенетико-селекційних досліджень з картоплею, зокрема про одержання трансгенних рослин, стійких проти колорадського жука, а також про створення вихідних ліній іншими біотехнологічними методами, стійкими проти ризоктоніозу
Loading...

 
 

Цікаве