WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Лікарські рослини та їх застосування (кмин, нагідки, фіалка) - Реферат

Лікарські рослини та їх застосування (кмин, нагідки, фіалка) - Реферат

(пригнічувальна дія на центри довгастого мозку, зокрема на судиноруховий центр), зменшувались задишка і набряки, зникали пітливість, запаморочення, больові відчуття в ділянці серця, носові кровотечі, поліпшувалась пам'ять. і
В. А. Шевельов проводив дослідження настойки календули в дозі 0,1-0,2 г (в перерахунку на суху масу) на мишах і жабах. Встановлена пригнічуюча дія її на центральну.нервову систему: рухи тварин і скорочення серця сповільнюються, зменшуються рухомість, больова, чутливість. Дихання стає глибоким і нечастим. Така дія препаратів календули була виражена не тільки у здорових тварин, але й у збуджених фенаміном.
У дослідах на кішках встановлено, що препарати календули викли-кають сон і заспокоєння. Сонливість у тварин триває 3-4 год, а пригнічення спостерігали протягом 5-6 год. Тривалість і глибина пригніченого стану залежали від дози. Слід зауважити, що пригнічення виникало і у кішок, збуджених фенаміном.
У гострих дослідах на кроликах і кішках препарати нагідок знижували артеріальний тиск, нормалізували дихання.
В клінічних умовах встановлено, що настій, сік, порошок, екстракт нагідок знижують інтоксикацію, усувають явища диспепсії, зокрема нудоту, блювання, відчуття тиску в надчеревній ділянці, поліпшують сон і апетит.
Як протизапальний засіб нагідки у формі мазі застосовують для лікування ран, порізів, забитих місць, опіків, обморожень, фурункулів, довго не заживаючих ран та нориць. В гінекологічній практиці для лікування ерозії шийки матки, трихомонадного кольпіту, запальних захворювань статевих органів використовують 2 % настойку календули (для спринцювань); призначають її при проктиті, парапроктиті.
Як зміцнювальний засіб календулу застосовують у терапії внутрішніх хвороб, при різних дистрофічних процесах слизових оболонок органів травної системи. Нагідки лікарські досить ефективні при різних шлунково-кишкових захворюваннях (гастриті, коліті, ентероколіті), а також при запаленні жовчовивідних шляхів, печінки та селезінки.
Порошок із суцвіть нагідок разом з нікотиновою кислотою входить до складу таблеток "КН", які призначають як симптоматичний засіб хворим із злоякісними пухлинами шлунка, кишок, стравоходу. При цьому у хворих з неоперабельними формами раку (особливо шлунка) спостерігається зменшення інтоксикації, зникнення диспепсичних явищ, поліпшення апетиту і сну.
Квітки нагідок вживають всередину як потогінний, сечогінний засіб (при каменях і піску в сечовому міхурі), при золотусі й рахіті, при нервовій гарячці, запамороченні, бронхіті, гастриті, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки і як засіб, що регулює місячні у жінок.
Препарати календули широко застосовуються при лікуванні гінгівіту, піореї, молочниці у дітей, ангіни (полощуть горло 2 % настоєм нагідок через кожні 1, 5-2 год).
Нагідки разом з оксидом заліза входять до складу таблеток кафе-рид, запропонованих для лікування недокрів'я.
Препарати календули не слід вживати при гіпотензії. У деяких країнах Європи квітки нагідок широко застосовують як антисептичний, ранозагоювальний та потогінний засіб, а свіжим соком рослини користуються в разі укусів бджіл та ос.
Завдяки високому вмісту барвних речовин зовнішні язичкові квітки нагідок інколи застосовують для ароматизації і фарбування сирів та інших продуктів харчування.
У народі існує популярний спосіб виведення ластовиння з допомогою нагідок. При цьому ластовиння блідне або й зникає, особливо якщо до соку нагідок додати соки лимона та плодів смородини (порівну).
Свіжі та сухі квітки - приправа до супів, салатів, м'ясних страв, хоч на перший погляд здається дивним, що їх можна вживати у їжу.
Настій нагідок готують у співвідношенні 1:10 з сухих квіткових ко-шиків і вживають по 1-2 столові ложки 2-3 рази на день.
Для приготування настойки використовують крайові пелюстки квіток або квіткові кошики. Співвідношення рослинної сировини і екстрагента (70 % етилового спирту) дорівнює 1:10. Настойку призначають по ЗО капель 2-3 рази на день.
Мазь із нагідок застосовують як зовнішній засіб. Готують її змішу-ванням свіжого соку рослини з ланоліном або вазеліном у співвідношенні 1:10. Замість соку можна використати порошок пелюсток рослини (змішують з ланоліном у такому ж співвідношенні).
При хронічних гепатиті, гепатохолециститі для посилення утворення жовчі і як жовчогінний засіб застосовують настій суміші квіток нагідок (20 г), квіток ромашки (10 г), трави звіробою (40 г), трави споришу (20 г), квіток цмину піскового (40 г), коренів цикорію дикого і кори крушини (по ЗО г). Одну столову ложку суміші заливають сирою водою (200 мл), настоюють 12 год, кип'ятять 5-7 хв, напарюють ЗО хв і проціджують. Вживають по півсклянки 3 рази на день після їди.
При гнійних кон'юнктивіті, блефариті, блефарокон'юнктивіті застосо-вують примочки з напару суміші квіток нагідок, квіток волошки синьої і трави курячих очок польових (по 20 г). Цю суміш заливають 300 мл окропу, настоюють 1 год, кип'ятять 5-7 хв, проціджують через стерильну марлю. Роблять примочки на очі 3-4 рази на день.
Фіалка триколірна (Viola tricoloris L.)
Ця невеличка однорічна рослина росте як звичайний бур'ян у посівах, здебільшого серед озимини. Але трапляється й на узліссях, побіля доріг, у ровах. Стебло її заввишки 10-15 см, гіллясте, з ребристою поверхнею. Листки дрібні, ланцетоподібні. П'ятипелюсткова квіткова чашечка забарвлена білим, жовтим та фіолетово-синім кольорами. На парових полях можна побачити так звану польову фіалку - тільки з білими та жовтими пелюстками, яка, однак, у народній медицині використовується, як і триколірна, бо хімічний склад і морфологічні ознаки їх майже однакові.
Фіалку триколірну в Україні звуть ще брат-і-сестра, братчики, зв-зульки, іван-та-марія, сирітки тощо. Як лікарська рослина відома вона у народній медицині з глибокої давнини.
Для лікування використовують всю наземну частину фіалки, щ* містить рутин, сапоніни,виннокам'яну та саліцилову кислоти, каротин, аскорбінову кислоту. Найчастіше фіалку вживають всередину при хронічних захворюваннях шкіри, авітамінозах, мляво гранулюючих ранах, трофічних виразках, ревматичному артриті, подагрі. Здавна відома вона і як стимулятор розвитку дитячого організму, як засіб запобігання цинзі.
У німецькій народній медицині настій фіалки (10-20 г трави на 1 склянку окропу) дають тричі на день хворим із запаленням дихальних шляхів, а також при коклюші, закрепі, запаленні сечового міхура, арте-ріосклерозі та ревматизмі.
Цю рослину в суміші з іншими застосовують для лікування лускатого лишаю (псоріазу). Настоюють в 1 склянці окропу 1 столову ложку суміші трави фіалки триколірної, золототисячника звичайного (по 20 г), трави рутки лікарської, пагінців пасльону солодко-гіркого, листків копитняку та трави багна болотного (по 10 г). Вживають за 3 прийоми.
Фіалку триколірну заготовляють під час цвітіння, зрізуючи стебло на невеликій висоті від поверхні землі. Сушать її у приміщеннях з достатньою вентиляцією або надворі в затінку, зберігають у щільно закритих паперових коробках. Зберігати фіалку довго (кілька років) не слід, бо при цьому втрачається цінність її як вітамінного препарату.
Часто з фіалки триколірної готують чай. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку фіалки, настоюють 10 хв. П'ють по 1-2 склянки на день. Дітям, які кашляють, дають по 1-2 столові ложки кілька разів на день.
Для лікування фурункульозу готують чай із суміші трави"фіалки триколірної (15 г), квіток нагідок (10 г), кореня лопуха (5 г). Одну сто-слову ложку суміші настоюють у 200 мл холодної перевареної води, ( кип'ятять 1 хв, відціджують і п'ють по півсклянки тричі на день. Чай ї впливає заспокійливо при статевому перезбудженні, рекомендується при І прищуватості в юнаків.
1 Дві столові ложки суміші трави фіалки триколірної, листків м'яти і холодної, шишок хмелю і кореня валеріани (по 15 г) кип'ятять 1-2 хв у 2 склянках води, настоюють 10 хв, проціджують крізь марлю і п'ють по півсклянки вранці й перед сном.
Loading...

 
 

Цікаве