WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Розповідь учителя на уроках природознавства (з прикладом уроку) - Реферат

Розповідь учителя на уроках природознавства (з прикладом уроку) - Реферат


Реферат на тему:
Розповідь учителя на уроках природознавства (з прикладом уроку)
У початковій школі живе слово вчителя використовується в трьох формах: розповідь, бесіда і читання вголос.
Розповідь учителя є одним із способів викладання нового матеріалу. Розповідь - це систематичне викладання фактичного навчального матеріалу або опис певного природного об'єкта чи явиш, природи. До розповіді вчитель вдається тоді, коли вивчається тема, з якої в дітей немає відомостей або вони незначні, а текст підручника не дає повних уявлень про предмети або явища. Розповідь учителя дає учням можливість ознайомитися з матеріалом у послідовному, систематичному вигляді, вчить їх правильно й логічно мислити. Вона повинна створити в учнів образні уявлення про виучувані предмети і явища.
Розповідь учителя за формою викладу повинна бути доступною і популярною з урахуванням віку і рівня розвитку дітей, зрозумілою всім учням, а не окремим з них, повинна бути яскравою й емоційною, пробуджувати інтерес і активізувати розумову діяльність учнів. Розповідь повинна бути також ідейно спрямованою, не містити помилок і неточностей. Розповісти чітко і просто вчитель зможе лише тоді, коли сам знатиме досконало той матеріал, який пояснює дітям. Щоб докладно ознайомитися з науковим трактуванням того або іншого питання, вчитель використовує різні додаткові джерела: енциклопедії, науково-популярну літературу, довідники та ін. Розповідь повинна бути логічно і стилістично правильною, не містити неправильних слів. Тільки правильно побудована, емоційна і яскрава розповідь захопить дітей, зацікавить їх, буде прикладом правильної побудови відповіді. Вона повинна мати і виховне значення.
Під час розповіді вчитель використовує образні описи природи, вірші або читає окремі уривки з художнього твору чи науково-популярної літератури. Багато описів явищ природи, місцевостей можна знайти в творах М. М. Пришвина, К. Г. Паустовського, В. В. Біанкі, I. С. Соколова-Микитова, в журналі "Юний натураліст". Проте розповідь не слід перевантажувати зайвими фактами і описами.
К. Д. Ушинський зазначав, що педагогічна розповідь не тільки повинна відрізнятися цікавістю, а й вміщувати в собі чисто педагогічні якості: вона має бути такою, щоб могла легко закарбуватися в пам'яті дітей, щоб, дослухавши розповідь до кінця, дитина запам'ятала її середину і початок, щоб деталі не затінювали головного і щоб головне, позбавлене деталей, не стало сухим.
Отже, в розповіді вчитель використовує головне, найтиповіше і розповідає про нього більш докладно, але не вникає в подробиці.
Щоб створити образні уявлення, вчитель обов'язково ілюструє свою розповідь різними наочними посібниками - таблицями, картинами, картами, гербаріями, колекціями, макетами та ін., а також спирається на ті уявлення й поняття, які вже мають діти. Без унаочнення розповідь втрачає свою якість і гірше сприймається учнями. Розповідь може супроводжуватись демонструванням дослідів, діафільмів, кінофільмів та діапозитивів. Проте якою цікавою не була б розповідь, вона не повинна бути довгою. Сприймання розповіді вчителя вимагає від дітей великого розумового напруження. Ця особливість у дітей молодшого шкільного віку малорозвинена. Спочатку вони слухають уважно, а потім стомлюються, зміст розповіді губиться, тому її треба обмежувати до 7-10 хв у II і 10-15 хв у III класах. Досвідчений учитель стежить за станом учнів під час розповіді і при перших ознаках стомленості переключає увагу учнів на інші прийоми і методи роботи. Найчастіше розповідь учителя чергується з бесідою, яку про-водять за картиною або таблицею, зарисовками на дошці, роботою з картою. Доцільно названий об'єкт запропонувати дітям самим знайти на картах, застосовуючи орієнтири, які дає вчитель. Для бесіди можна використати результати спостережень дітей або елементи евристичної бесіди (найчастіше під час демонстрування дослідів).
До розповіді вчитель повинен старанно готуватися: заздалегідь визначити місце розповіді на уроці, тему, її навчальну та виховну мету; ознайомитися з відповідними матеріалами підручника, науковою, науково-популярною літературою; добрати вірші, загадки або уривки з художніх творів, скласти план розповіді, виділити місця, на які слід звернути особливу увагу. Вчитель обов'язково добирає потрібні наочні посібники, ознайомлюється з їх змістом, намічає послідовність і момент демонстрування їх, продумує запитання для проведення бесіди. Відмічає нові слова та назви, які діти повинні запам'ятати, та ін.
УРОК.
Термометр будова термометра. Вимірювання та записування температури. Правила безпеки під час користування термометром
Мета. Ознайомити учнів із властивостями рідин, які здатні розширюватися при нагріванні та стискатися при охолодженні, використанням цих рідин у термометрах; навчити користуватись термометром; розвивати спостережливість, вміння аналізувати природні явища, виховувати потребу у збереженні свого життя і здоров'я.
Обладнання. Зразки термометрів, пробірки, вода, моделі термометрів.
Хід уроку
І. Хвилинка спостережень.
- Яке сьогодні небо?
- Чи були зранку опади?
- Чи є сьогодні вітер?
- Яка довжина тіні від гномона?
- Порівняйте сьогоднішню погоду з погодою попередніх днів тижня. Що ви помітили?
II. Перевірка домашнього завдання.
- Скажіть, істинні чи хибні такі твердження:
"Щоб існувало життя на Землі, необхідне тепло".
"Сонячне тепло вбирають неживі предмети і живі організми".
"Всі промені однаково нагрівають поверхню Землі".
"Гномон - дерев'яний кілочок заввишки 1 м".
"Від сонячного тепла залежить температура тіла деяких тварин".
III. Актуалізація опорних знань учнів.
- Тіла мають температуру.
- Чим вимірюють температуру тіла?
IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- На сьогоднішньому уроці ви навчитеся користуватися термометром, дізнаєтеся, які є термометри та яких правил безпеки необхідно дотримуватися під час користування термометром.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Розповідь учителя з елементами бесіди. Учитель демонструє різні види термометрів.
- З яких частин складається термометр?
а) шкала з поділками і цифрами;
б) скляна трубочка.
- Найменша поділка відповідає одному градусу. Цифри, що стоять біля поділок, позначають число градусів. Нуль на шкалі позначає нуль градусів. Усі цифри вище від нуля показують градуси тепла, а нижче від нуля - холоду. У запаяній скляній трубочці міститься рідина - забарвлений спирт або ртуть.
- Як правильно визначити та записати температуру?
2. Практична робота.
На моделях термометрів учні показують названу вчителем температуру.
3. Проблема.
- Як ви гадаєте, чому рідина у трубочці опускається чи піднімається?
4. Демонстрація дослідів на виявлення властивостей рідин розширюватися при нагріванні і стискуватисяпри охолодженні.
- Наллємо повну пробірку забарвленої води кімнатної температури і закриємо її корком із скляною трубкою. Вода зайде у трубку. Позначимо рівень води смужкою паперу. Опустимо пробірку в гарячу воду.
- Що ви помітили?
- А тепер опустимо ту саму пробірку в холодну воду. Як змінився рівень води у пробірці?
- Отже, вода при нагріванні розширюється, а при охолодженні стискається.
- Як можна пояснити таке явище?
VI. Робота з підручником (ст. 83-86).
1. Читання статті "Термометр" (с. 83-84).
2. Читання, аналіз та вивчення алгоритму, як правильно визначити та записати температуру.
3. Вивчення правил користування термометром (с. 85).
4. Словникова робота.
Термометр, градус, стискається, розширюється.
5. Відповіді на запитання.
Фізкультхвилинка.
VII. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Розв'язування природничих задач.
а) Морозного дня Юрко приніс додому повну пляшку олії. Через деякий час олія потекла по стінках пляшки, частина олії вилилася. Чому?
б) Мар'янка занесла у кімнату пляшку, у якій замерзла вода. Через деякий час пляшка трісла. Чому?
2. Гра "Так чи ні".
- При нагріванні вода стискається.
- На запитання матері "Яка температура повітря", дівчинка відповідає "12°".
- Не можна доторкатися до ртуті руками. Вона отруйна.
- Температуру тіла людини, повітря, води, ґрунту вимірюють за допомогою термометра.
3. Запишіть за допомогою умовних позначень:
чотири градуси тепла;
п'ять градусів нижче нуля;
десять градусів вище нуля;
вісім градусів морозу.
VIII. Робота в зошиті (с. 17).
1. Продовж речення (завд. 1).
2. Запиши відповідь на запитання (завд. 2).
3. Завд. З, 4.
4. Практична робота (завд. 5).
5. Творча робота (завд. 6).
IX. Підсумок уроку.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Які бувають термометри?
Опрацювати статтю "Термометр", виміряти температуру повітря вранці, опівдні, ввечері. Порівняти її.
X. Домашнє завдання.
- Як визначити температуру?
- Яка властивість рідин використана в термометрі?
Loading...

 
 

Цікаве